Ухвала суду № 30044519, 20.03.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/466/13 Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л.Г.

Справа №401/409/12 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Григорченка Е.І.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року по справі за позовом Кредитної спілки «Взаємний кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про звернення на предмет іпотеки та виселення, -

встановила:

КС «Взаємний кредит» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про звернення на предмет іпотеки та виселення.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року позовні вимоги КС «Взаємний кредит» задоволені. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 120309-к від 12 березня 2009 року в розмірі 261 ,71 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, та складається з 1- коридор, 2- санвузол; 3-кухня; 4,5 - житлові; 6-кладова; І-балкон; загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 26,2 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_2, шляхом реалізації предмету іпотеки за оціночною вартістю, на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої статтею 41 Закону України «Про іпотеку», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 та скасовано реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачі посилаючись на порушення норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог КС «Взаємний кредит».

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приймаючи оскаржене у справі рішення суд виходив із вимог даної норми закону, зібраних у справі та наданих сторонами доказів, яким дав повну, всебічну та об'єктивну оцінку.

Судом встановлено, що 12 березня 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №120309-к, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 42 500 грн. строком до 12 березня 2010 року для купівлі побутової техніки. Згідно п.1.2. Кредитного договору плату за користування кредитними ресурсами встановлено у розмірі 48 % річних. 07 жовтня 2010 року між Кредитною спілкою «Взаємний кредит» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, згідно з якою було збільшено суму кредиту до 100 000 грн. та продовжено термін повернення кредиту до 12 березня 2011 року.

ОСОБА_2, порушуючи виконання умов п.1.1.,3.1.,3.3. Кредитного договору в односторонньому порядку, всупереч ст.526, 530, 629 ЦК України, з 12 листопада 2010 року припинив виконувати зобов'язання щодо сплати відсотків, а з 12 березня 2011 року - зобов'язання щодо повернення кредиту.

Станом на 12 листопада 2011 року загальна заборгованість по кредиту становить 261 844, 71 грн., з яких сума кредиту 100 000 грн., проценти за користування кредитом -52 909,33 грн., штраф - 98 531,27 грн., пеня 10 404,11 грн.

На забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором 12 березня 2009 року між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Взаємний кредит» був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріально: округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 464. Згідно з умовами зазначеного договору в іпотеку передане нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1, та складається з: 1- коридор; 2 -санвузол; 3-кухня; 4,5 - житлові; 6-кладова; І-балкон; загальною площею 44,8 кв.м.,житловою площею 26,2кв.м, реєстраидйний номер 2070208.

Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі договору дарування ВАА №843169 від 29 серпня 2002 року, посвідченого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, та зареєстрованого КП ДМБТІ, реєстраційний номер № 2070208.

09 вересня 2011 року Кредитною спілкою «Взаємний кредит» було вручено ОСОБА_2 під особистий підпис вимогу про повернення кредиту, однак на момент звернення до суду ОСОБА_2 ця вимога не виконана.

Згідно із частинами 1,3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно довідки КЖЕП №23 від 24 листопада 2011 року, з якої вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

За змістом статті 40 Закону України "Про іпотеку" після звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України.

Також в матеріалах справи наявні дані, які підтверджують факт направлення Кредитною спілкою «Взаємний кредит» письмових вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення з квартири, відносно якої було прийнято рішення про звернення стягнення, однак вищезазначені особи станом на 03 квітня 2012 року не звільнили квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином, позивачем доведено дотримання встановленої законом процедури виселення відповідачів з квартири, на яку звернено стягнення як на предмет іпотеки.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог щодо виселення відповідачів з предмету іпотеки - квартира АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги про допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права являються безпідставними.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником договірних зобов'язань виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають та їх не спростовують.

З огляду на викладене, оскаржене у справі заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення не може бути скасованим з підстав що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді