Рішення № 30039675, 12.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2299/13 12.03.13

За позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Києва

до Приватного акціонерного товариства "Теодосія" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1871281,59 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від прокуратури: Долгорук С.М.,

від позивача: Пац В.О.,

від відповідача: Сидоренко Д.О.

СУТЬ СПОРУ :

у лютому 2013 року перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся в суд з указаним позовом.

Прокурор зазначав, що на виконання укладеного між сторонами у справі договору № 1011-ТН на купівлю-продаж природного газу від 30 вересня 2011 р. позивач протягом жовтня 2011-листопада 2012 років передав відповідачу 32290838 м3 газу вартістю 10780038,88 грн.

Всупереч умов цього договору відповідач частково оплатив одержаний природний газ, заборгувавши позивачу 1440728,19 грн.

З цих підстав прокурор просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 29687,65 грн., три проценти річних з простроченої суми 71852,91 грн., пеню 329012,84 грн., а також покласти на відповідача понесені по справі господарські витрати.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Позивач письмових пояснень на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні підтримав заявлений в його інтересах позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог. Заявив про сплив строку позовної давності в частині вимог про стягнення пені до часу звернення прокурора в суд з указаним позовом.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2011 р. між позивачем як правонаступником Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та відповідачем як правонаступником Закритого акціонерного товариства "Теодосія" укладено договір № 1011-ТН на купівлю-продаж природного газу, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу протягом жовтня 2011-грудня 2012 років природний газ в обсязі до 32224000 м3 згідно погодженого графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Ціна природного газу визначена розділом 5 договору, умови якого змінювалися сторонами додатковими угодами №№ 1 від 30 вересня 2011 р., 2 від 31 січня 2012 р.

Згідно п.п. 6.1., 6.2 договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки.

Строк дії договору відповідно до умов п. 11.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє в частині реалізації газу з 1 жовтня 2011 р. до 31 грудня 2012 р., в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями прокурора, представників сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданого договору, додаткових угод.

Частково поясненнями прокурора, поясненнями сторін, актами приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2011 р., 30 листопада 2011 р., 31 грудня 2011 р., 31 січня 2012 р., 29 лютого 2012 р., 31 березня 2012 р., 30 квітня 2012 р., 31 травня 2012 р., 30 червня 2012 р., 31 липня 2012 р., 31 серпня 2012 р., 30 вересня 2012 р., 31 жовтня 2012 р., 30 листопада 2012 р., банківськими виписками з рахунків сторін стверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом жовтня 2011-листопада 2012 років 32290838 м3 природного газу вартістю 10780038,88 грн., а також оплати останнім одержаного газу у повному обсязі до звернення позивача в суд з цим позовом з порушенням строків, встановлених договором.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 1440728,19 грн. відповідачем була сплачена до часу звернення позивача в суд з указаним позовом, вимоги у цій частині заявлені безпідставно, то у позові з цього приводу відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Враховуючи, що відповідач прострочив оплату придбаного у позивача природного газу, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 71852,91 грн. три проценти річних з простроченої суми згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви.

З матеріалів справи слідує, що в суд з указаним позовом прокурор звернувся 5 лютого 2013 р., тобто з пропуском встановленого п. 1 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки, нарахованої за прострочення оплати природного газу поставки у жовтня-грудня 2011 року, про застосування якого заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску указаного строку суду не надано.

Тому у позові про стягнення 50572,33 грн. пені за прострочення оплати природного газу жовтня-грудня 2011 року відповідно до вимог 267 ЦК України слід відмовити.

Позовні вимоги про стягнення на підставі ст. 624 ЦК України 278440,51 грн. пені за прострочення оплати природного газу, переданого позивачем відповідачу протягом січня-жовтня 2012 року, підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення задоволенню не підлягають, оскільки заявлені без дотримання вимог ст. 625 ЦК України, що передбачають право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а не лише за ті періоди, коли індекс інфляції становив більше 100%. Під час застосування дійсних індексів інфляції за листопад 2011-листопад 2012 років втрати внаслідок інфляції мають негативне значення, тому до стягнення на користь позивача не підлягають.

Судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача у доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теодосія" (02068, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 1, код 30689644) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 71852,91 грн. три проценти річних з простроченої суми, 278440,51 грн. пені.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теодосія" (02068, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 1, код 30689644) у доход державного бюджету України (одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу 22030001) 7005,87 грн. судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар