Постанова № 30031230, 18.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 березня 2013 р. справа № 820/1665/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - Биков В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу") звернулось до суду з адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби (далі - Ізюмська ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 28.11.2012 року №0000231510.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Ізюмською ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка з питань дотримання КП «Компанія «Вода Донбасу» вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплати земельного податку за період з 01.01.2009 року по 31.08.2012 року. За результатами документальної невиїзної перевірки було складено акт від 02.11.2012 року №3/1510/00191678, на підставі якого відповідно до п.120.1 ст. 120, п.123.1, абз.3, абз.4. ст.123 розділу II, п.7 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України, винесено у відношенні КП «Компанія «Вода Донбасу» податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 року №0000231510 про нарахування податкового зобов'язання в сумі 104455,82 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 74309,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30146,59 грн., яке отримане 03.12.2012 року (вхідний № 4-1341-12). Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає визнанню нечинним в повному обсязі, з огляду на те, що жодної податкової декларації (розрахунку) позивачем подано не було. Позивач у адміністративному позові вказав, що 03 вересня 2007 року ДВП «Укрпромводчормет» реорганізоване у КП «Компанія «Вода Донбасу» у відповідності з рішенням Донецької обласної ради від 23.03.2007 року №5/8-181 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28.12.2004 № 4/24-557». Діяльність ДВП «Укрпромводчормет» було припинено шляхом перетворення в КП «Компанія «Вода Донбасу», а державний акт на право користування землею, виданий саме ДВП «Укрпромводчормет», має індивідуальний характер. Отже, КП «Компанія «Вода Донбасу» не є суб'єктом плати за землю, оскільки не є, ані власником земельної ділянки, ані користувачем.

Представник позивача в судове засідання не прибув, разом з адміністративним позовом представником позивача було надіслано заяву №03/02/31 від 21.02.2013 року про розгляд справи за відсутності представника позивача. За таких умов, відповідно до ст.128 КАС України, враховуючи заяву представника позивача, виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Представник відповідача зазначив, що КП «Компанія «Вода Донбасу» є правонаступником ДВП «Укрпромводчормет» та відповідно є користувачем земельними ділянками, які були надані в постійне користування припиненому підприємству. З огляду на викладене в запереченнях на адміністративний позов та поясненнях, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено правомірно, підстави для його скасування відсутні.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Компанія «Вода Донбасу» належним чином зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради 03.09.2007 року.

Відповідно до довідки Ізюмської ОДПІ (Борівське відділення) від 15.03.2013 року КП "Компанія "Вода Донбасу" перебуває на обліку з 07.09.2010 року та є платником окремих податків.

Згідно наявної в матеріалах справи копії Статуту КП "Компанія "Вода Донбасу", затвердженого розпорядженням Голови Донецької обласної ради 28.08.2007 року №98р, КП "Компанія "Вода Донбасу", створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004 року №4/24-557 із змінами, внесеними рішення від 23.03.2007 року №5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" та є правонаступниками прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет".

Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу начальника Ізюмської ОДПІ від 03.10.2012 року №477, фахівцями Ізюмської ОДПІ з 15.10.2012 року по 26.10.2012 року було проведено документальну невиїзну перевірку КП "Компанія "Вода Донбасу" з питання дотримання вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплати земельного податку за період з 01.01.2009 року по 31.08.2012 року та неподання податкових декларацій з плати за землю за 2011 та 2012 роки.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 02.11.2012 року №3/1510/00191678, відповідно до якого були встановлені порушення по земельному податку:

пункту 286.2 ст. 286 ПКУ Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" не подало податкові розрахунки по сплаті земельного податку до Борівського відділення Ізюмської ОДШ Харківської області Державної податкової служби за період 2011 рік та 2012 рік, за що згідно п.120.1 ст.120 ПКУ, згідно п.7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ передбачено застосування штрафних санкцій;

пункту 287.1, п.287.3, п.287.4 ст.287 ПКУ Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" не нарахувало та не сплачувало земельний податок за земельні ділянки за період з 01.09.2010 року по 31.08.2012 року (за 5 місяців 2010 року, за 2011 рік та за 7 місяців 2012 року), за що згідно абз.3, абз.4 п.123.1 ст.123 ПКУ, згідно п.7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ передбачено застосування штрафних санкцій.

За результатами перевірки встановлено заниження податкового зобов'язання земельного податку на загальну суму 458679,64 грн., у тому числі: за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року - 73866,13 грн., за 2011 рік - 177278,95 грн., за період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року - 207534,56 грн.

З матеріалів справи вбачається, що КП "Компанія "Вода Донбасу" до Борівського відділення Ізюмської ОДПІ 13.11.2012 року за вих.№17/вх6-479-12 були направлені заперечення на Акт перевірки від 02.11.2012 року №3/1510/00191678 у яких зазначено, що КП "Компанія "Вода Донбасу" не є суб'єктом плати за землю, оскільки не є ані власником земельної ділянки, ані користувачем. Таким чином КП "Компанія "Вода Донбасу" не порушувало вимоги Податкового кодексу України і не занижувало податкових зобов'язань. Ізюмською ОДПІ були розглянуті вказані заперечення на акт перевірки та 23.11.2012 року за вих.№2900/10/15-032 надано КП "Компанія "Вода Донбасу" відповідь, відповідно до якої перевіркою правомірно встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на землю.

На підставі висновків акту перевірки, керуючись п.120.1 ст. 120, п.123.1, абз.3, абз.4. ст.123 розділу II, п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, Ізюмською ОДПІ було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 року №0000231510 про нарахування податкового зобов'язання в сумі 104455,82 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 74309,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30146,59 грн., яке було отримано позивачем 03.12.2012 року (вхідний № 4-1341-12)

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Підпунктами 14.1.72 та 14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

У відповідності до положень статей 269, 270, 271 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п.286.1, п.286.2, п.286.3 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з п.1.2 Статуту Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" - комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є правонаступником прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет", у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу".

Також з матеріалів справи слідує, що у 2005 році Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет", правонаступником якого є позивач, було набуто право користування спірними земельними ділянками, оскільки були отримані Акти на право постійного користування на земельні ділянки, що розташовані у Борівському районі Харківської області, та були внесені відповідні дані до земельного кадастру. Згідно листа Відділу Держкомзему у Борівському районі Харківської області №01-31/411 від 03.10.2012 року вбачається, що відповідно до розпорядження голови Борівської райдержадміністрації від 13.10.2004 року №309 було надано в постійне користування земельні ділянки під Червонооскільським водосховищем Державному виробничому підприємству по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" загальною площею - 4784,4539 га.

Суд зазначає, що за своєю природою правонаступництво при припиненні юридичної особи шляхом її перетворення має універсальний характер, а відтак до новоствореної юридичної особи переходять усі права та обов'язки юридичної особи, що припинилася, усе її майно та боргові зобов'язання.

З огляду на наведені норми права та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що до позивача перейшли права на користування спірними земельними ділянками та пов'язані з цим обов'язки, у передбаченому законом порядку позивач не відмовлявся від зазначених прав, процедури внесення змін до даних Державного земельного кадастру не ініціював.

Однак, позивачем в порушення наведених норм Податкового кодексу України, не було задеклароване податкове зобов'язання зі сплати за землю, не здійснена сплата податкового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що через наявність права постійного користування земельними ділянками, у позивача виник обов'язок щодо сплати земельного податку, з огляду на що у Ізюмської ОДПІ були підстави для нараховування податкового зобов'язання по земельному податку у відношенні Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу".

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 року у справі №2а-13170/10/2070 було відмовлено в задоволенні позову КП "Компанія "Вода Донбасу" про скасування податкового повідомлення - рішення, винесеного з підстав наявності податкового зобов'язання КП "Компанія "Вода Донбасу" зі сплати земельного податку.

Окрім цього, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2012 року у справі №К/9991/15148/11 визначено, що у випадку реорганізації комунального підприємства, у його правонаступника виник обов'язок зареєструвати право користування земельною ділянкою.

Таким чином, вказаними рішеннями судів встановлено обов'язок КП "Компанія "Вода Донбасу" зареєструвати право користування земельною ділянкою та відповідно встановлено обов'язок КП "Компанія "Вода Донбасу" щодо сплати земельного податку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення, винесено Ізюмською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України.

Таким чином дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19.03.2013 року.

Суддя Біленський О.О.