Постанова № 30055658, 12.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5015/582/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання М. Мельник

за участю представників сторін:

від позивача - Гарбузюк Р. О. - представник

від відповідача (апелянта) - Поліщук І. Р. - начальник відділу;Шиян М. В. - представник

розглянув апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів № 06-12441 від 29.12.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2012 р. (суддя Ділай У. І.)

у справі № 5015/582/12

за позовом МПП «ГРО», м. Львів

до відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

про стягнення 125 329, 59 грн. збитків (упущеної вигоди) за період з 01.11.2009 р. по 31.12.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 20.11.2012 р. у справі № 5015/582/12 позовні вимоги МПП «ГРО», м. Львів задоволені частково, з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів на користь позивача стягнуто 96 329, 06 грн. збитків та 1 926, 58 грн. судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що внаслідок неправомірного припинення відповідачем газопостачання у приміщення МПП «Гро» останній не отримав доходів, які міг реально одержати за умови дії договору оренди б/н від 11.09.2009 р. При цьому, суд зменшив розмір збитків, які підлягають стягненню, з огляду на те, що упущену вигоду, яка полягає у не отриманій орендній платі позивач має право розраховувати лише у межах строку, на який було укладено договір оренди - по 30.09.2010 р.

У своїй апеляційній скарзі та додаткових поясненнях відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не виконав вимог ст. 714 ЦК України в частині забезпечення безпечної експлуатації енергетичного та іншого обладнання, він не мав права споживати газ. А відтак, не має права вимагати відшкодування упущеної вигоди у зв'язку з припиненням газопостачання.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення ґрунтується на фактах, встановлених, зокрема, рішеннями судів від 20.08.2009 р. у справі № 20/110, від 03.11.2011 у справі № 7/244 (10) за участю тих же сторін, від 21.12.2010 р. у справі № 19/140.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників позивача у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що починаючи з листопада 2002 року ВАТ «Львівгаз» за укладеними з МПП «Гро» договорами постачав підприємству природний газ та надавав послуги з його транспортування своїми мережами.

09.12.2008 р. позивач листом № 54 звернувся до відповідача з проханням укласти договори на постачання та транспортування газу на 2009 рік. Однак, в укладенні договору на газопостачання позивачу було безпідставно відмовлено.

20.02.2009 р. позивачу вручено припис від 19.02.2009 р. № 856/09, в якому відповідач повідомив про припинення постачання МПП «Гро» газу і його відключення з 23.02.2009 р. у зв'язку з відсутністю угоди на постачання газу та ліміту на січень і лютий 2009 року. 23.02.2009 р. подачу газу позивачу було припинено та вентиль опломбовано, про що складено акт (а. с. 25, Том 1).

20.03.2009 р. відповідач надав позивачу проект договору від 01.01.2009 р. № Г-094 з постачання природного газу та рахунок № 212638 від 03.03.2009 р. на оплату газу у березні 2009 р. на суму 1 479, 06 грн.

Позивачем розглянуто зазначений проект договору та складено протокол розбіжностей, який у двох примірниках разом з належно оформленим та підписаним договором 06.04.2009 р. надіслано відповідачу, а рахунок № 212638 оплачено 24.03.2009 р. платіжним дорученням № 37/9.

Протокол розбіжностей відповідач позивачу не повернув, проти редакції вказаного протоколу не заперечив, а тому як встановлено судом у справі № 20/110, договір з постачання газу № Г-094 набув чинності 01.01.2009 р. разом з протоколом розбіжностей в редакції позивача.

Незважаючи на наявність договору та попередню оплату, постачання газу не було відновлено. 12.05.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 34 про відновлення газопостачання, проте відповіді не отримав.

Відтак, невиконання відповідачем своїх зобов'язань, та протиправне припинення постачання газу призвело до понесення позивачем збитків.

Вищевикладені факти встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 20.08.2009 р. у справі № 20/110 за позовом МПП «Гро» до ВАТ «Львівгаз» про зобов"язання ВАТ "Львівгаз" в 10-денний строк за власний рахунок відновити газопостачання МПП «Гро», в 30-денний строк відремонтувати за власні кошти пошкоджені батареї опалення в будівлі МПП «Гро» за адресою: м. Львів, вул. На Викопах, 10 та стягнення 15 167,87 грн.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. та Вищого господарського суду України від 13.04.2010 р. рішення суду першої інстанції у справі № 20/110 залишене без змін.

