Постанова № 30053249, 19.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року № 813/1215/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (далі - ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут») в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 27 864, 23 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що податкова заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» виникла внаслідок подання підприємством до податкової інспекції декларації №1197 від 20.02.2012 року, в якій платником податку самостійно визначено податкове зобов’язання по земельному податку за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року всього в сумі 27 864, 23 грн. Позивачем вживалися передбачені законом заходи погашення податкового боргу, зокрема було виставлено першу податкову вимогу №1/140 від 15.06.2010 року, а також другу податкову вимогу №2/163 від 22.07.2010 року, які були отримані представником підприємства відповідача. У зв’язку з тим, що відповідачем суму заборгованості погашено не було, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС прийнято рішення №75/14311429/24/10 від 02.09.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Оскільки на даний час сума податкового боргу по земельному податку відповідачем не сплачена, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача зазначену заборгованість у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав на адресу суду заяву (вх.№7358 від 04.03.2013 року) про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, податковий борг не змінився (а.с.22).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений, відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, а враховуючи вимоги ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» подано ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС звітну податкову декларацію з плати за землю від 20.02.2012 року №1197 за 2012 рік, згідно якої відповідачем самостійно задекларовано суму податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року в сумі 27 864, 23 грн. (а.с.9-12).

Вказана заборгованість підтверджується також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с.6-7).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон був чинним на момент вчинення дій) ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС було виставлено ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» першу податкову вимогу від 15.06.2010 року №1/140 на суму 85 716,72 грн. та другу податкову вимогу від 22.07.2010 року №2/163 на суму 73 236, 33 грн., які були надіслані на адресу відповідача та згідно повідомлень про вручення були отримані його уповноваженим представником (а.с.13, 14).

02.09.2010 ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС прийнято рішення №75/14311429/24/10 від 02.09.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.15).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п. 56.11 ст. 56. Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно приписів п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Станом на момент розгляду справи сума грошового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 27 864, 23 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом (пп.20.1.28).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 27 864, 23 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Із врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути зазначену суму боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 14311429) на користь Державного бюджету України 27 864 (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 23 коп. податкового боргу.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2013 року

Суддя Костецький Н.В.