Рішення № 30050754, 12.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1851/13 12.03.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Діденко А.О., за довіреністю,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» про стягнення 127.010,06 грн. основного боргу, 18.250,38 грн. пені та 5.855,99 грн. 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору субпідряду № 09-П-06 від 10.06.2011 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 127.010,06 грн. основного боргу 18.250,38 грн. пені та 5.855,99 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 порушено провадження у справі № 910/1851/13 та призначено до розгляду на 18.02.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2013 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 12.03.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б, оф. 197, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача 08.02.2013, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Також, ухвала про порушення провадження у справі надсилалась відповідачу за адресою, яка вказана у позовній заяві: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, оф. 300, та отримана уповноваженим представником відповідача 11.02.2013, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б, оф. 197), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.03.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (далі - відповідач, генпідрядник) та Публічним акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд» (далі - позивач, субпідрядник) 10.06.2011 було укладено Договір субпідряду № 09-П-06, згідно з умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати комплекс будівельних та монтажних робіт по переходу газопроводом відводом до м. Запоріжжя автодороги М-04 Знамянка-Ізварине ПК 132+06 «Будівництво міжнародної автомобільної дороги М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине», на ділянці обходу міста Дніпропетровськ (км 187+407 автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине км 425-295 автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя) км13+000-км14+000, здати виконані роботи відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Договірна ціна робіт (з урахуванням змін, внесених до Договору додатковою угодою №1), доручених до виконання позивачу динамічна та орієнтовно складає 2.027.422,80 грн. в т.ч. ПДВ, згідно з Додатком №1а, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору здача-приймання етапів виконаних робіт по будівництву об'єкта здійснюється сторонами за актами здачі-приймання виконаних робіт.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 1.880.049,64 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2-В) за серпень 2011 від 30.08.2011 на суму 5.208,00 грн., за серпень 2011 від 30.08.2011 на суму 1.503.219,52 грн., за вересень 2011 від 21.09.2011 на суму 40,80 грн., за вересень 2011 від 21.09.2011 на суму 241.979,22 грн., за жовтень 2011 від 17.10.2011 на суму 5.013,60 грн., за жовтень 2011 від 17.10.2011 на суму 110.641,44 грн., № 1 від 23.12.2011 на суму 6.180,00 грн., № 2 від 23.12.2011 на суму 7.767,06 грн. та відповідними Довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

Згідно з умовами пункту 2.4. Договору встановлено, що винагорода відповідача за надані ним послуги генерального підряду по цьому Договору складає 2% від фактично виконаних робіт.

Відтак, вартість послуг генпідряду склала 37.600,99 грн. (2% від вартості фактично виконаних робіт у сумі 1.880.049,64 грн.), а вартість виконаних позивачем робіт, яка підлягала оплаті відповідачем за вирахуванням 2% вартості послуг генерального підряду складає 1.842.448,65 грн.

Умовами п.4.1. Договору встановлено порядок здійснення оплати відповідачем робіт за цим договором, а саме:

4.1.1. до початку робіт відповідач перераховує позивачу аванс в розмірі 30% від загальної вартості робіт.

4.1.2. аванс використовується позивачем на придбання матеріалів, ПММ, та інші витрати, необхідні для початку виконання зобов'язань по договору.

4.1.3. оплата здійснюється на підставі підписаних повноважними представниками сторін акту виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) протягом 3-х робочих днів від дати їх підписання, шляхом перерахування відповідачем коштів на поточний рахунок позивача, з урахуванням суми авансу в розмірі не більше 1/3 частини величини авансу щомісячно до повного погашення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково у сумі 1.715.438,59 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи зведеним меморіальним ордером ПАТ «Банк КАМБІО» з рахунку позивача за період з 01.01.2011 по 01.01.2012. В цьому числі враховується здійснене між позивачем та відповідачем згідно з Угодою № 13 від 31.01.2012 зарахування зустрічних однорідних вимог, в результаті якого відповідачем було погашено наявну перед позивачем заборгованість за спірним Договором у сумі 129.602,10 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт загалом у сумі 127.010,06 грн. (з вирахуванням 2% вартості послуг генпідряду та часткових оплат: 1.880.049,64 грн. - 37.600,99 грн. - 1.715.438,59 грн. = 127.010,06 грн.), яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір субпідряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 1.880.049,64 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2-В) за серпень 2011 від 30.08.2011 на суму 5.208,00 грн., за серпень 2011 від 30.08.2011 на суму 1.503.219,52 грн., за вересень 2011 від 21.09.2011 на суму 40,80 грн., за вересень 2011 від 21.09.2011 на суму 241.979,22 грн., за жовтень 2011 від 17.10.2011 на суму 5.013,60 грн., за жовтень 2011 від 17.10.2011 на суму 110.641,44 грн., № 1 від 23.12.2011 на суму 6.180,00 грн., № 2 від 23.12.2011 на суму 7.767,06 грн. та відповідними Довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, а саме на суму 1.715.438,59 грн.

Також, суд враховує, що вартість послуг генпідряду у відповідності з п.2.4. даного Договору склала 37.600,99 грн.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи вищезазначені Акти приймання виконаних будівельних робіт відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 1.880.049,64 грн., про що свідчать зазначені вище Акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач здійснив лише часткову оплату послуг у сумі 1.715.438,59 грн., проте не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 127.010,06 грн. (з вирахуванням вартості послуг генпідряду в розмірі 37.600,99 грн.), хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав. У зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 127.010,06 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18.250,38 грн. пені та 5.855,99 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт, нарахування яких позивач здійснював окремо по кожному акту приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2. Договору у разі затримки оплати вартості робіт, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки, але не більше 10% несплаченої суми.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення з відповідача пені в розмірі 18.250,38 грн., який визнається судом арифметично вірним. Водночас, враховуючи умови п.7.2. Договору щодо встановлення сторонами ліміту відповідальності відповідача за порушення строків оплати робіт, суд дійшов висновку, що з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає стягненню пеня в розмірі 12.701,00 грн. пені (10% від несплаченої суми заборгованості 127.010,06 грн.).

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 5.855,99 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 5.855,99 грн., який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 5.855,99 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б, оф. 197; 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, оф. 300, код ЄДРПОУ 34575984) на користь Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144, код ЄДРПОУ 01293961) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 127.010 (сто двадцять сім тисяч десять) грн. 06 коп., 12.701 (дванадцять тисяч сімсот одну) грн. 00 коп. пені, 3% річних у розмірі 5.855 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.911 (дві тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 34 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2013.

Суддя Ониськів О.М.