Постанова № 30053424, 19.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р.Справа № 5024/1595/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головей В.М.,

суддів: Колоколов С.І., Шевченко В.В.

склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 202 від 18.03.2013 р., суддю Мирошниченко М.А. замінено на суддю Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурський Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача - Остапенко В.М. (за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго"

на рішення господарського суду Херсонської області від 27.12.2012р.

у справі №5024/1595/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"

до Комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго"

про стягнення 26 038,28 грн.

В судовому засіданні 19.03.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (далі - ПАТ „НАК „Нафтогаз України", позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго" (далі - КП „Бериславтеплокомуненерго", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 26 038,28 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2281/11-ТЕ від 30.09.2011р., доповнений додатковими угодами № 1 від 11.10.2011р. та № 2 від 19.01.2012р.

Позов обґрунтовано з посиланням на укладений між сторонами у справі зазначений договір, ст.ст. 526, 611 ЦК України та ст.ст. 193, 231 ГК України. Так, відповідно до умов названого договору та норм діючого законодавства, позивачем передано відповідачу природний газ на суму 61 201,33 грн. Проте, останній за поставлений природний газ на суму 19 086,39 грн. не розрахувався.

Таким чином, згідно умов вказаного договору, відповідач має сплатити позивачу суму основного боргу 19 086,39 грн., 161,37 грн. з урахуванням встановлено індексу інфляції, 674,62 грн. з урахуванням 3% річних, 2 963,49 грн. пені, 3 152,41 грн. 7% штрафу, що разом складає 26 038,28 грн.

КП „Бериславтеплокомуненерго" проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві, просив відмовити ПАТ „НАК „Нафтогаз України" у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.12.2012р. позовні вимоги задоволено частково. Провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 19 086,39 грн. припинено, стягнуто з КП „Бериславтеплокомуненерго" 161,37 грн. індексу інфляції, 674,62 грн. 3% річних, 2 963,49 грн. пені, 3 152,41 грн. 7% штрафу та 1609,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду в частині стягнення сум мотивоване тим, що відповідач неналежно виконав умови договору купівлі-продажу природного газу укладеного між сторонами в частині сплати отриманого товару.

В частині відмови у позовних вимогах щодо стягнення суми основного боргу рішення мотивоване відсутністю предмету спору, оскільки відповідач надав суду докази сплати боргу, а тому на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню провадження по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду, КП „Бериславтеплокомуненерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник звертає увагу на те, що відповідно до укладеного між сторонам по справі договору 254/517 від 15.11.2012р. про організацію взаєморозрахунків на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. №517 „Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку згідно ст. 23 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" та вказаної постанови КМУ, відповідачем за рахунок казначейських коштів погашено суму заборгованості за природний газ у 2011 році. П.15 Договору передбачено, що після виконання договору сторони не мають жодної претензії стосовно предмета договору.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Крім цього, у зв'язку з усуненням недоліків, які стали причиною повернення первісної скарги, скаржником було заявлено клопотання про відновлення процесуального строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2013р. було відновлено відповідачу процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.03.2013р.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

КП „Бериславтеплокомуненерго" належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.02.2013р., проте представник в судове засідання не з'явився, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

В судовому засіданні 19.03.2013р. представник ПАТ „НАК „Нафтогаз України" надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого суду від 27.12.2012р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між ПАТ „НАК „Нафтогаз України" та КП „Бериславтеплокомуненерго" був укладений договір купівлі - продажу природного газу № 14/2281/11-ТЕ (далі - договір), доповнений додатковими угодами № 1 від 11.10.2011р. та № 2 від 19.01.2012р.

Відповідно до умов договору ПАТ „НАК „Нафтогаз України" зобов'язалось передати у власність відповідачу у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, а КП „Бериславтеплокомуненерго" повинно прийняти і оплатити природний газ.

Пунктом 1.2. договору зазначено, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 68,0 тис. м3.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Відповідно до положень п.11.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання умов договору ПАТ „НАК „Нафтогаз України" поставило у жовтні 2011 року - березень 2012 року, а КП „Бериславтеплокомуненерго" прийняло природний газ на загальну суму 61 210, 33 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 року на суму 1 872, 16 грн., від 30.11.2011 року на суму 11 710, 78 грн., від 31.12.2011 року на суму 11 407, 06 грн., від 31.01.2012 року на суму 12 645, 57 грн., від 29.02.2012 року на суму 14 169,47 грн., від 31.03.2012 року на суму 9 405, 29 грн.

Умови договору КП „Бериславтеплокомуненерго" виконані не були, що і стало підставою для звернення з вимогою ПАТ „НАК „Нафтогаз України" від 12.07.2012р. №26-4013/1.6-12 до КП „Бериславтеплокомуненерго" про сплату штрафних санкцій.

Після звернення позивача до суду відповідачем сплачена сума основного боргу у розмірі 19 086,39 грн., що вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 640 від 06.12.2012 р., тому суд підставно припинив провадження по справі в цій частині позову за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно стягнув з КП „Бериславтеплокомуненерго" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" пеню у розмірі 2 963,49 грн., розрахованої відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996 р.), обчисленого від суми простроченого платежу, та не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня і відповідає розміру, встановленого статтями 1 та 2 цього Закону, та 3152,41 грн. штрафу за прострочення платежу понад 30 днів, що відповідає вимогам ст.549, ч.2 ст.551 ЦК України, ч.6 с.232 ГК України.

Ч. 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 161,37 грн. та 674,62 грн.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Доводи апелянта відносно наявності багатостороннього договору №254/517 від 15.11.2012р. про організацію взаєморозрахунків, прийнятого на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 „Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції……. ", колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, так як предметом вказаного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків, при цьому ніяких змін до існуючого договору на купівлю - продаж природного газу №14/2281/11-ТЕ щодо порядку розрахунків за придбаний газ сторонами не вносилось. Багатосторонній договір про організацію взаєморозрахунків не охоплює погашення боржником інфляційних витрат, річних та штрафних санкцій, передбачених договором № 14/2281/11-ТЕ.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 27.12.2012р. по справі №5024/1595/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.03.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Колоколов С.І.

Шевченко В.В.