Припинення газопостачання у приміщення МПП «Гро», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. На Викопах, 10, та неможливість подальшого використання даного приміщення за призначенням стало причиною дострокового припинення договору оренди приміщення, укладеного 11.09.2009 р. між МПП «Гро» та ВАТ АСК «Дністер» строком до 30.09.2010 р. Проте, даний договір оренди припинив свою дію з 01.11.2009 р. Причинно-наслідковий зв'язок між припиненням газопостачання у приміщення МПП «Гро» та розірванням договору оренди даного приміщення встановлено рішеннями господарського суду Львівської області у справі № 19/140 від 21.12.2010 р. та у справі № 7/244 (10) від 03.11.2011 р., а також підтверджується повідомленням про припинення договору оренди ВАТ АСК «Дністер» від 30.10.2009 р. № 684-10/09 (а. с. 18, Том 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією із підстав виникнення цивільних зобов'язань є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання є також підставою виникнення господарського зобов'язання (ст. 174 ГК України).

Як стверджує позивач, внаслідок неправомірних дій відповідача, а саме припинення газопостачання у приміщення МПП «Гро», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. На Викопах, 10, підприємству було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 122 721,62 грн., з яких 112 030, 05 грн. - це сума орендної плати, яку б позивач зміг отримати у разі здачі приміщення в оренду та 10 691, 12 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, до збитків відносяться, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Нормами ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завданні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. При відсутності хоча б одного із вказаних елементів цивільна відповідальність не наступає.

Так, рішенням господарського суду Львівської області від 20.08.2009 р. у справі № 20/110 встановлено, що внаслідок безпідставної відмови відповідача від укладення із МПП «Гро» договору про постачання природного газу на 2009 рік 23.02.2009 р. подачу газу позивачу було припинено та вентиль опломбовано (акт, а. с. 25, Том 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).

Таким чином, у зв'язку із відсутністю газопостачання у приміщення МПП «Гро» було достроково припинено договір оренди б/н від 11.09.2009 р., укладений з ВАТ АСК «Дністер». (рішення господарського суду Львівської області у справі № 19/140 від 21.12.2010 р. та у справі № 7/244 (10) від 03.11.2011 р.). При цьому, слід зазначити, що згідно п. 5.4 договору оренди від 11.09.2009 р., термін дії договору визначено з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд, як і суд першої інстанції, дійшов висновку, що внаслідок неправомірного припинення відповідачем газопостачання у приміщення МПП «Гро» останній не отримав доходів, які міг реально одержати за умови дії договору оренди б/н від 11.09.2009 р. Тобто в даному випадку наявний склад цивільного правопорушення: порушення права позивача на отримання прибутку від оренди приміщення; завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими збитками (встановлений рішенням господарського суду Львівської області від 03.11.2011 р. у справі № 7/244 (10)); наявність винної поведінки відповідача (встановлена рішеннями господарського суду Львівської області від 20.08.2009 р. у справі № 20/110 та від 03.11.2011 р. у справі № 7/244 (10)).

Проте, перевіривши розрахунок завданих збитків, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що загальна сума упущеної вигоди з період з 01.11.2009 р. по 30.09.2010 р. становить 86 997, 32 грн., оскільки згідно п. 5.4 договору оренди від 11.09.2009 р., термін дії договору визначено з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., тому упущену вигоду, яка полягає у не отриманій орендній платі позивач має право розраховувати лише у межах строку, на який було укладено договір оренди - по 30.09.2010 р. Докази в підтвердження наміру сторін продовжити дію договору оренди на новий строк суду не надані, у матеріалах справи такі відсутні.

Згідно ч. 3 ст. 623 ЦК України, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, обсяг яких визначено ст. 203 згаданого кодексу. Боржник зобов'язаний відшкодувати завдані збитки у всіх випадках, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки зазначена стаття закріплює принцип повного відшкодування збитків, останні (реальні та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Відтак, інфляційні втрати за період з 0.11.2009 р. по 01.01.2012 р. становлять 9 331, 74 грн. (а. с. 7 - 8, Том 2) і правомірно стягнені судом першої інстанції.

В частині стягнення суми упущеної вигоди за період з жовтня 2010 по грудень 2010 року, суд зазначає наступне.

Неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим субєктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Визначений договором оренди від 11.09.2009 р. розмір орендної плати в даному випадку за період з жовтня по грудень 2010 року застосовуватись не може, оскільки строк дії договору оренди закінчився 30.09.2010 р., а будь-яких інших доводів та доказів на обґрунтування та підтвердження заявленої до стягнення суми суду не надано. Таким чином, нарахування суми неотриманих доходів (упущеної вигоди) за період з жовтня по грудень 2010 року є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що у позовних вимогах про стягнення упущеної вигоди (не отриманої орендної плати із врахуванням індексу інфляції) за період з жовтня по грудень 2010 року суд першої інстанції правомірно відмовив за недоведеністю.

Щодо посилання апелянта на те, що позивачем не виконано вимог ст. 714 ЦК України в частині забезпечення безпечної експлуатації енергетичного та іншого обладнання, апеляційна інстанція не бере такі твердження до уваги, оскільки в акті від 27.01.2011 р. причиною відключення від газоспоживання вказано відсутність договору на поставку газу, а не порушення правил безпеки.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2012 р. у справі № 5015/582/12 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 15.03.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.