Постанова № 30039368, 13.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа № 5023/2282/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А. - головуючого, суддівДанилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників: позивача відповідача прокуратуриВеригін Ф.А. (дов. від 06.02.2012 р.) не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Сайтарли І.М. (посв. від 21.01.2013 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави особі: 1. Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, 2. Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, 3. Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської областіна рішеннягосподарського суду Харківської області від 01.08.2012 р.та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р.у справі № 5023/2282/12 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Агрофірма "Глобівська"доВідділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської областіза участюКраснокутської районної державної адміністраціїпровизнання права користування земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. у складі колегії суддів: головуючого судді - Дроботової Т.Б., суддів Волковицької Н.О., Данилової М.В. було порушено провадження у справі № 5023/2282/12 за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області, яку призначено до розгляду на 05.03.2013 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2013 р. розгляд касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області було відкладено на 13.03.2013 р.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/102 від 06.03.2013 р. у зв'язку з великою завантаженістю суддів Вищого господарського суду України Дроботової Т.Б. та Волковицької Н.О., для розгляду касаційної скарги у справі № 5023/2282/12, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 13.03.2013 р., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Корсак В.А., судді Данилова М.В., Данилова Т.Б.

Товариство з додатковою відповідальністю "Агрофірма "Глобівська" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням уточнень позовних вимог) до Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області про:

- визнання за ТДВ "Агрофірма "Глобівська" права користування земельною ділянкою площею 1 880,6 га у Краснокутському районі Харківської області - в межах та на умовах, встановлених державним актом на право користування землею від 29.05.1971 р. (землекористування записано в державну книгу реєстрації землекористувань за № 25 від 29.05.1971 р.), за винятком земельних ділянок, державні акти на право власності на землю на які зареєстровані в книгах реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки по населеному пункту Городнє (за наведеним переліком);

- стягнення з Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області на користь ТДВ "Агрофірма "Глобівська" 2 000,00 грн. моральної шкоди, завданої невнесенням відомостей про зміну інформації про землекористувача земельної ділянки площею 1 880,6 га у Краснокутському районі Харківської області згідно з державним актом на право користування землею від 29.05.1971 р.;

