Постанова № 30031184, 12.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1951/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Намінас О.В. ,

представника відповідача - Мурич Л.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000582301/33 від 27 березня 2012 року, яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53 626 грн., та № 0000572301/32 від 27 березня 2013 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 449 858 грн. і застосовано штрафні санкції на суму 224 929 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі акту перевірки №76/22-113/35713283 від 06.03.2012 року, який складено за результатами позапланової виїзної документальної перевірки та у висновках якого відображено порушення ТОВ " Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат " п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року на суму 438 565 грн., за грудень 2011 року на суму 11 293 грн., завищено залишок від"ємного значення, який після бюджетного включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2011 року на суму 63 839 грн. Наголошував на помилковості таких висновків податкового органу та протиправності оскаржуваних рішень, оскільки господарські операції з ПП "Укрспецсервіс - Нова", ТОВ "Промислова група ДФМ", ТОВ НВП "Атоменергоспецзахист" , що стали об"єктом оподаткування та за рахунок яких сформовані спірні суми, належним чином підтверджені первинними документами з необхідними реквізитами для таких документів. Наголошував на тому, що первинні документи фіксують факти реального здійснення оподаткованих господарських операцій та на час їх здійснення контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Зазначав, що наявність у позивача, платника податку, виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування за рахунок таких операцій. Тому оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими та протиправними, а відтак підлягають скасуванню.

Під час судового засідання 25 квітня 2012 року судом встановлено, що в провадженні цього ж суду знаходиться справа за № 2а-1670/1272/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372302/32 від 13 лютого 2012 року, по якій рішення не прийнято.

Ухвалою суду від 25 квітня 2012 року провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-1670/1272/12, яким буде надано правову оцінку правомірності формування від'ємного значення, яке після бюджетного включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2011 року на суму 63 839 грн., що входить до складу спірних сум даного позову.

Ухвалою від 01.03.2013 року поновлено провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

У судовому засіданні 12 березня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що судом у справі №2а-1670/1272/12 частково надано правову оцінку правовідносинам, що є предметом даного спору, та підтверджено правомірність формування від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2011 року на суму 63 839 грн. Відтак, реальність господарських операцій, що стали об'єктом оподаткування та ставляться під сумнів податковим органом у відповідному спірному звітному періоді та в означеній частині , не підлягають доказуванню. Що стосується інших спірних сум даного позову, то представник позивача стверджував про правомірність їх формування та підтвердження такої правомірності належними первинними документами бухгалтерського обліку, наполягав на тому, що висновки відповідача ґрунтуються виключно на його суб'єктивних доводах та не підтверджені жодними доказами.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем до складу бюджетного відшкодування та від'ємного значення ПДВ неправомірно віднесено суми ПДВ в ціні господарських операцій з ПП "Укрспецсервіс - Нова", ТОВ "Промислова група ДФМ", ТОВ НВП "Атоменергоспецзахист". Такі свої твердження податковий орган обґрунтовував тим, що стан ПП "Укрспецсервіс - Нова" "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження", свідоцтво платника ПДВ анульовано 20.10.2011 року. Податкові накладні, надані покупцю, які були підставою для формування спірного бюджетного відшкодування, оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу України. Як на думку відповідача, у ПП "Укрспецсервіс - Нова" відсутні необхідні умови для здійснення своєї господарської діяльності в силу відсутності трудових ресурсів для виконання робіт, транспортного та виробничого обладнання, палива, запчастин для надання будь - яких послуг. Зазначене ставить під сумнів виконання договірних зобов'язань з позивачем, відтак і реальність самих оподаткованих операцій. Стверджувала про нереальність оподаткованих господарських з ТОВ "Промислова група ДФМ" в силу наявності у останнього стану "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження", та відсутності доказів транспортування нібито купленого позивачем товару. Вказувала на те, що згідно бази "Системи співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", податкові зобов'язання ТОВ НВП "Атоменергоспецзахист" становлять 0 грн., що ставить під сумнів реальність господарських операцій з позивачем та їх оподаткування. Тому, як на думку відповідача, оскільки оподатковані господарські операції не мали реального характеру, позивачем суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення ПДВ у відповідних звітних періодах сформовані неправомірно та безпідставно, а спірні податкові повідомлення - рішення є обґрунтованим та скасуванню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ТОВ "Єристівський ГЗК" (код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 35713283) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 14.07.2008 року та перебуває на податковому обліку в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.07.2008 року № 100130216, виданого Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ, ТОВ "Єристівський ГЗК" є платником ПДВ.

Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Єристівський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов"язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за листопад 2011 року, яке виникло за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні, листопаді 2011 року та згідно уточнюючого розрахунку за листопад 2011 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №76/22-113/35713283 від 06.03.2012 року, у висновках якого відображено порушення ТОВ " Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат " п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року на суму 438 565 грн., за грудень 2011 року на суму 11 293 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2011 року на суму 63 839 грн.

Позивачем було подано заперечення до Акту позапланової виїзної податкової перевірки №76/22-113/35713283 від 06.03.2012 року , яке листом відповідача від 22.03.2012 року №2988 залишено без задоволення , а висновки Акту - без змін.

На підставі вказаного Акту податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000582301/33 від 27 березня 2012 року , яким платнику, ТОВ "Єристівський ГЗК", було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53 626 грн., та № 0000572301/32 від 27 березня 2013 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 449 858 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 224 929 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, а відповідно -протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України , що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року на суму 438 565 грн., за грудень 2011 року на суму 11 293 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2011 року на суму 63 839 грн.

