Рішення № 30050735, 18.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2013 р. Справа № 911/610/13-г

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код: 20572069, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

до відповідача: приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», ідентифікаційний код: 20048090, юридичне місцезнаходження: 08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, поштова адреса: 08307, Київська обл., Аеропорт, м. Бориспіль-7,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Білик І.П., яка діє на підставі довіреності від 02.01.2013 року за № 35-30-2;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі за текстом: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль» від 01.12.2010 року за № 19-1154/02.1.2-14/26-32 (далі за текстом: Договір).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань за Договором, внаслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем за Договором з оплати наданих послуг з надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль».

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.03.2013 року.

18.03.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 20.02.2013 року, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшив розмір позовних вимог, після чого надав суду пояснення, позов підтримав та просив задовольнити шляхом стягнення з Відповідача заборгованості за Договором на загальну суму 13412,08 грн. (тринадцять тисяч чотириста дванадцять гривень 08 коп.), з якої станом на 01.03.2013 року основний борг у сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.), пеня у сумі 495,10 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 10 коп.), 3-и проценти річних у сумі 99,25 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 25 коп.), інфляційні нарахування у сумі 16,13 грн. (шістнадцять гривень 13 коп.), штраф у сумі 705,60 грн. (сімсот п'ять гривень 60 коп.). Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.02.2013 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 18.03.2013 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що ухвалу суду від 20.02.2013 року направлено на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він би посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 901, 902 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Цей же Кодекс у ст. 905 передбачає, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

01.12.2010 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 205, 901, 902 Цивільного кодексу України, укладено договір про надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль» від 01.12.2010 року за № 19-1154/02.1.2-14/26-32, за умовами п. 1.1. якого Аеропорт (Позивач) надає в користування місце в каналі телефонної кабельної каналізації Аеропорту для прокладання кабелю зв'язку Споживача відповідно до технічних умов, а Споживач (Відповідач) отримує та оплачує вищезазначені послуги, надалі - Послуга, що перелічені в таблиці до цього пункту Договору.

Згідно із п. 1.2. Договору, Договір є чинним з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2010 року. Датою підписання Договору вважається пізніша дата, якщо Договір підписувався окремо. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із Сторін протягом місяця до закінчення строку дії Договору не заявила про його розірвання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Сторони Договору при укладенні останнього досягли згоди з приводу того, що Договір автоматично продовжує свою дію на наступний рік у випадку, якщо жодна із Сторін не заявила про його розірвання протягом 1 місяця до закінчення строку дії Договору.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 205 передбачає, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В ході розгляду справи встановлено, що у встановлений п. 1.2. Договору місячний строк до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін останнього у 2011 році та в 2012 році не заявляла про його розірвання, внаслідок чого відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України та в силу п. 1.2. Договору цей Договір вважається таким, що продовжений на наступний рік, в зв'язку з чим станом на дату розгляду справи Договір є діючим.

За умовами п. 3.1.6. Договору, Аеропорт (Позивач) має право змінювати розмір плати за Послуги.

Договір у п.п. 3.2.2., 3.2.5. передбачає, що Споживач (Відповідач) зобов'язаний своєчасно сплачувати щомісячну абонентну плату за Послуги, надані за Договором, а також виконувати за власний рахунок ремонт, монтаж, налагоджування та техобслуговування кабелю в каналі телефонної кабельної каналізації Аеропорту.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3., 4.4. Договору, сплата за Договором здійснюється згідно з тарифами, розробленими та затвердженими Аеропортом. Ціни на послуги можуть змінюватися Аеропортом в односторонньому порядку у разі зміни витрат Аеропорту, пов'язаних з наданням Послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Аеропорт зобов'язаний повідомити Споживача у письмовій формі (рекомендованим листом або вручити уповноваженій особі під розписку) не менш ніж за 15 днів до введення їх в дію, а Споживач зобов'язаний прийняти їх для розрахунків. Нарахування ПДВ на суму сплати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно із п. 4.5. Договору, Аеропорт щомісячно виставляє Споживачу рахунок за надані Послуги за звітний місяць та складає Акт приймання-здачі виконаних Послуг. Споживач з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії Аеропорту рахунок та Акт приймання-здачі виконаних Послуг. Сплата рахунку проводиться Споживачем до 20 числа того ж місяця. Акт приймання-здачі виконаних послуг Споживач зобов'язаний підписати та повернути в бухгалтерію Аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт не буде повернутий Аеропорту, він вважається підписаним Сторонами. Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівником Сторін або призначеними ними уповноваженими особами за умови надання іншій Стороні копії документу про надання таких повноважень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із вимогами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач з серпня 2012 року по січень 2013 року включно своєчасно в повному обсязі з дотриманням вимог п. 1.1., 3.1. Договору, ст.ст. 509, 526, 629, 901, 902 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України надав належної якості Відповідачу послуги з надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль», загальна вартість яких становила 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.), в зв'язку з чим Позивач відповідно до п. 4.5. Договору виставив Відповідачу для сплати рахунки-фактури від 31.08.2012 року за № 90/888, від 30.09.2012 року за № 90/1011, від 31.10.2012 року за № 90/1138, від 30.11.2012 року за № 90/1266, від 31.12.2012 року за № 90/1404, від 31.01.2013 року за № 90/23 та акти приймання-здачі виконаних послуг від 31.08.2012 року, від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 31.12.2012 року, від 31.01.2013 року, які в силу вимог п. 4.5. Договору, ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України вважаються такими, що підписані Позивачем та Відповідачем і скріпленні печаткою Позивача без будь-яких заперечень Відповідача з приводу вартості, строків, обсягу та якості наданих Позивачем послуг з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем наданих Позивачем послуг у обсягах та вартістю, визначених в цих актах приймання-здачі виконаних послуг згідно Договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи і достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, визнання в силу вимог п. 4.5. Договору, ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України актів приймання-здачі виконаних послуг такими, які підписанні Відповідачем без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, періодом, якістю та обсягом наданих Позивачем послуг свідчить про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Проте, Відповідач в порушення вимог ст.173, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 629, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України та п.п. 1.1., 3.2., 4.1., 4.5. Договору не оплатив Позивачу вартість послуг з надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль» у сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.) без будь-якої мотивації відмови оплатити вартість отриманих послуг та без будь-яких претензій щодо якості, вартості та періоду надання Позивачем послуг.

