Ухвала суду № 3005153, 25.12.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий суддя 1 - ї інстанції Стиран В.В.                                    справа № 22-а-15606/08         

                                   Суддя-доповідач Дяченко С.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

25 грудня 2008року                                                                                                  м. Донецьк

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів:                        Сіваченко І.В.

                                    Нікуліна О.А.,

при секретарі судового засідання Грецької  Ю.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційнууДержавної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області    на постанову Донецького окружного адміністративного судувід

по адміністративній справі18 серпня 2008 року

№ 2-а-8206/08 (суддя Стиран В.В.)за позовом                                              Державного підприємства «Сніжнеантрацит»до

Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області    про

визнання недійсним податкового повідомленя - рішення,-

                                                                ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області,задоволено. Визнано недійсними податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Сніжне № 0000641540/0 від 04.03.2008 року у частині нарахування штрафу у розмірі 4409,12 грн.

 З вказаним рішенням не погодився  відповідач та надав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої  інстанції  норм матеріального і процесуального права.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони до суду не з`явилися, про дату, час  і місце судового засідання  повідомлені  належним  чином. Відповідно  до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

         Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи ,  обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї ,  встановила наступне

 Як видно з матеріалів справи ,  відповідачем  була проведена  невиїзна документальна перевірка  Державного підприємства «Сніжнеантрацит»,  з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість,  нарахованих 30.01.2008 р. та сплачених за період з 05.02.2008 року по 26.02.2008 року та по платі за землю за період з 30.11.06р. по 15.02.2008 року. За результатами вказаної  перевірки складено акт № 140/15-31906124 від 03.03.2008 року.             

   З  акту  вбачається , що  відповідачем встановлено порушення граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язання зі сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 423840,16 грн., по платі за землю у сумі 9372,43 грн., передбачені пп.5.3.1 п.5.3 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», надіслане податкове повідомлення - рішення № 0000641540/0, згідно якого ДП «Сніжнеантрацит» зобов'язане сплатити штраф у розмірі 50 % у сумі 4686,23 грн. за затримку на 433 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 9372,43грн.

Як правильно  встановлено судом першої інстанції,  факт своєчасного подання позивачем розрахунку плати за землю № 144 від 23.01.2006 року за І квартал 2006 року та довідки про зміну задекларованих сум в зв'язку із помилкою   № 10331 від 12.09.2006 року сторона ми не заперечується., оскільки платіжним дорученням № 206 від 06.02.2008 року позивач сплатив податок на землю по строку сплати до 29.02.2008 року у розмірі 8333,33 грн; платіжним  дорученням № 267 від 15.02.2008 року -  податок на землю по строку сплати до 29.02.2008 року.

Тобто, позивач перерахував зазначеними платіжними документами  зобов'язання по строку сплати до 29.02.2008 року, які  враховані відповідачем в рахунок зобов'язань інших звітних періодів.

            Підпунктом 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону  України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” встановлено, що   у разі,  коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;    при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

             За правилами п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” податкове  зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.   

            Строки сплати узгодженого податкового зобов‘язання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

            Відповіднодо п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”,  платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону,  обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ”,   ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України                                       21.01.2004  № 22,  зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України  29 березня 2004р.                                       за №377/8976 встановлено, що реквізит  "Призначення  платежу"  платіжного  доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України.  Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного   доручення   "Призначення   платежу".

            З податкових повідомлень-рішень видно , що  відповідачем застосовані штрафні санкції, у тому числі  при сплаті позивачем податкових зобов’язань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов’язання яких визначені  іншими податковими деклараціями.

            Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно  використав зазначені кошти , як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції.                    

При вирішення справи суд не приймає до уваги посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства  України,  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку  органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні”  де ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення  обліку  платників  податків,  інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження  цих  податків, платежів.

На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено  Інструкцію  про порядок ведення органами державної  податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України. Інструкція, яка була затверджена  Наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 № 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.01 № 342, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р.  за № 887/6078 і яка діяла до 13.08.2005р. та інструкція ,яка набрала чинності з 13.08.2005р (Наказ Державної податкової   адміністрації України 18.07.2005 № 276, зареєстрованав Міністерстві  юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету, у тому числі і п.1.6 зазначеної інструкції.

Проведення записів в особових рахунках платників податків  в хронологічному порядку, є одним з головних принципів ведення будь-якого обліку і не свідчить про те, що податковий орган наділений повноваженнями за платника податку вирішувати питання, які саме зобов’язання вважати сплаченими.

Це підтверджується опосередковано також положеннями Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за №522/7843 і якою встановлено порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгодженого податкового зобов'язання. Згідно положень цієї інструкції після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу  нараховується пеня (п.3.1),нарахування пені закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного документа про сплату суми податкового боргу (п.3.5).   

Документами, що підтверджують суму податкових зобов'язань платника податків та граничний строк їх сплати визнано(п.3.11.1): податкова декларація (у тому числі уточнююча) з позитивною сумою податкових зобов'язань; податкове повідомлення; договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань; рішення суду.

Документами, що підтверджують суму та дату погашення податкового боргу (частини податкового боргу)визнано (п. 3.11.2); відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами у вигляді електронних документів; виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа (повідомлення) про приймання установою банку платежів готівкою; копії квитанцій за ф. № 24 та ф. №10, виданих органами місцевого самоврядування платникам податків за платежами до місцевого бюджету, разом з описом до них; документи, що свідчать про дату та суму проведеного взаєморозрахунку непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету та платника податків; договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань; податкова декларація (у тому числі уточнююча) з від'ємною сумою податкових зобов'язань; документи, що підтверджують факт відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення податкового боргу, дату такого відчуження та суму погашеного податкового боргу.

Таким чином, колегія судів приходить до вставку,  що податковий орган, здійснюючи контроль за своєчасністю сплати податків, на підставі належних документів, повинен встановлювати,  відповідно до якого саме документу виникли податкові зобов’язання,  та яким документом підтверджено його погашення, виходячи з фактичних даних, а не підсумкових даних оперативного обліку щодо зальної суми зобов’язань  та суми надходжень до бюджету з якогось виду податків.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України  від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ,  податковий  борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань,  які  не  є податковим боргом,  у порядку календарної черговості його виникнення,  а в разі одночасного його  виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Але при цьому  вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону.

На підстав викладеного,  колегія судів приходить до висновку,  що оскільки Законом України № 509 - XII від 4 грудня 1990 року «Про державну податкову службу в Україні» та Законом України від 20.12.2000р. зі змінами та доповненнями, № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях, платників податків, відповідач не правомірно вважає, що суми податкових зобов'язань, зазначені у деклараціях та розрахунках, залишились не сплаченими. 

За таких підстав, колегія судів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,                                    

УХВАЛИЛА:

  Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області  – залишити без задоволення.

  Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року  по  адміністративній справі № 2-а-8206/08 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання недійсним податкового повідомленя - рішення – залишити без змін.   

 Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі. 

Головуючий:(підпис)                                                                          Дяченко С.П.

Судді       ( підпис)                                                                                  Сіваченко І.В.  

                ( підпис)                                                                                    Нікулін О.А.                           

З оригіналом  вірно:

 Суддя-доповідач                                                      Дяченко С.П.