Ухвала суду № 30046175, 14.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/778/13-ц Провадження № 22-ц/772/661/2013Головуючий в суді першої інстанції:Медяна Ю.В.Категорія: 57Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Сороки Л.А., Нікушина В.П.

при секретарі: Пєтуховій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Горобчука Віталія Юрійовича, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду від 28 січня 2013 року, -

В с т а н о в и л а :

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду з скаргою на бездіяльність начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Горобчука Віталія Юрійовича, в якій просив визнати винним останнього у відсутності контролю за законністю виконавчих дій, витребувати вичерпне пояснення уникання останнім від контролю за виконанням виконавчих дій, у тому числі за дотриманням накладеного арешту, що призвело до витрат боржника через тіньову касу 13,3 млн. грн. й притягнення до відповідальності за порушення умов арешту посадових осіб боржника і банківських установ.

Ухвалою Вінницького міського суду від 14.01.2013 року скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: зазначення скаржником обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, доказів, якими він їх підтверджує та норми закону, права чи свободи скаржника, які порушив начальник Ленінського відділу державної виконавчої служби своїми діями чи бездіяльністю під час виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з КС «Альянс Україна».

Ухвалою Вінницького міського суду від 28.01.2013 року скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду від 28.01.2013 року через порушення судом норм процесуального права, а дане питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказав, що застосування судом ст.ст.8, 119, 121 ЦПК України є хибним, так як вони не поширюються на дані правовідносини. Обов'язок зазначення норм законодавства покладається на заявників, діяльність яких пов'язана з професійною практикою, тобто прокурорів, адвокатів тощо, тому суд незаконно вимагав, щоб він зазначив норми закону. Суд безпідставно застосував норми постанови Пленуму ВСУ, оскільки для осіб, які звертаються до суду вказівки надані у ній носять лише рекомендаційний характер.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ухвалу суду і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Визнаючи скаргу ОСОБА_2 неподаною та повертаючи її, суд першої інстанції вірно виходив з того, що скаржник недоліків, зазначених в ухвалі суду, не усунув, а саме не вказав обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначив доказів, якими він їх підтверджує та норми закону, права чи свободи, які порушив начальник Ленінського відділу державної виконавчої служби своїми діями чи бездіяльністю під час виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з КС «Альянс Україна».

Так, згідно роз'яснень п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року №14 вбачається, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, перелічені в ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.п.4, 5 ч. 7 ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Ухвалою Вінницького міського суду від 14.01.2013 року залишаючи скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, де суд вказав, що скаржником не зазначено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, доказів, якими він їх підтверджує та норми закону, права чи свободи, які порушив начальник Ленінського відділу державної виконавчої служби своїми діями чи бездіяльністю під час виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з КС «Альянс Україна».

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_2 отримав 21.01.2013 року (а.с.5).

На виконання зазначеної ухвали, ОСОБА_2 потрібно було надати скаргу складену з врахуванням недоліків, вказаних в ухвалі.

Скаржник 25.01.2013 року надав до канцелярії суду заяву (а.с.47), однак дана заява не є скаргою з усуненими недоліками.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, ОСОБА_2 не виконав вимоги ухвали суду від 14.01.2013 року належним чином, а тому суд першої інстанції правомірно застосовував до даної скарги правила ст.121 ЦПК України, визнавши її неподаною та повернувши.

Доводи апеляційної скарги про те, що обов'язок зазначення норм законодавства покладається лише на заявників, діяльність яких пов'язана з професійною практикою, тобто прокурорів, адвокатів, є безпідставними, оскільки ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює, що позовна заява чи скарга повинні містити норму права, яку порушено і обмежень щодо зазначення вказаного не містить.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового застосування судом ч.8 ст.8 ЦПК України, де встановлено порядок застосування аналогії закону та ст.ст.119, 121 ЦПК України, що регулюють порядок залишення позову руху, оскільки вони не поширюються на дані правовідносини, є необґрунтованими.

Так, зі змісту п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року №14 вбачається, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано застосував до скарги ОСОБА_2 ст.ст.119, 121 ЦПК України, які регулюють подібні за змістом відносини.

Керуючись ст.ст.307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду від 28 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: