Рішення № 30031893, 14.03.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2013 р. Справа № 902/291/13-г

Провадження № 14/902/14/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

відповідача: Назаренка А.І., довіреність №07 від 10.01.2013р.,

у відсутності представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: державного підприємства "Морське" (98033, АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Карла Маркса, 35)

до: державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" (23000, Вінницька область, Барський район, м. Бар, вул. Б. Хмеьницького, 34)

про стягнення 16155 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство "Морське" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" 16155 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між державним підприємством «Морське» (покупець) та Київським обласним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт» (постачальник) та державним підприємством «Барський спиртовий комбінат» (вантажовідправник) договору на поставку спирту на внутрішньому ринку №536 від 18.08.2008р. в частинні погашення боргу у вигляді поставки спирту, внаслідок чого у ДП «Барський спиртовий комбінат» (відповідач) виникла заборгованість в сумі 16155 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.02.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/291/13-г з призначенням її до розгляду.

22.10.2012р. до суду від державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" надійшов відзив на позовну заяву від 11.03.2013р. (вх. №08-46/3439/13 від 13.03.2013р.), в якому останнє даний позов вважає безпідставним та необгрунтованим, при цьому зазначає, що залишок спирту в кількості 269,25 дал на суму 161555 грн. не був посавлений позивачу в третьому кварталі 2008р. у зв"язку з тим, що дозволи /наряди САТ ДПА/ на відгрузку спирту діяли лише на протязі даного кварталу, а тому Барський спиртовий комбінат не мав законних підстав відгрузити ДП «Морське» залишок спирту в четвертому кварталі 2008р., при цьому наряд на відгрузку залишку спирту у четвертому кварталі 2008р. позивачем надано не було. Разом з тим, відповідач вказує, що вимоги ДП «Морське» є таким, що не підлягають розгляду, оскілки є погашеними в силу приписів п. 3 ст. 17 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-У1, який набув чинності 19.02.2013р. і який кореспондується з п. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-Х11 (чинним в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

В судовому засіданні 14 березня 2013року представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини, викладенні у відзиві 11.03.2013р. (вх. №08-46/3439/13 від 13.03.2013р.).

Натомість, представник позивача правом участі в судовому засіданні не скористався, не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання він повідомлявся належним чином ухвалою суду, яка надсилалася йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Поряд з цим, 13.03.2013 р. на адресу суду від нього надійшла телеграма від 13.03.2013р. (вх. №08-36/26/13 від 13.03.2013р.), в якій він просить провести розгляд спору за його відсутності, через неможливість забезпечити явку повноважного представника в судове засідання у зв'язку з важким фінансовим становищем державного підприємства "Морське".

Суд, зважаючи на достатність доказів для вирішення даного спору по суті, задовольнив вищевказане клопотання позивача відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, відтак ухвалив провести розгляд справи за відсутності останнього.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.08.2008р. між державним підприємством «Морське» (покупець), Київським обласним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт» (постачальник) та державним підприємством «Барський спиртовий комбінат» (вантажовідправник) укладено договір №536 на поставку спирту на внутрішньому ринку (а.с. 6-8).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити спирт етиловий ректифікований.

Згідно із п. 4.1 Договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом попередньої оплати на підставі рахунка-фактури, наданого постачальником на розрахунковий рахунок вантажовідправника. Підставою для виписки рахунка-фактури постачальником є письмова заявка покупця.

Пунктом 5.6 Договору сторони обумовили, що вказана у рахунках-фактурах партія спирту відвантажується вантажовідправником протягом 5 (п'яти) днів від моменту зарахування коштів на його розрахунковий рахунок.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору ДП «Морське» здійснило попередню оплату на розрахунковий рахунок ДП «Барський спиртовий комбінат» на загальну суму 540000 грн. за 9000 дал спирту згідно з рахунків-фактур Київського обласного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт», а саме платіжним дорученням №651 від 04.09.2008р. на суму 360000 грн. та платіжним дорученням №672 від 11.09.2008р. на суму 180000 грн. (а.с. 28-29).

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, поставивши ДП «Морське» на виконання умов договору лише 8730,75 дал спирту, що підтверджується товарно-транспортними накладними наявними в матеріалах справи (а.с. 24-27).

Таким чином останнім до теперішнього часу залишилося не поставленим позивачу 269,25 дал сирту на суму 16155 грн.

Невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки спирту спонукало позивача звернутись за захистом порушеного права до суду.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи відповідача та надані ним докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Так, як вбачається з бази даних автоматизованої системи "Документообігу суду", 12.11.2008 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство № 10/174-08, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника- ДП "Барський спиртовий комбінат" (код ЄДРПОУ 00376372, адреса: вул. Б. Хмельницького, 34, м. Бар, Вінницька область, 23000).

Ухвалою підготовчого засідання від 15.12.2008 року визнані безспірні вимоги заявника-управління Пенсійного фонду України у Барському районі 512816,51 грн. Розпорядником майна державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М.

28.01.2009 року в офіційному друкованому виданні Верховної Ради України в - газеті "Голос України" №14 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Барський спиртовий комбінат".

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" надалі - Закон (чинним в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Місячний строк, встановлений ст. 14 Закону для подачі письмової заяви про грошові вимоги до боржника з дня опублікування оголошення в газеті "Голос України", м. Київ закінчився о 24 год. 00 ХВ. 27 лютого 2009 року.

Поряд з цим, державне підприємство «Морське» не звернулось у місячний строк з дня публікації оголошення з заявою про визнання її вимог до боржника- державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" у справі про банкрутство.

Пункт 54 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 (далі Постанова ВСУ), яка кореспондується з Рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193, зазначає, що Закон про банкрутство і Господарський процесуальний кодекс України (далі ГПК України) не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

У разі якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинним в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитором у справі про банкрутство є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що державне підприємство «Морське» є конкурсним кредитором, оскільки грошові вимоги до боржника виникли ще до порушення провадження у справі про банкрутство (вересень 2009р.).

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, враховуючи, що державне підприємство «Морське» не звернулося у строк, встановлений ст.14 Закону, яка кореспондується із п. 3 ст. 17 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-У1, який набув чинності 19.02.2013р. з відповідною заявою до господарського суду Вінницької області про визнання його грошових вимог в сумі 16155 грн. до державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" в межах провадження справи про банкрутство і його вимоги не включені в реєстр вимог кредиторів по справі №10/174-08, а тому суд відмовляє у задоволенні позову на підставі приписів частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову, враховуючи відмову в задоволенні позову, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 19 березня 2013 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (98033, АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Карла Маркса, 35)