Рішення № 30032480, 12.03.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/13472/12

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі -Довгалюк Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 20 листопада 2007 року між ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій", правонаступником якого є ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" в особі ТОВ "Версія-Сістемс" та відповідачем був укладений договір надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а саме: ноутбук ASUS X50VL ( X50 VL-T 233S1AFWW) (Intel P DC T 2330 /M671DX/1024 Mb/120Gb/X2300 384 Mb /DVD-SM 15.4, серійний номер 78N0AS387282), загальна вартість обладнання становила 5 407 грн. 50 коп.

Даний договір укладався на строк протягом якого відповідач зобов'язувався сплачувати чергові платежі.

Відповідно до п. 3.1, 5.4.2, 7.1 даного договору у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання щодо сплати орендних платежів.

ОСОБА_1 лише частково сплатив суму заборгованості в розмірі 1 390 грн. та 2 166 грн. 66 коп.

Посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставивши обладнання ОСОБА_1, а відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" суму заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 19 890 грн. 09 коп. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, з тих же підстав просила його задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що сплив строк позовної давності. Крім того, посилання позивача на додані до позову правила не повинні прийматися до уваги судом як доказ, оскільки вони не підписані сторонами, не являються чинними та не можуть розглядатися як невід"ємна частина договору. Зазначили, що з моменту повернення обладнання, позивач жодних вимог чи звернень щодо існування та погашення заборгованості від позивача не отримував. Не надання споживачеві додатку до договору та невказання в договорі розміру лізингових платежів є істотним порушенням, яке обмежує споживача в реалізації своїх прав, оскільки споживача позбавлено інформації про розмір платежів та розмір додаткових нарахувань у разі несвоєчасної плати за оренду обладнання.

Заслухавши представника позивача, відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" є повним правонаступником ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій".

Як встановлено в судовому засіданні 19 листопада 2007 року між ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій"в особі ТОВ "Версія-Сістемс" та відповідачем був укладений договір про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ № 07112002 (а. с. 5).

ТОВ "Версія-Сістемс" діяло від імені та за дорученням позивача на підставі довіреності (а.с. 22).

Відповідно до п. 1.1 умов договору клієнт приймає участь у системі LeaseІТ, зокрема отримує обладнання та інші товари від постачальника - учасників системи LeaseІТ, а також отримує послуги на умовах, визначених обраним клієнтом Пакетом LeaseІТ, а оператор LeaseІТ зобов'язується на підставі заяви клієнта забезпечити передання клієнту товарів ( ІТ-обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів тощо) обраним клієнтом Постачальників та надання клієнту послуг за умовами виконання клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseІТ.

Згідно із заявкою на отримання обладнання, інших товарів та послуг від 20 листопада 2007 року № 20083094 позивач передав відповідачеві, а останній - отримав від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу ноутбук ASUS X50VL ( X50 VL-T 233S1AFW) (Intel P DC T 2330 /1024 Mb/120Gb/X2300 384 Mb /DVD-SM 15.4, серійний номер 78N0AS387282), загальною вартістю обладнання 5 407 грн. 50 коп. (а.с. 13).

Сторони визначили, що Правила отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ є невід'ємною частиною договору - п. 1.2 договору (а.с. 6-11).

Пунктом 8.1. даного договору передбачено, що строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов'язаний передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Факт належного виконання лізингодавцем взятого на себе обов'язку щодо передачі лізингоодержувачу предмета лізингу підтверджується накладною-вимогою від 20 листопада 2007 року № 20083094 (а.с.14-16).

Відповідно до п.6.12. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, оператор LeaseІТ залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний відповідно до умов договору своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 5.4.2. договору про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, визначені пакетом LeaseІТ та цим договором.

Строки та порядок сплати лізингових платежів встановлені у п. п. 6.1.- 6.11. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе за договором № 07112002 від 19 листопада 2007 року зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати лізингових платежів, допустив заборгованість у сумі 19 890 грн. 09 коп., що підтверджується розрахунком (а.с. 17-18), а саме:

- 5 407 грн. -компенсація вартості товару;

- 6 380 грн. 85 коп. - фінансова комісія у розмірі 2% від первісної вартості обладнання за кожен місяць до повної виплати вартості обладнання);

- 288 грн. 96 коп. - індексація місячних платежів;

- 6 375 грн. 43 коп. - індексація простроченої заборгованості;

- 24 грн. 33 коп. - індексація платежів розрахункового періоду;

- 2 338 грн. - штрафні санкції;

- 31 грн. 68 коп. - компенсація витрат.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, оскільки відповідачем була сплачена лише частина заборгованості у розмірі 1 390 грн. та 2 166 грн. 66 коп. просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором у розмірі 19 890 грн. 09 коп. (23 446 грн. 75 коп. - 1 390 грн. - 2 166 грн. 66 коп. = 19 890 грн. 09 коп.).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно із п. 14.2. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь оператора LeaseІТ плату за прострочення платежу: у розмірі 5% від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; у розмірі 10% від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором. Сплата плати за прострочення платежу не звільняє клієнта від обов'язку в повному обсязі оплатити платежі, передбачені пакетом LeaseІТ.

Посилання відповідача щодо того, що правила не повинні прийматися до уваги судом як доказ, оскільки вони не підписані сторонами, не являються чинними та не можуть розглядатися як невід"ємна частина договору, суд не бере до уваги, оскільки у п. 1.2 договору сторони визначили, що Правила отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ є невід'ємною частиною договору. Даний договір відповідачем не оспорював ся та на ньому міститься підпис ОСОБА_1

Під час розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, так як обладнання було повернено позивачу ще у липні 2008 року, а продано 22 червня 2009 року, з позовом ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до суду лише у листопаді 2012 року, вважає, що всі строки позовної давності минули.

Відповідно до статті 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вимогами статті 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Однак суд не бере до уваги клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки пунктом 8.1. договору передбачено, що строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а як встановлено в судовому засіданні договір не розірвано і зобов'язання відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь позивача 19 890 грн. 09 коп.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 10, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" ст. ст. 256, 257, 509, 526, 530, 549, 550, 610, 625, 629, 639, 806 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (код ЄДРПОУ 33149830) 19 890 грн. 09 коп. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто гривень дев'ять копійок) заборгованості за договором та 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна