Постанова № 30039199, 19.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. Справа № 821/732/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Мухіної О.І.,

представника відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Инвест" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-Инвест" (далі - позивач, ТОВ "Глобал-Инвест") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 р. № 0000612200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 12 місяців 2011 року на 2389 грн.

Свої вимоги мотивує безпідставністю висновків ДПІ у м.Херсоні стосовно визнання нікчемними правочинів, вчинених з ПП "УМК "Агроцентр" у грудні 2011 року, оскільки у позивача наявні всі податкові та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, та на підставі яких було сформовано податковий кредит ТОВ "Глобал-Инвест". Посилання у акті перевірки на взаємовідносини ПП "УМК "Агроцентр" з іншими контрагентами не відноситься до господарських операцій між ПП "УМК "Агроцентр" та ТОВ "Глобал-Инвест". Позивач вважає, що не може та не повинен нести відповідальність за порушення законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, вказавши на те, що підставою зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням-рішенням стало визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ПП "УМК "Агроцентр". Вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ПП "УМК "Агроцентр", оскільки для цього потрібно рішення суду. На думку представника позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем під час перевірки надавалися всі первинні документи щодо підтвердження господарських відносин з цим контрагентом, а тому ТОВ "Глобал-Инвест" правомірно включило ПДВ по відносинам з ПП "УМК "Агроцентр" до податкового кредиту.

Представник відповідача проти позову заперечував, так як позивач для формування податкового кредиту використав безтоварні операції з поставки товарів від ПП "УМК "Агроцентр". Підставою для висновків акта перевірки ТОВ "Глобал-Инвест" став акт перевірки його контрагента - ПП "УМК "Агроцентр" від 22.08.2012 р. № 4482/7/22-516, відповідно до якого у ПП "УМК "Агроцентр" відсутні фізичні, технологічні та технічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні податкового кредиту. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 25.12.2012 р. по 27.12.2012 р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Глобал-Инвест" з питання дотримання податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ПП "УМК "Агроцентр" за грудень 2011 року та фактичне включення сум ПДВ по зазначеним взаємовідносинам до складу податкового кредиту в декларацію ПДВ за січень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04.01.2013 р. № 84/22-4/33725695.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення ч.ч.1, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.655, ст.656, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ТОВ "Глобал-Инвест" за період грудень 2011 року фактичне включення сум ПДВ по зазначеним взаємовідносинам до складу податкового кредиту в декларацію ПДВ за січень 2012 року з постачальником ПП "УМК "Агроцентр", та порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, ст.209 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит податкової декларації з ПДВ (скороченої) за грудень 2011 року - 130299 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 р. № 0000612200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 12 місяців 2011 року на 2389 грн.

Під час перевірки відповідачем використано акт Основ'янської МДПІ м.Харкова від 22.08.2012 р. № 4482/7/22-516 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "УМК "Агроцентр" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з питання реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р.

За змістом акта ДПІ у м.Херсоні його висновки ґрунтуються саме на вказаному акті перевірки ПП "УМК "Агроцентр", яке було контрагентом-постачальником позивача в перевіреному періоді.

За даними контролюючого органу в ході проведення перевірок встановлено неможливість фактичного здійснення ПП "УМК "Агроцентр" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між ПП "УМК "Агроцентр" та ТОВ "Глобал-Инвест" 09.12.2011 р. укладено договір поставки № 091211. Пунктами 1, 2, 3 договору передбачено, що Продавець зобов'язується поставити на передати у власність (повне господарське відання) Покупця Товар на загальну суму 781791,60 грн., а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити його на умовах даного договору. Найменування Товару: сільськогосподарська техніка та приладдя, далі - Товар, згідно зі специфікацією. Документи на Товар, які Продавець повинен передати Покупцю: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна. Відповідно до п.п.7.1, 7.2 договору пунктом поставки Товару за даним договором є: смт.Чаплинка, Херсонська область. Доставка Товару здійснюється силами та за рахунок Продавця.

На виконання вказаного договору ПП "УМК "Агроцентр" поставило позивачу сільськогосподарську техніку та приладдя згідно видаткових накладних № РН-1912-01 від 19.12.2011 р., № РН-1612-02 від 16.12.2011 р., № РН-1512-02 від 15.12.2011 р., № РН-1412-01 від 14.12.2011 р., № РН-1312-03 від 13.12.2011 р., № РН-1212-01 від 12.12.2011 р., № РН-0912-03 від 09.12.2011 р., податкових накладних № 32 від 09.12.2011 р., № 38 від 12.12.2911 р., № 49 від 14.12.2011 р., № 55 від 15.12.2011 р., № 60 від 16.12.2011 р., № 42 від 13.12.2011 р., № 65 від 19.12.2011 р.

Транспортування техніки та обладнання здійснювалося із залученням сторонніх перевізників, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 145 від 09.12.2011 р., № 150 від 16.12.2011 р., № 148 від 12.12.2011 р., № 152 від 19.12.2011 р., № 046 від 13.12.2011 р.

Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковому порядку згідно платіжних доручень із відміткою банку про перерахування коштів.

Тобто, сторонами повністю виконано умови договору поставки.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ПП "УМК "Агроцентр" на момент здійснення господарських операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване платником податку на додану вартість не заперечується відповідачем.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ПП "УМК "Агроцентр" на момент здійснення господарських операцій з позивачем (грудень 2011 року) за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у м.Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП "УМК "Агроцентр" на момент придбання у нього товарів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ПП "УМК "Агроцентр", які були предметом перевірки.

В той же час, контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ у м.Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ПП "УМК "Агроцентр" у грудні 2011 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 р. № 0000612200 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 24.01.2013 р. № 0000612200.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Инвест" (м.Херсон, вул.Горького, 1, кв.39, код ЄДРПОУ 33725695) судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 березня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1