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 18.03.2013 року будь-яких заяв або претензій щодо якості, вартості та періоду надання Позивачем послуг не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків, якості, обсягу чи періоду надання Позивачем послуг, Відповідачем суду не надано.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору щодо надання послуг з надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль». Відповідачем факти своєчасного та належного надання Позивачем послуг з надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль», передбачених Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 01.03.2013 року, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 01.03.2013 року складає 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.).

Таким чином, станом на 18.03.2013 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем наданих Позивачем послуг за Договором суду не надано.

Станом на 18.03.2013 року основна заборгованість за Договором у сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.) Відповідачем повністю або частково не погашена.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь пеню у сумі 495,10 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 10 коп.), 3-и проценти річних у сумі 99,25 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 25 коп.), інфляційні нарахування у сумі 16,13 грн. (шістнадцять гривень 13 коп.), штраф у сумі 705,60 грн. (сімсот п'ять гривень 60 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Договір у п. 4.8. передбачає, що стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується з моменту виникнення заборгованості до моменту погашення заборгованості за надані послуги. У разі виникнення заборгованості більше 30 календарних днів Споживач сплачує штраф в розмірі 7 % від суми заборгованості.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті вартості наданих Позивачем послуг з надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль» станом на 01.03.2013 року у сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

За розрахунком Позивача на 01.03.2013 року розмір пені становить 495,10 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 10 коп.), розмір 3-х процентів річних становить 99,25 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 25 коп.), розмір інфляційних нарахувань становить 16,13 грн. (шістнадцять гривень 13 коп.) та розмір штрафу становить 705,60 грн. (сімсот п'ять гривень 60 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.

Враховуючи несплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п. 4.8. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 495,10 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 10 коп.), 3-х процентів річних у сумі 99,25 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 25 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 16,13 грн. (шістнадцять гривень 13 коп.), штрафу у сумі 705,60 грн. (сімсот п'ять гривень 60 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем по суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем повністю або частково.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за Договором про надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль» від 01.12.2010 року за № 19-1154/02.1.2-14/26-32 у вигляді основного боргу в сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.), пені в сумі 495,10 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 10 коп.), 3-х процентів річних у сумі 99,25 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 25 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 16,13 грн. (шістнадцять гривень 13 коп.), штрафу в сумі 705,60 грн. (сімсот п'ять гривень 60 коп.).

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати наданих за Договором про надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль» від 01.12.2010 року за № 19-1154/02.1.2-14/26-32 послуг, яка складається станом на 01.03.2013 року з основного боргу в сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.), пені в сумі 495,10 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 10 коп.), 3-х процентів річних у сумі 99,25 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 25 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 16,13 грн. (шістнадцять гривень 13 коп.), штрафу в сумі 705,60 грн. (сімсот п'ять гривень 60 коп.).

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений, в зв'язку з чим вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача коштів у вигляді основного боргу в сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.), пені в сумі 495,10 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 10 коп.), 3-х процентів річних у сумі 99,25 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 25 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 16,13 грн. (шістнадцять гривень 13 коп.), штрафу в сумі 705,60 грн. (сімсот п'ять гривень 60 коп.), визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», ідентифікаційний код: 20048090, юридичне місцезнаходження: 08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, поштова адреса: 08307, Київська обл., Аеропорт, м. Бориспіль-7, на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код: 20572069, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», заборгованість за договором про надання в користування місця в каналі телефонної кабельної каналізації ДП МА «Бориспіль» від 01.12.2010 року за № 19-1154/02.1.2-14/26-32 у вигляді основного боргу в сумі 12096,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.), пені в сумі 495,10 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 10 коп.), 3-х процентів річних у сумі 99,25 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 25 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 16,13 грн. (шістнадцять гривень 13 коп.), штрафу в сумі 705,60 грн. (сімсот п'ять гривень 60 коп.) та судовий збір у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 18.03.2013 року