Рішення № 30032754, 18.03.2013, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 110/946/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р.

Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим

в складі: судді Шевченко О.В.

при секретарі: Пошивай Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

06 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

ОСОБА_2 вимоги мотивовані тим, що з 9.11.2011 року вона працювала в ТОВ «Північно-Кримський комбінат» на посаді техніка-лаборанта. 31 липня 2012 року її було звільнено по п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. На момент звільнення їй не була виплачена заробітна плата за період з 31.07.2012 року по 6.03.2013 в сумі 2930,55 грн. Розрахунок з нею до цього часу не проведений.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилась, надала заяву в якій просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 10796,44 грн..

До судового засідання представник відповідача не зявився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів», позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Цивільна справа розглядається у порядку частини 2 статті 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно з частиною 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 9 листопада 2011 року працювала техніком-лаборантом в ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів», а 31.07.2012 року була звільнена по п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У порушення даної норми ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» не виплатило ОСОБА_1 при звільненні нараховану заробітну плату і яка станом на 28.02.2013 року складає 2930,55 грн., що підтверджується довідкою №94 від 28.02.2013 року і довідкою про середньоденну заробітну плату.

Ця сума не виплачена позивачу у повному обсязі 6.03.2013 року, тобто і після звернення ОСОБА_1 із заявою до суду в порядку наказного провадження.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки відповідач при звільненні ОСОБА_1 31.07.2012 року у порушення вимог ст. 116 КЗпП України не виплатив їй заробітну плату в сумі 2930 грн., вона має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, тобто з 1.08.2012 року по 06.03.2013 року.

Відповідач всупереч вимогам частини 3 ст. 10 і частини 1 ст. 60 ЦПК України не довів відсутність свої вини у затримці розрахунку з позивачем при звільненні.

Відповідно до розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, тобто з 1.08.2012 року по 06.03.2013 року складає 10 796,44 грн. з наступного розрахунку:

((1380,90+1004,55):38))х172, де:

1380,90 - заробітна плата за червень;

1004,55 - заробітна плата за липень;

38 - кількість робочих днів у червні та липні ;

172- кількість робочих днів в період затримки розрахунку з 01.08.2012 року по 6.03.2013 року.

Також суд вважає необхідним відповідно до п.2 ч.1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У звязку з чим з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн. за звернення ОСОБА_1 до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212 - 215, 218, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2 Азамівни задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів», розташованого АР Крим Красноперекопський район с.Воїнка вул.Леніна, 55 «б» ОКПО 34897914 МФО 320478 р/р 26005143075 АК «УКРГАЗБАНК» м. Київ на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10796,44 грн. (десять тисяч сімсот девяносто шість грн. 44 коп.)

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів», розташованого АР Крим Красноперекопський район с.Воїнка вул.Леніна, 55 «б» ОКПО 34897914 МФО 320478 р/р 26005143075 АК «УКРГАЗБАНК» м. Київ на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах заробітної плати за один місяць у розмірі 1192,73 грн. (без врахування податків і обовязкових платежів).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_3