- зобов'язання Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області вчинити передбачені законодавством України дії щодо визначення кадастрових номерів, відкриття Поземельної книги та внесення відомостей про право користування ТДВ "Агрофірма "Глобівська" земельною ділянкою площею 1 880,6 га у Краснокутському районі Харківської області - в межах та на умовах, встановлених державним актом на право користування землею від 29.05.1971 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що право постійного користування земельною ділянкою площею 1 880,6 га, розташованою у Краснокутському районі Харківської області, належить ТДВ "Агрофірма "Глобівська" на підставі державного акту на право користування землею від 29.05.1971 р. як правонаступнику радгоспу "Глобівський", а не вчинення Відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області дій щодо внесення відомостей про зміну інформації про землекористувача вказаної земельної ділянки порушило права позивача та завдало йому моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2012 р. у даній справі (суддя Суярко Т.Д.) позов задоволено частково: визнано за ТДВ "Агрофірма "Глобівська" право користування земельною ділянкою площею 1 880,6 га, розташованою у Краснокутському районі Харківської області, в межах та на умовах, встановлених державним актом на право користування землею від 29.05.1971 р. (землекористування записано в державну книгу реєстрації землекористувань за №25 від 29.05.1971 р.), за винятком земельних ділянок, державні акти на право власності на землю на які зареєстровані в книгах реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки по населеному пункту Городнє за фізичними особами (за наведеним переліком); в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням у даній справі, Краснокутська районна державна адміністрація (особа яка не брала участі у справі, але вважає, що господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки), а також Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави особі Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, звернулись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, за результатом розгляду яких апеляційним судом винесено постанову від 06.12.2012 р. (колегія суддів: головуючий Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Медуниця О.Є.), якою рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2012 р. у даній справі було змінено та викладено його резолютивну частину в редакції, відповідно до якої позов ТДВ "Агрофірма "Глобівська" задоволено частково: визнано за ТДВ "Агрофірма "Глобівська" право користування земельною ділянкою площею 1 880,6 га, розташованою у Краснокутському районі Харківської області, в межах та на умовах, встановлених державним актом на право користування землею від 29.05.1971 р. (землекористування записано в державну книгу реєстрації землекористувань за № 25 від 29.05.1971 р.), що розташовані в межах населених пунктів Городнє, Шевченкове, Піски та Кусторівка Краснокутського району Харківської області, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать ТДВ "Агрофірма "Глобівська", за винятком земельних ділянок, що розташовані в межах населених пунктів Городнє, Шевченкове, Піски та Кусторівка Краснокутського району Харківської області, в тому числі земельних ділянок, державні акти на право власності на землю на які зареєстровані в книгах реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки по населеному пункту Городнє та по населеному пункту Шевченкове за фізичними особами (за наведеним переліком); в іншій частині позову відмовлено.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд фактично погодився з висновками місцевого господарського суду щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог в частині визнання за позивачем права землекористування, включаючи земельні ділянки, що розташовані в межах населених пунктів Городнє, Шевченкове, Піски та Кусторівка Краснокутського району Харківської області, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать ТДВ "Агрофірма "Глобівська", однак, виключив з обсягу такого права земельні ділянки, що розташовані в межах цих населених пунктів, на яких не має об'єктів нерухомості ТДВ "Агрофірма "Глобівська", та земельні ділянки в населеному пункту Шевченкове, на які фізичним особам видані та зареєстровані державні акти на право власності на землю.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави особі Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТДВ "Агрофірма "Глобівська" відмовити повністю і припинити провадження у справі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Заступник прокурора Харківської області посилається на те, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не взято до уваги те, що з моменту одержання державного акту на землю радгоспом "Глобівський" 29.05.1971 р. і до моменту звернення з позовом до господарського суду Харківської області ТДВ "Агрофірма "Глобівська" як правонаступник не набуло права постійного користування на спірну земельну ділянку у порядку правонаступництва і, виходячи з приписів статті 92 Земельного кодексу України, набути не могло.

Крім того, прокурор звертає увагу на те, що місцевим господарським судом, позицію якого було підтримано апеляційним судом, при визнанні за ТДВ "Агрофірма "Глобівська" права користування земельними ділянками у межах населених пунктів Городнє та Шевченкове Краснокутського району Харківської області, в порушення вимог приписів статей 21, 24, 27, 65 Господарського процесуального кодексу України, не залучено до участі у справі Качалівську та Козіївську сільські ради, а також порушено права громадян, у приватну власність яких передана частина спірної землі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача та прокуратури, перевіривши оскаржувані судові акти на предмет правильності застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, визнання за ТДВ "Агрофірма "Глобівська" права користування земельною ділянкою площею 1 880,6 га у Краснокутському районі Харківської області - в межах та на умовах, встановлених державним актом на право користування землею від 29.05.1971 р., а також зобов'язання вчинити передбачені законодавством України дії щодо визначення кадастрових номерів, відкриття Поземельної книги та внесення відомостей про право користування ТДВ "Агрофірма "Глобівська" вищезазначеною земельною ділянкою.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог та задовольняючи вимоги ТДВ "Агрофірма "Глобівська", суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний господарський суд, не з'ясував чи може особа, яка визначена у даній справі в якості відповідача - Відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області самостійно відповідати за заявленими позовними вимогами.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 р. № 974 "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів" визначено реорганізувати Відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області у Відділ Держземагенства у Краснокутському районі Харківської області, однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено Відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області відомості про реорганізацію зазначеного відділу до ЄДРПОУ на момент звернення позивача до суду внесено не було.

З цього приводу пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 р. № 835 "Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг" (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів адміністративні послуги згідно з переліком, затвердженим цією постановою, надаються територіальними органами Державного комітету із земельних ресурсів; функції з ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а також функції, передбачені Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 р. № 749, покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів.

Таким чином, державна реєстрація земельних ділянок та державна реєстрація права власності на земельні ділянки у Краснокутському районі Харківської області здійснюється Відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області.

Колегія суддів зазначає, що Відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, як і Державний комітет України по земельних ресурсах (правонаступником якого являється Державне агентство земельних ресурсів України), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить, зокрема, внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою і державного контролю за його проведенням, моніторингу земель відповідно до закону та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Нормою статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Способи захисту прав на земельні ділянки встановлені нормою статті 152 Земельного кодексу України, до яких, зокрема, належить визнання права.

Однак, в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено за допомогою належних і допустимих доказів, а судами не з'ясовано яке саме право належить позивачеві і яким чином відповідач оспорює чи порушує таке право, на захист якого позивачем подано позов у визначений ним спосіб захисту, адже, як зазначено вище, відповідач у справі - Відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області фактично лише здійснює реєстрацію земельних ділянок, тобто є реєструючим органом, разом з тим, предметом спору, щодо якого ухвалені судові акти про задоволення позову, є визнання за позивачем права користування конкретною земельною ділянкою. Суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги те, що відповідачеві не належать повноваження щодо встановлення права землекористування, тобто, фактичного розпорядження землями.

Відповідно статті 13 Конституції України, статтям 12, 17 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) права власника землі від імені українського народу здійснюють органі державної влади та органи місцевого самоврядування; до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, з метою правильного вирішення спору у справі судам слід було встановити місцезнаходження спірної земельної ділянки з метою визначення відповідного органу місцевого самоврядування та/або відповідного органу виконавчої влади, до повноважень яких належить розпорядження землями, право користування якими вимагає визнати за собою позивач, тобто, з метою визначення особи, яка має відповідати за позовом - належного відповідача (відповідачів).

В силу частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи і як зазначають Краснокутська районна державна адміністрація в апеляційній скарзі та Заступник прокурора Харківської області в апеляційній та касаційній скарзі, спірна земельна ділянка площею 1 880,6 га у Краснокутському районі Харківської області розташована як за межами населених пунктів, так і в межах села Козіївка та села Качалівка Краснокутського району Харківської області, отже, повноваження щодо розпорядження спірними землями належить як Краснокутській районній державній адміністрації, так і Козіївській та Качалівській сільським радам Краснокутського району Харківської області, втім, зазначені сільські ради взагалі не були залучені до участі у справі, як і Краснокутська районна державна адміністрація, апеляційна скарга якої була розглянута судом апеляційної інстанції, однак, її процесуальний статус так і не був визначений.

Крім того, визнаючи за позивачем право землекористування, суди не визначили ні конкретного права, яке підлягає захисту в розумінні суті статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України і яке надається позивачеві щодо спірної земельної ділянки (постійного користування, власності, оренди тощо), ані конкретної площі земельної ділянки, право землекористування на яку визнано судом.

Відтак, не можна вважати, що судами дотримано вимог, передбачених статтями 43, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи на підставі встановлених обставин справи і доказів, які були предметом дослідження і оцінки судом, та повного і послідовного викладення рішення.

Оскільки не встановлення зазначених обставин судами першої та апеляційної інстанцій є суттєвим порушенням норм процесуального права, які, з урахуванням меж перегляду справ в касаційній інстанції, встановлених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, унеможливили висновок суду касаційної інстанції щодо правильності визначення і правової оцінки спірних правовідносин, прав та обов'язків сторін та належність особи, яка залучена до участі у справі в якості відповідача, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Колегія суддів враховує, що судові акті у справі в частині відмови у позові фактично не оскаржуються по суті Заступником прокурора Харківської області, втім, враховуючи, що рішення та постанова ухвалені щодо осіб, яких не було залучено до участі у справі в якості належних відповідачів, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню в повному обсязі з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. у справі № 5023/2282/12 та рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2012 р. скасувати.

Справу № 5023/2282/12 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова