Постанова № 30039030, 13.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 р. Справа №805/2482/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-25 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання - Прокопенко Н.М.,

за участю:

представника позивача - Стельника Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське шахтобудівельне підприємство»

про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське шахтобудівельне управління» (далі - ТОВ «Селидівське шахтобудівельне управління») на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове ( далі - УПФУ в м. Селидове Донецької області) заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 1 703,97 грн. В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.

УПФУ в м. Селидове Донецької області відповідно до вимог Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058) здійснює пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 року № 1931-XII.

ТОВ «Селидівське шахтобудівельне підприємство» зареєстроване в УПФУ в м. Селидове Донецької області, як платник страхових внесків 08.12.1992 року за № 0-0363.

На підприємстві - ТОВ «Селидівське шахтобудівельне підприємство» - одна особа була зайнята на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Управлінням ПФУ направлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно до вимог п.6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Але, ТОВ «Селидівське шахтобудівельне підприємство», отримавши розрахунки не сплатило зазначену суму, не надало на них до УПФУ в м. Селидове Донецької області заперечень та не оскаржило розрахунки в суді, чим фактично узгодило їх. Так як розрахунок є по своєї суті актом індивідуальної дії, прийнятий суб'єкта владних повноважень, тому він є обов'язковим для виконання особою, стосовно якої він прийнятий.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи ТОВ «Селидівське шахтобудівельне підприємство» повідомлялось належним чином. Причини неявки представника суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Селидівське шахтобудівельне підприємство» (код ЄДРПОУ 21984584) зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, знаходиться за адресою: 85485, Донецька область, м. Селидове, м. Українськ, вул. Октябрська, буд. 47, кв. 4, перебуває на обліку в УПФУ в м. Селидове Донецької області як платник страхових внесків за № 05-47-04-0363 (а.с. 5, 30-31).

УПФУ в м. Селидове Донецької області за період з вересня 2012 року по січень 2013 року здійснило витрати на виплату і доставку працівнику ТОВ «Селидівське шахтобудівельне підприємство» пенсії, призначеної на пільгових умовах на підставі пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на суму 1703,97 грн. Позивачем були складені відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії працівнику відповідача за вказаний період, які надіслані відповідачу (а.с. 9-21).

Зазначені розрахунки відповідачем не оскаржені.

Згідно п. 6.8. Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 1703,97 грн.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Ст. 58 зазначеного Закону на ПФУ покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Як встановлено судом, працівнику відповідача правомірно призначена та виплачена пенсія відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

П. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до п.п. 1 та 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»?«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону. Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «а», «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 01.01.2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV). Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог ст. 14 Закону № 1788-ХІІ.

Оскільки судом встановлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 1), відповідач повинен відшкодувати Управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку таких пенсій.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 25.09.2012 року по подібній справі № 21-251а12, чим усунув неоднакове застосування вказаних норм права.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу

З урахуванням матеріалів справи, враховуючи, що позивачем доведена обґрунтованість заявлених вимог, а з боку відповідача суду не надано обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 1 703,97 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське шахтобудівельне підприємство» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське шахтобудівельне підприємство» (Код ЄДРПОУ 21984584) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (код ЄДРПОУ 23336854) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, за період з вересня 2012 року по січень 2013 року в розмірі 1 703 (одна тисяча сімсот три) гривні 97 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 13 березня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 15 березня 2013 року.

Суддя Волгіна Н.П.