Постанова № 30044982, 04.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2013 року Справа № 812/284/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О..

при секретарі: Гришиній О.Ю.

в присутності представників сторін

від позивача : Лютий Д.І. (довіреність від 02 січня 2013 року б/н),

від відповідача : Рижков А. О. (довіреність від 01 лютого 2013 року б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська друкарня» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 84183,79 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська друкарня» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 84183,79 грн., в обґрунтування якого зазначило наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанська друкарня» є платником страхових внесків та зборів до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області. Відповідно до п. 1,2 ст.1, абзацу 4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванн» від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ, та п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 16.01.2004 р. № 64/8663, підприємства незалежно від форм власності та господарювання з коштів призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених, відповідно до пунктів "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівником загальновстановленого пенсійного віку, а саме : чоловіком - 60 років, жінкою - 55 років. Заборгованість зазначеного підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за період з 01.04.2009 по 30.10.2012 на користь Пенсійного фонду становить 84183,79 грн. До цього часу в добровільному порядку сума боргу ТОВ «Лисичанська друкарня» не сплачено.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська друкарня» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 84183,79 грн.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, про що надав письмові пояснення в яких зазначив наступне. Позивач звернувся із даним адміністративним позовом про стягнення заборгованості за період з 01.04.2009 по 30.10.2012 із порушенням ст.99 КАС України, ст. 19 Конституції України.

Позов до Луганського окружного адміністративного суду України подано 24 грудня 2012 року, отже вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 01.04.2009 по 23.06.2012 пред'явлені із порушенням строків позовної давності, а отже не підлягають стягненню, бо право на пред'явлення вимоги щодо стягнення цієї заборгованості виникло більш ніж шість місяців назад. Відповідач не визнає зазначені суми заборгованості за цей період і вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню. Відповідачем визнаються вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 24.06.2012 по жовтень 2012 року в сумі 18203,41 грн.

20 лютого 2012 року та 29 лютого 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулись поштові відправлення із ухвалою та судовою повісткою, направлені на адресу відповідача, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - вул.. Енгельса, 1, смт. Фрунзе, Слов'яносербський район, Луганська область 93720, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеною адресою не проживає».(арк. справи 22-24).

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанська друкарня» згідно довідки № 36595 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має правовий статус суб'єкта юридична особа.(арк. справи 10).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанська друкарня» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області як платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.9).

Станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2009 по 30.10.2012 у сумі 84183,79 грн., що підтверджено розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які були отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи на самих розрахунках.(а.с.13-63) Окрім того, судом встановлено, що сума заборгованості підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 ТОВ «Лисичанська друкарня», актом звірки взаємних розрахунків від 25.02.2013 та розрахунком суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.(а.с.4-5, 116-117).

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", "Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктами "б"-"з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі -Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На виконання наведених вимог позивачем було надіслано відповідачеві відповідні розрахунки.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахуноки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б - з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем. Відповідач зобов'язання по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 84183,79 грн. не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до спраи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами щодо стягнення заборгованості за період з 01.04.2009 по 23.06.2012 з урахуванням вимог ч.2 ст.99 КАС України є незмістовними.

Так відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За своєю суттю витрати на виплату та доставку пільгових пенсій є обов'язковими внесками підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України виплати колишнім працівникам підприємств пенсій, призначених на пільгових умова з урахуванням стажу роботи на підприємстві.

Частиною 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено розстрочення тільки щодо заборгованості по сплаті пенсійних внесків, що виникла до 1 січня 2004 року і не погашена за станом на 1 січня 2011 року, з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. А також заборгованість зі сплати штрафних та фінансових санкцій, що виникла до 1 січня 2011 року. Такі види заборгованості підлягають розстроченню не більш ніж на 60- календарних місяців, починаючи з 1 січня 2011 року.

В інших випадках, згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавством не передбачено порядок звільнення від сплати або розстрочення обов'язкового внеску з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Окірм того суд зазначає, що згідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини 3 цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зберігається той, який діяв до набрання чинності цього Закону.

Згідно до частини 2 ст.106 наведеного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені цим Законом, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 15 цієї статті встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Як вбачається із ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески це - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

За приписами ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла у спірний період), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження наявність боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська друкарня» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 84183,79 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська друкарня» (місцезнаходження: 93100 Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Ленінградська, 42, ідентифікаційний код 02470767) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (місцезнаходження: 93113 Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Свердлова, 347, р/р 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України» МФО 304665 код 21792407) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 84183,79 грн. (вісімдесят чотири тисячі сто вісімдесят три гривні 79 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 07 березня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова