Рішення № 30050775, 19.03.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року справа № 919/144/13-гЗа позовом Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, будинок 13, ідентифікаційний код 14312370)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Фиш»

(99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9, ідентифікаційний код 33366082)

про стягнення 40056,19 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПАТ "СМЗ") - Крічун М.М., довіреність від 25.09.2013.

відповідач (ТОВ "Атлантик Фиш") - не з'явився.

Суть спору:

ПАТ «Севастопольський морський завод» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до ТОВ «Атлантик Фиш» про стягнення 42056,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору №182/11 від 03.11.2011 в частині належної та своєчасної оплати виконаних позивачем робот.

Ухвалою від 28.01.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У судове засідання 19.03.2013 відповідач явку представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, яка визначена в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9) та за адресою, що була повідомлена позивачем (99011, м. Севастополь, Головпоштамт, вул. В. Морська, 21, а/с - 139), про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція відповідача, яка направлялась судом адресу, визначену в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців поверталась відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з відсутністю адресата за означеною адресою.

Докази отримання відповідачем кореспонденції, що була надіслана за адресою (99011, м. Севастополь, Головпоштамт, вул. В. Морська, 21, а/с - 139) рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового повідомлення від 12.03.2013 знаходяться у матеріалах справи.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представників відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

До початку судового засідання позивач у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 36054,33 грн. - основного боргу, 2327,64 грн - пені та 1674,22 грн. - 3% річних. Заява обґрунтована тим, що відповідачем 01.03.2013 проведено оплату 2000,00 грн за рахунком №746/9 від 05.12.2011 за ремонтні роботи на т/х «Риболов-1» (вх. 2526/13 від 19.03.2013).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, зменшення позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд приймає цю заяву до розгляду.

У судовому засіданні 19.03.2013 представник позивача виклав зміст позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантик Фиш" (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Севастопольський морський завод» (виконавець) був укладений договір №182/11 (надалі Договір, арк. с. 7-10).

Відповідно до п. 1.1.-1.2 цього договору, Виконавець зобов'язався здійснити ремонт т/х «Риболов - 1» (Судно) відповідно до Загальної ремонтної відомості (ЗРВ), що була узгоджена сторонами та є невід'ємною частиною Договору. Замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору роботи виконуються виконавцем в обсязі ЗРВ, що підлягає уточненню за результатами дефектування згідно з технічними умовами, достовірної завіреної конструкторсько-технічної документацією для даного судна, забезпечення якої здійснюється замовником в 2-х примірниках.

Строк виконання ремонту - 30 календарних днів, в тому числі ремонт в доці - 12 діб. Датою початку ремонту вважається дата оформлення двостороннього акту приймання судна в ремонт. Датою закінчення ремонту вважається дата підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт (надалі - Акт), до якого приєднається Виконавча ремонтна відомість (ВРР), що уточнює виконання обсягів робіт (п. 3.1-3.3 Договору).

Відповідно до розділу 5 Договору вартість ремонт судна відповідно до ЗРВ складає 273140,66 грн. (п. 5.1).

Розрахунки за договором здійснюються в гривнах шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточних банківський рахунок виконавця, вказаний у договорі в наступному порядку:

- 1 платіж - 50% від вартості ремонту, вказаної у п. 5.1 Договору протягом 3 банківський днів з дати постановки судна в ремонт;

- Остаточний платіж - оплата вартості виконаних робіт відповідно до ВВР, за вирахуванням здійснених замовником авансових платежів (відповідно до п. 5.3.1 та п. 7.5) в день підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт, або в будь-якому випадку до виходу судна з акваторії виконавця (п. 5.3 - 5.3.2 Договору).

Замовник сплачує виконавцю вартість послуг пропускного режиму. Оплата здійснюється авансовими платежами в розмірі 100 % вартості, підлягаючих наданню послуг за рахунками виконавця, наданими на підставі замовлень Замовника, представлених списків за тарифами виконавця, що діяли на момент надання послуг (п. 5.4 Договору).

Виконавець приступає до виконання додаткових робіт по дефектуванню заявлених додаткових робіт у випадку відмови Замовника від проведення ремонтних робіт після дефектування. Усі додаткові роботи, що виниклі після узгодження ЗРВ авансуються в розмірі 50% від їх вартості протягом трьох банківських днів після узгодження ціни (п. 7.4-75 Договору).