Стаття 200 Податкового кодексу України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1. вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. вказаної статті , при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст.200 цього Кодексу передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд знаходить помилковими висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сформована позивачем сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2011 року в розмірі 63 839 грн. входила до складу суми від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2011 року, що було задекларовано у відповідному звітному періоді в розмірі 662 506 грн. Означене від'ємне значення за жовтень 2011 року сформовано частково за рахунок господарських операцій з ПП «Укрспецсервіс -Нова» у відповідному звітному періоді. Суми ПДВ, сплачені у ціні отриманих послуг, задекларовані у червні - серпні 2010 року, у вересні 2011 року та відносились до сум від'ємного значення вказаного податку, будучи задекларованими такими чином за відповідні звітні періоди.

Відповідно, у жовтні 2011 року позивачем ці суми були заявлені до бюджетного відшкодування,, а залишок його було віднесено платником до складу від"ємного значення податку на грудень 2011 року, правомірність чого податковим органом поставлено під сумнів, в силу недоведеності реальності оподаткованих господарських операцій. Податковим повідомленням - рішенням № 0000372302/32 від 13 лютого 2012 року Кременчуцькою ОДПІ було зменшено суму від'ємного значення, з - поміж іншого, на вищевказані 662 506 грн.

Означене рішення ТОВ "Єристівський ГЗК" оскаржило до суду, яким було надано правову оцінку цього податкового повідомлення-рішення у справі № 2а-1670/1272/12.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року позов у адміністративній справі № 2а-1670/1272/12 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000372302/32 від 13 лютого 2012 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2013 року апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишено без задоволення, а вказану постанову - без змін.

Таким чином, у справі наявне рішення, яке набрало законної сили з 04.02.2013 року .

Отже, судом частково надано оцінку спірним правовідносинам, які є предметом даного спору, та були частиною предмету спору у справі № 2а-1670/1272/12, підтверджено правомірність формування позивачем від'ємного значення сум ПДВ жовтень 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу наведених норм процесуального закону обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року в адміністративній справі № 2а-1670/1272/12, яка набрала законної сили 04.02.2013 року, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки суд встановив, що ТОВ " Єристівський ГЗК " правомірно визначено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

У даній справі доводи податкового органу, що слугували підставою для висновку про неправомірне формування показника від"ємного значення ПДВ у цій частині, є такими ж, як і підстави прийняття податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000372302/32 від 13 лютого 2012 року. Іншим доводів на користь твердження про неправомірність формування платником відповідних сум від"ємного значення ПДВ відповідач не навів і доказів відповідних не надав.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2011 року.

Що ж стосується оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в іншій їх частині, то суд не погоджується з висновками податкового органу про порушення позивачем п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року на суму 438 565 грн., за грудень 2011 року на суму 11 293 грн., з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, Кременчуцька ОДПІ посилалась на те, що господарські операції з ПП "Укрспецсервіс - Нова", ТОВ "Промислова група ДФМ", ТОВ НВП"Атоменергоспецзахист", за рахунок яких сформовано спірні суми бюджетного відшкодування за листопад - грудень 2011 року, не мають реального характеру, товар та послуги позивачу в дійсності не поставлялись, а лише мало місце оформлення документів та відображення операцій в бухгалтерському обліку, у ПП "Укрспецсервіс - Нова" відсутні необхідні умови для здійснення своєї господарської діяльності в силу відсутності трудових ресурсів для виконання робіт, транспортного та виробничого обладнання, палива, запчастин для надання будь - яких послуг, стан ТОВ "Промислова група ДФМ" - "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження", відсутні докази транспортування нібито купленого товару, згідно бази "Системи співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", податкові зобов"язання ТОВ НВП "Атоменергоспецзахист" становлять 0 грн., що ставить під сумнів реальність господарських операцій з позивачем та їх оподаткування.

Вказане, як на думку податкового органу, призвело до порушення позивачем ст.198, 201 Податкового кодексу України, що позбавляє право ТОВ "Єристівський ГЗК" на формування спірних сум бюджетного відшкодування.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає вищевказані доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними, оскільки вони спростовуються наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують реальність спірних господарських операцій.

Зокрема, суду було надано реєстраційні документи вказаних контрагентів, договори підряду, додаткові угоди, податкові накладні, рахунки - фактури, Акти про виконані роботи, платіжні доручення щодо оплати отриманих послуг та товару, накладні, довіреності на отримання товару, наряди - допуски на виконання робіт підвищеної небезпеки, прибуткові ордери, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних. (а.с.66-243)

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Суд зазначає, що в силу приписів п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З урахуванням зазначеного, позивачем суми бюджетного відшкодування у відповідних звітних періодах сформовані за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар та послуги отримані від контрагентів , які були зареєстровані на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів та послуг у ПП "Укрспецсервіс - Нова", ТОВ "Промислова група ДФМ", ТОВ НВП"Атоменергоспецзахист" оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.

Одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є обов'язковість судових рішень.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем доведено, а судом підтверджено правомірність формування сум бюджетного відшкодування за листопад 2011 року та за грудень 2011 року, а також правомірність формування показника залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2011 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000582301/33 від 27 березня 2012 року та № 0000572301/32 від 27 березня 2013 року - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати зі сплати судового збору 2 146,0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков