Постанова № 30049071, 20.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6515/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «АУРУМ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, що міститься у листі від 21.10.2011 року №35350/22-044 щодо невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Закрите акціонерне товариство «АУРУМ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, що міститься у листі від 21.10.2011 року №35350/22-044 щодо невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю.

В судовому засіданні 20.03.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач протиправно виніс рішення про невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю, оскільки у його рішення відсутні посилання на конкретні підстави, які б надавали йому право прийняти таке рішення. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог пославшись на те, що податкова декларація з ПДВ позивача за вересень 2011 року не відповідала вимогам пунктам 48.3 та 48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а тому правомірно відповідачем прийняте рішення не визнавати її податковою звітністю про що позивач був повідомлений листом СДПІ від 21.10.2011 року №35350/22-044.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо реєстрації та скасування реєстрації платників податків, встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу , на підставі положень ст.55 Конституції України, ч.1, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Позивач був зареєстрований Державної податкової інспекцією у Приморському районі м.Одеси в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №40370454 від 21.07.1997 року з індивідуальним податковим номером 002272415010.

Рішенням відповідача від 12.09.2011 року №3 (а.с.15) реєстрація позивача в якості платника податку на додану вартість було скасоване, а зазначене вище свідоцтво про реєстрацію платником цього податку анульоване, у зв’язку з тим, що отримані відомості з ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Дата анулювання свідоцтва визначена податковим органом у своєму рішенні – 12.09.2011 року.

19.10.2011 року позивачем була подана звітна податкова декларація з податку на додану вартість та надані додатки: Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту з розрізі контрагентів (Д5), Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с.6-13).

Підтвердженням прийняття 20.10.2011 року о 00 год. 54 хвилин податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року є отримані ЗАТ «АУРУМ» квитанції №1 та №2 (а.с.14), в яких зазначалось, що документ збережено на центральному рівні з зауваженнями (ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату складання звіту – 20.10.2011 року) та документ прийнято на районному рівні.

Відповідачем 21.10.2011 року прийняте рішення про невизнання податкової декларації з ПДВ позивача за вересень 2011 року податкової звітністю про що позивача було повідомлено листом від 21.10.2011 року №3550/22-044 (а.с.4).

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкту владних повноважень суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та не погоджується з правомірністю застосуванням посадовими особами відповідача норм матеріального права з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні службові й посадові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.49.9 ст.49 ПКУ податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку.

Податкова декларація з ПДВ за вересень 2011 року подана 19.10.2011 року відповідна до вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПКУ, тобто протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до вимог п.49.11 ст.49 ПКУ, зазначення причин відмови прийняття декларації є обов’язком податкового органу.

Представником відповідача в судовому засіданні не надано жодного ґрунтовного пояснення щодо невідповідності декларації позивача з ПДВ за вересень 2011 року пунктам 48.3 та 48.4 ст.48 ПК України.

Виходячи з приписів ч.2 ст.71 КАС України, суд приходить до висновку про те, що представник суб’єкту владних повноважень не зміг довести суду ґрунтовність прийнятого ним рішення.

Суд також вважає, що є безпідставним посилання представника відповідача в обґрунтування законності оскарженого рішення податкового органу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року по справі №1570/2226/2012 (а.с.70-72), яка залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року (а.с.73-75), оскільки предметом того розгляду було податкове повідомлення-рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій, передбачених п.120.1 ст.120 ПК України за порушення строків подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року, а не щодо законності підстав для невизнання такої декларації податковою звітністю, в зв’язку із чим, у суду відсутні підстави для застосування вказаного судового рішення до спірних правовідносин на підставі положень ч.1 ст.72 КАС України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що рішення СДПІ про невизнання податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2011 року, яке оформлено листом лист від 21.10.2011 року №35350/22-044 є незаконним та підлягає визнанню таким на підставі положень ч.3 ст.2 КАС України.

Оскільки оскаржене рішення податкового органу відповідає положенням п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України, а тому його прийняття не відповідає вимогам правової поведінки суб’єкту владних повноважень, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та є підставою для задоволення позовних відмови у повному обсязі на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про невизнання податкової декларації ЗАТ «АУРУМ» з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю, що міститься у листі від 21.10.2011 року №35350/22-044.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.

20 березня 2013 року.