Відповідно до п. 8.2-8.3 Договору здача-приймання робіт здійснюється відділом технічного контролю Виконавця Замовником, а також Регістром /за переліком регістрових приймань/. По закінченні здачі-приймання робіт виконавець надає уповноваженому представнику замовника Акт приймання-передачі виконаних робіт. Уповноважений представник замовника протягом 3 робочих днів перевіряє Акт приймання-передачі виконаних робіт, підписує його та повертає виконавцю один примірник належним чином оформленого акту. При неотриманні виконавцем підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт у встановлений строк, роботи вважаються прийнятими з виконанням усіх умов Договору. У цьому випадку виконавець вправі оформити односторонній акт виконаних робіт, що є обов'язковим для замовника у якості підстав для оплати.

Відповідно до п. 11.5 Договору за несвоєчасне виконання обов'язків, встановлених п. 5.3.1, 5.3.2 та 7.5 Договору замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який оплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 13.1 Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач здійснив ремонтні роботи на судні «Риболов -1» за договором №182/11 від 03.11.2011. Дата закінчення ремонтних робіт - 05.11.2011. Остаточна вартість робіт за ВРВ склала 383054,33 грн. (з ПДВ). До строків та якості виконаних робіт Замовник претензій не має (арк.с. 15).

Відповідно до умов договору позивачем представлялись наступні рахунки для оплати (а.с. 16-19): №690/9 від 09.11.2011 на суму 136750 грн., №743/9 від 25.11.2011 на суму 100000,00 грн.; №744/9 від 28.11.2011 на суму 50000,00 грн., №746/9 від 05.12.2011 на суму 133054,33 грн.

Свої обов'язки по оплаті виконаних робіт відповідач виконав лише частково - на суму 342000,00 грн., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем з оплати робіт станом на дату розгляду справи склала 36054,33 грн.

Несплата заборгованості відповідача за виконані роботи у розмірі 36054,33 грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог) стала підставою для звернення позивача до суду з позовними вимоги про стягнення суми основного боргу, а також сум пені та 3% річних від суми заборгованості.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати виконаних робіт, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України встановлюють, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що 05.11.2011 позивачем виконано усі ремонтні роботи, вартість яких склала 383054,33 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт від 05.12.2011 (арк.с. 15). Означений акт підписаний представниками сторін, із зазначенням, що замовник будь яких претензій до виконавця не має.

Розділом 5 Договору визначено порядок розрахунків за договором, а саме:

- перший платіж - 50% від вартості ремонту, вказаної у п. 5.1 Договору протягом 3 банківський днів з дати постановки судна в ремонт;

- Остаточний платіж - оплата вартості виконаних робіт відповідно до ВВР, за вирахуванням здійснених замовником авансових платежів (відповідно до п. 5.3.1 та п. 7.5) в день підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт, або в будь-якому випадку до виходу судна з акваторії виконавця (п. 5.3 - 5.3.2 Договору).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав усі роботи належним чином, проте, вартість здійснених робіт в повному обсязі не була сплачена відповідачем.

Відповідачем не представлено доказів оплати заборгованості за виконану роботу в повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 36054,33 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у загальному розмірі 2327,64 грн. за представленими ним розрахунками (арк.с. 3-4), враховуючи положення 11.5 Договору про те, що за несвоєчасне виконання обов'язків, встановлених п. 5.3.1, 5.3.2 та 7.5 Договору замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який оплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 3-4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, а вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 2327,64 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних від простроченої суми за представленим розрахунком (арк.с. 3 - зворотний бік) у розмірі 1674,22 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, отже, нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.

Вивчивши розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, суд визнав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 40056,19 грн., а саме 36054,33 грн - сума основного боргу, 2327,64 грн. - сума пені, 1674,22 грн. - 3% річних.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Фиш» (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9, ідентифікаційний код 33366082) на користь Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, будинок 13, ідентифікаційний код 14312370) 40056,19 грн (сорок тисяч п'ятдесят шість грн. 19), з яких 36054,33 грн. - сума основного боргу, 2327,64 грн. - сума пені, 1674,22 грн - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Фиш» (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9, ідентифікаційний код 33366082) на користь Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, будинок 13, ідентифікаційний код 14312370) суму судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.03.2013.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна

20.03.2013