Ухвала суду № 30032561, 12.03.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1901/1356/2012Головуючий у 1-й інстанції Крамар В.М. Провадження № 22-ц/789/254/13 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія - 2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Бершадської Г. В., Міщія О. Я.,

при секретарі - Дуда Г.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду від 14 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до колективного сільськогосподарського підприємства птахофірма "Бережанська", Бережанська ОК МБТІ про визнання права приватної власності на нежитлове приміщення,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до колективного сільськогосподарського підприємства птахофірма «Бережанська», Бережанське ОК МБТІ про визнання права приватної власності на нежитлову будівлю КСП птахофірма «Бережанська». Позивачка просила суд зобов'язати Бережанське ОК МБТІ виготовити на КСП птахофірма «Бережанська» свідоцтво на право спільної часткової власності на нежитлову будівлю гаражу та зареєструвати вищезазначену будівлю за колективним сільськогосподарським підприємством птахофірма «Бережанська», визнати за нею право приватної власності на нежитлову будівлю гаражу за адресою м.Бережани, вул.Львівська,100/Б, із частки майна пайового фонду КСП птахофірма «Бережанська», на підставі майнового свідоцтва ТРІ №013275; зобов'язати Бережанське ОК МБТІ виготовити свідоцтво про право приватної власності на нежитлове приміщення гаражу.

Рішенням Бережанського районного суду від 14 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до колективного сільськогосподарського підприємства птахофірма «Бережанська», Бережанська ОК МБТІ про визнання права приватної власності на нежитлове приміщення відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою на рішення Бережанського районного суду від 14 грудня 2012 року та просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги, посилаючись, що рішення суду не відповідає обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування вимог апелянт зазначає, що відповідно до змісту оскаржуваного рішення, судом взято до уваги лише ті докази, які вже були предметом дослідження суду по інших справах. Крім того суд встановив факти, що є завідомо неправдивими та не відповідають обставинам справи, без наявності первинних доказів КСП у зацікавлених осіб.

У судове засідання апеляційного суду сторони, будучи належно повідомленими про розгляд справи, не з'явились.

Апелянт подав заяву про підтримання вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом установлено, що згідно з додатку №1 до протоколу № 5 від 03.02.2008 року загальних зборів членів КСП птахофірма «Бережанська», ОСОБА_1 є членом КСП птахофірма «Бережанська».

Відповідно до довідки № 01/12 від 13.12.2012 р., виданої директором КСП птахофірма «Бережанська», персоніфікація, виділення, реалізація майна колективної власності підприємства, в тому числі нерухомого не проводилася, комісія з вирішення майнових питань не створювалася.

Рішенням Бережанського районного суду від 11 листопада 2005 року за позовом пайовиків КСП птахофірма «Бережанська» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод користуванні колективним майном, щодо КСП птахофірма «Бережанська», на яке посилався суд першої інстанці, встановлено наступні обставини:

рішенням загальних зборів членів КСП птахофірми «Бережанська» від 23 липня 2004 року до закінчення ліквідації КСП птахофірма «Бережанська» директором обрано Крегель Н.В.

19 листопада 2004 року на посаду директора КСП птахофірма «Бережанська» загальними зборами трудового колективу в кількості чотирьох чоловік з порушенням Закону обрано ОСОБА_2, оскільки вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або загальні збори уповноважених, а не загальні збори трудового колективу.

80 пайовиків, які звернулися з позовом, не писали заяв про вихід із КСП птахофірма «Бережанська», майнові паї не виділені в натурі, не розпайована земля КСП птахофірма «Бережанська», а факт звільнення з роботи і наявність у 80 пайовиків трудових книжок, не є підставою припинення їх членства в КСП птахофірма «Бережанська».

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірно користуються печаткою та штaмпами КСП птахофірма «Бережанська», перешкоджають у користуванні колективним майном.

Згідно копії матеріалів виконавчого провадження по виконанню вказаного рішення, рішення суду не виконано.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив з тих обставин, що питання про виділення позивачці спірного майна в порядку, передбаченому законом не вирішувалось, комісія з вирішення майнових питань в КСП птахофірма «Бережанська» не створювалася, відповідно питання про виділення позивачці будівлі гаражу комісією для розгляду на загальних зборах членів КСП птахофірма «Бережанська» не вносилось та не було предметом вирішення зборів власників майнових паїв. Суд обгрунтовано не прийняв до уваги подані позивачкою копії документів з урахуванням обставин, встановлених рішенням Бережанського районного суду від 11 листопада 2005 року, що набрало законної сили.

За вимогами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 р. N 2114-ХІІ, майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності. Згідно з ст. 8 зазначеного Закону право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених і або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Згідно з пунктами 4,5,7 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 р. N 62, з активів, відображених у загальному переліку на дату реорганізації виділяється група активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості; складання (уточнення) переліків активів та зобов'язань підприємств здійснюється комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі - комісія), у відповідності до Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки»; затверджені загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства, і підписані членами комісії та керівником підприємства разом з витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності на це майно.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на нежитлову будівлю гаражу за адресою: АДРЕСА_1, із частки майна пайового фонду КСП птахофірма «Бережанська».

Також суд першої інстанції виходив з тих обставин, що не підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов'язання Бережанського ОК МБТІ виготовити на колективне сільськогосподарське підприємство птахофірма «Бережанська» свідоцтво на право спільної часткової власності на нежитлове приміщення гаражу, оскільки обраний позивачкою спосіб захисту не передбачений законом.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Доводи апелянта про те, що оскаржене рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права колегія суддів до уваги не приймає як безпідставні.

Відповідно до вимог ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, у зв'язку з чим колегія не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319, 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бережанського районного суду від 14 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

з оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук