Постанова № 30044950, 15.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2013 року 10 год. 50 хв. Справа № 808/1788/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Коваленко О.А.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до: ОСОБА_2

про: стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Правобережним районним центром зайнятості м. Запоріжжя (далі - позивач або Правобережний РЦЗ) подано адміністративний позов до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 4253 грн. 05 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернувся до Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя за сприянням у працевлаштуванні 27.04.2012 і був зареєстрований як особа, яка шукає роботу. З 27.04.2012 по 21.04.2013 йому надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу. Також позивач зазначає, що громадянин ОСОБА_2 приховав від спеціалістів Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя, факт реєстрації як фізичної особи-підприємця в період перебування на обліку як безробітного, тому відповідач на момент реєстрації Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя відносився до категорії зайнятого населення і не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Позивач зазначає, що за період з 26.07.2012 по 24.12.2012 ОСОБА_2 була виплачена допомога по безробіттю у сумі 4253 грн. 05 коп., яку просить стягнути з відповідача як незаконно виплачену.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та дала пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, про що подав до суду заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позов не визнає в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду припинено його підприємницьку діяльність, зазначене рішення набрало законної сили, а відтак відповідач вважає, що він не є приватним підприємцем, у зв'язку з чим виплати отримав правомірно.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.04.2012 до Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя звернувся ОСОБА_2 для сприяння у працевлаштуванні.

27.04.2012 ОСОБА_2 подав заяву на ім'я директора Правобережного РЦЗ, у якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У заяві зазначено, що у даний час відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 27.04.2012 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу відповідно до пп. 1,3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000 та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136.

Виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_2 проводилась у період з 26.07.2012 по 25.12.2012.

За вказаний період відповідачу виплачено допомогу по безробіттю у загальному розмірі 4253 грн. 05 коп.

18.12.2012 Правобережним РЦЗ надісланий запит вих. № б/н державному реєстратору Виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо підтвердження факту реєстрації ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на який отримано довідку з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.08.1994.

Також, як зазначено у вказаній довідці, 14.02.2012 до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором було внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язано з його банкрутством.

За результатами проведеної перевірки Правобережним РЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № б/н від 24.12.2012, яким зафіксовано, що на день надання статусу безробітного та під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 відносився до категорії зайнятого населення, але даний факт у день надання статусу безробітного та під час перебування на обліку приховав, чим порушив вимоги чинного законодавства та обманним шляхом отримав допомогу по безробіттю.

Згідно з п.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пп. б п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» ОСОБА_2 відноситься до категорії зайнятого населення.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

У зв'язку з тим, що відповідач був зареєстрований в установленому порядку, як безробітний у Правобережному РЦЗ, ОСОБА_2, відповідно до ст. 36 п.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати його матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Про факт реєстрації як фізичної особи-підприємця відповідач центр зайнятості не повідомляв.

Відповідно до п. 20 Постанови КМУ «Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» № 219 від 14.02.2007, громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійно або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно - правового характеру.

Відповідно п.п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307 - виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно, шляхом надання недостовірних даних, отримав право одержувати допомогу по безробіттю.

10.01.2013 директором Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя видано наказ № 17-о «Про порушення безробітним ОСОБА_2 законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та повернення ним зайво отриманих коштів», який разом з листом щодо повернення коштів у сумі 4253 грн. 05 коп. від 10.01.2013 № 01-30/145 отримано відповідачем особисто 11.01.2013, що підтверджується власним підписом відповідача на копії вказаного листа.

Пропозиція про добровільне відшкодування коштів відповідачем залишена без задоволення, на час розгляду справи кошти у добровільному порядку не повернуті.

Відповідно до розрахунку, наданого Правобережним РЦЗ за період перебування на обліку з 26.07.2012 по 24.12.2012 ОСОБА_2 виплачена допомога по безробіттю у розмірі 4253 грн. 05 коп.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» рішення про повернення коштів особою або роботодавцем оформлюється наказом.

Згідно п. 9 вищезазначеного спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, державної податкової адміністрації України №60/62, рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

На час розгляду справи наказ про повернення коштів від 10.01.2013 № 17-о відповідачем до центру зайнятості вищого рівня або до суду не оскаржувався.

Враховуючи, що на час надання статусу безробітного та під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 відносився до категорії зайнятого населення, але даний факт у день надання статусу безробітного та під час перебування на обліку відповідачем приховано, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно отримав виплату допомоги по безробіттю у розмірі 4235 грн. 05 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення зазначеної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача про те, що сума виплати допомоги по безробіттю у розмірі 4235 грн. 05 коп. була призначена та отримана ним правомірно, оскільки рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2011 про припинення його підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця набрало законної сили 05.07.2011, а відтак відповідач на час набуття статусу безробітного не був фізичною особою-підприємцем, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Крім того, статтею 49 цього ж Закону визначений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи-підприємця.

Як встановлено судом, зазначений порядок щодо припинення відповідачем дотримано не було, відповідний запис до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на час набуття статусу безробітного та перебування на обліку у центру зайнятості відносно відповідача внесений не був, у зв'язку з чим у вказаний період ОСОБА_2 не був позбавлений статусу фізичної особи-підприємця.

Не був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру і нас прийняття позивачем рішення про повернення грошових коштів.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем доказів сплати зазначених сум не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення виплаченої суми допомоги по безробіттю є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 69065, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 4 253 (чотири тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 05 коп. за реквізитами: р/р №37178001004259, код ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015, банк: УДКС у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша