Постанова № 30047967, 15.03.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________ Справа № 640/2536/13-п Суддя 1 інстанції: Попрас В.О.

Провадження: 33/790/201/13 Доповідач: Курило О.М.

Категорія: ч.1 ст.483 МК України

ПОСТАНОВА

іменем України

12 березня 2013 року Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., з участю правопорушника ОСОБА_2, його захисника - адвоката ОСОБА_3, без участі представника митниці та прокурора, належним чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2013 року про притягнення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ч.1ст.483 МК України, -

встановив:

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.02.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 відсотків вартості товару - 67700 грн. та конфіскації на користь держави автомобіля марки «AUDI A3», вилученого згідно протоколу №1026/80700/12 від 17.11.2012 p., які зберігаються у Харківській обласній митниці. Стягнено з ОСОБА_2 на рахунок НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 245,00 грн., а також стягнені з правопорушника витрати за зберігання товару на складі Харківської обласної митниці у розмірі 10197,45 грн.

Судом встановлено, що 17 листопада 2012 року о 00 годині 50 хвилин на вул. Полтавський шлях в м. Харкові співробітниками міліції БМОН «Беркут» був зупинений автомобіль марки «AUDI A3», р.н. НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_2, який при перевірці документів надав: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у Литовській Республіці НОМЕР_2, видане 19.09.2012 р. підприємством ІП «ГТ-CARS» (м. Вільнюс, вул. Савіцкіо, 4); довіреність № 37 від 20.09.2012 р. на експлуатацію вказаного транспортного засобу; посвідчення про відрядження № 32, видане 24.09.2012 р. співробітнику підприємства ІП «ГТ-CARS» ОСОБА_2; трудовий договір від 24.09.2012 р. №54, укладений між підприємством ІП «ГТ-CARS» та громадянином України ОСОБА_2 В ході перевірки встановлено, що підприємство ІП «ГТ-CARS» не має трудових відносин з громадянами України, наданий ОСОБА_2 трудовий договір не зареєстрований на територіальній біржі праці, дозвіл на працевлаштування та робоча віза у ОСОБА_2 відсутні. Таким чином. ОСОБА_2 не є працівником підприємства ІП «ГТ-CARS», а надані ним документи, а саме: трудовий договір та посвідчення про відрядження, одержані незаконним шляхом та містять неправдиві дані. 29.09.2012 р. автомобіль марки «AUDI A3» р.н. НОМЕР_1 був ввезений громадянином України ОСОБА_2 на митну територію України через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці з поданням митному органу, як підстави для переміщення транспортного засобу документи, одержані незаконним шляхом, що містять неправдиві дані.

На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив вказану постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 заїхав на митну територію України на вказаному транспортному засобі, як транспортному засобі особистого користування спростовується тим, що відповідно до ч.1 ст. 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках В.1-В.9, С, О до Конвенції про тимчасове ввезення, на умовах, визначених цими Додатками. Згідно пункту 2 статті 2 Конвенції, не впливаючи на положення Додатка Е (Додаток щодо товарів, які ввозяться з частковим звільненням від ввізного мита та податків), режим тимчасового ввезення надається з загальним умовним звільненням від ввізного мита та податків і без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру. Згідно з пунктом «а» статті 5 Додатка С до Конвенції для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території. Також апелянт вважає за необхідне звернути увагу апеляційного суду і на те, що суд першої інстанції дійшов необгунтованого та не правильного висновку про те, що трудовий договір укладений між підприємством та ОСОБА_2 та посвідчення про відрядження одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості, так як відповідно до вказаної ст. 4 п.57 МК України транспортні засоби комерційного призначення не є товарами. Так, вказуючи про те, що вказані документи отримані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості, суд першої інстанції не вказав мотивів, відповідно до яких він зробив такі висновки, та не вказав, які саме відомості та в яких саме документах є неправдивими. Суд також не вказав, яким чином він дійшов до висновку та встановив, що між ОСОБА_2 та вказаним підприємством відсутні трудові відносини.

Таким чином, на думку апелянта, докази надані митним органом до суду по даній справі, в тому числі і протокол про порушення митних правил, забрані з порушенням діючого законодавства України, в тому числі ст. 491 МК України, а як наслідок є недопустимими та не можуть використовуватись для доведення вини в даній справі, в силу вимог ст. 62 Конституції України.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2 та його захисника, перевіривши матеріали судової справи приходжу до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Факт скоєння правопорушення громадянином ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про порушення митних правил (а.с. 3-6); витягом з електронної бази Держмитслужби України (а.с.9); копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 11); копією трудового договору від 24.09.2012 р. № 54 (а.с. 12-13); копією посвідчення про відрядження № 32 (а.с. 14); копією довіреності (а.с. 15); поясненнями ОСОБА_5 (а.с. 16); даними, що містяться в листі Ягодинської митниці (а.с.23); даними, що містяться у відповіді Митного департаменту Литовської Республіки від 06.12.2012 р. (а.с.36); висновком спеціаліста № 1 від 16.01.2013 p., згідно якого вартість автомобіля «AUDI A3» становить 67700 грн.(а.с. 30-32).

Згідно інформації Ягодинської митниці від 05.12.2012 р. № 14/12-9210-ЕП, громадянин ОСОБА_2 при переміщенні через митний кордон України автомобіля марки «AUDI A3» p.н. НОМЕР_1 обрав для проходження митного контролю «зелений коридор», тобто своїми діями заявивши, що слідує транспортним засобом особистого користування. В справах митного поста «Ягодин» документів, які б підтверджували ввезення ОСОБА_2 даного транспортного засобу як транспортного засобу комерційного призначення, а також ввезення даного транспортного засобу з метою тимчасового ввезення, не виявлено. Таким чином, громадянином України ОСОБА_2 29.09.2012 р. автомобіль марки «AUDI A3» р.н НОМЕР_1 був ввезений з метою транзиту через митну територію України (а.с.23).

Загальні умови тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України визначені п.п.1,2 ч.6 ст. 104 МК України, яким передбачено, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зокрема, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом.

Оскільки ОСОБА_2, виїхавши з Литовської Республіки, перетнувши державний кордон України, мав придбати книги та знову повернутися до Литовської Республіки, тобто знову перетнути державний кордон, він здійснював міжнародне перевезення.

Громадянин-резидент України може тимчасово в'їжджати на територію України на транспортному засобі комерційного призначення зі звільненням від оподаткування і без застосування гарантії за умови, що вказаний транспортний засіб знаходиться у власності юридичної особи, яка зареєстрована на території іншої держави, та використовується в комерційних цілях (платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів).

При цьому особа, яка ввозить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинна мати: документи, що підтверджують факт здійснення цією особою діяльності на користь юридичної особи, яка є власником транспортного засобу; документи на транспортний засіб, що підтверджують мету його тимчасового ввезення; належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу (ліцензія, та інші дозвільні документи на здійснення міжнародних перевезень вантажів або пасажирів).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не є працівникам підприємства ІП «LT-CARS». не перебуває з підприємством в трудових відносинах, а наданий ним митному органу трудовий договір від 24.09.2012 р. №54. укладений між підприємством ІП «ЬТ-CARS» та громадянином України ОСОБА_2. та посвідчення про відрядження №32. видане 24.09.2012 р. співробітнику підприємства ІП «LT-CARS» громадянину України ОСОБА_2, одержані незаконним шляхом та містять неправдиві дані. Тому ОСОБА_2, надавши митному органу при в'їзді на митну територію України, документи отримані незаконним шляхом, ввіз транспортний засіб на «пільгових умовах» - без митного оформлення та без сплати митних платежів.

Доводи ОСОБА_2 та засновника підприємства ІП «LT-CARS» ОСОБА_6 про те. що автомобіль марки «AUDI A3» p. н. НОМЕР_1 ввезений на митну територію України як транспортний засіб комерційного призначення не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 483 МК України переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, оскільки перемістив через митний кордон України транспортний засіб автомобіль марки «AUDI A3» реєстраційний номер НОМЕР_1, надавши митному органу як підставу для переміщення транспортного засобу документи, одержані незаконним шляхом, які містять неправдиві дані.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини справи.

Відповідно до ст. 520 МК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів та витрати за проведення експертизи.

Враховуючи вищевикладене підстав для скасування рішення суду першої інстанції, за обставинами викладеними в апеляції ОСОБА_7, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2013 року про визнання винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ч.1 ст.483 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення, зазначеного у постанові та витрави по справі - залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області О.М. Курило