Ухвала суду № 3004520, 27.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27.05.2008№К-5061/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),  БрайкаА.І.,  ГолубєвоїГ.К.,  РибченкаА.О.,  ФедороваМ.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Тернопільської області від27.09.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від15.01.2007 посправі№14/149-2075

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «СтарСофт»

до                    Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

про                 скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від22.02.2006 №00000072306/0/11768, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі147666гр., за порушення пп.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що зазначено в Акті перевірки від21.01.2006 №659/23-623/21133679, (завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, так як у жовтні 2005року позивач перерахував контрагенту ТОВ«Тернопіль Онлайн» кредиторську заборгованість, а не зобов'язання за договором).

Постановою Господарського суду Тернопільської області від27.09.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від15.01.2007 посправі№14/149-2075 позов задоволено.

Суди мотивували свою позицію тим, що договір, рахунок–фактура №СФ-0055 від30.09.2005, накладні, платіжні доручення, акти взаємозвірки із контрагентом, оборотно-сальдові відомості, за результатами виконання угоди від30.09.2005 №00048, а також Висновок експертизи від08.09.2006 №1346, підтверджують факт того, що контрагент позивача у жовтні2005року у повному обсязі поставив ТОВ«СтарСофт» визначені у договорі ТМЦ , а позивач у справі у цьому ж місяці провів розрахунки із постачальником на підставі платіжних документів. Дану позицію суди також підтвердили тим, що в платіжних дорученнях, згідно з якими проводились розрахунки між контрагентами, у графі «призначення платежу» не міститься відмітки про погашення кредиторської заборгованості. За даними оборотно–сальдової відомості розрахунків ТОВ«СтарСофт» із контрагентом, - ТОВ«Тернопіль Онлайн», що у жовтні2005року позивачем перераховано контрагенту 99810грн. по договору від30.09.2005 №00048, а не в погашення кредиторської заборгованості.

Не погодившись із постановою Господарського суду Тернопільської області від27.09.2006 та ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від15.01.2007 посправі№14/149-2075, відповідач (ОДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права і судом не прийнято до уваги, що В платіжних доручення в рядку призначення платежу вказано: без рахунку, то сплачені кошти зараховуються на рахунок як накопичувальні і в порядку черговості погашають заборгованість (кредиторську), яка виникла в минулих періодах.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти скарги заперечив і просив судові рішення залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Як визначено пп.7.7.2 ст.7 Закону України від03.04.1997 №198 «Про податок на додану вартість» - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на наведену норму Закону, та беручи до уваги, що судами встановлено факт виконання договору, що в свою чергу підтверджено Висновком експертизи від08.09.2006 №1346, а також враховуючи, що в платіжних дорученнях, згідно з якими проводились розрахунки між контрагентами, у графі «призначення платежу» не міститься відмітки про погашення кредиторської заборгованості, необхідно погодитись із обґрунтуванням судами свого рішення про те, що позивачем податковий кредит був сформований правомірно.

Таким чином, аналізуючи підстави нарахування податкового зобов'язання – необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки в даному випадку у відповідача були відсутні законні підстави збільшувати податкові зобов'язання позивача по ПДВ, а тому прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення не відповідають нормам чинного законодавства України. Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. А постанова Господарського суду Тернопільської області від27.09.2006 та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від15.01.2007 посправі№14/149-2075 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від27.09.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від15.01.2007 посправі№14/149-2075 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров