Ухвала суду № 30027752, 13.03.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0616/5246/12 Головуючий у 1-й інст. Савицька Л.Й.

Категорія 51 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів : Микитюк О.Ю., Гансецької І.А.

при секретарі : Валяник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПАК» (далі - ТОВ «ВУДПАК») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПАК»

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2013 року,-

встановила:

В листопаді 2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив визнати наказ №248-К від 14.09.2012р. про звільнення за п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин незаконним, змінити дату та підставу звільнення на звільнення за власним бажанням у зв'язку зі здійсненням догляду за хворим членом сім'ї з дня ухвалення судом рішення, зобов'язати відповідача внести виправлення до трудової книжки, зобов'язати ТОВ «ВУДПАК» здійснити оплату листків непрацездатності за період з 18.09.2012р. по 02.10.2012р. та з 04.10.2012р. по 09.10.2012р. Стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення - 14.09.2012р. по день ухвалення рішення судом та моральну шкоду в сумі 10 000 грн. Зазначав, що з 11.05.2012р. працював у ТОВ «ВУДПАК» на посаді головного бухгалтера. 12.10.2012р. отримав поштою наказ від 14.09.2012р. № 248-К про звільнення за прогул без поважних причин. Звільнення відбулося незаконно. З наказом та актом комісії про встановлення факту прогулу письмово не ознайомили, пояснення не витребували. 11.09.2012р. він подав відповідачу заяву з проханням про надання відпустки без збереження зарплати з 12.09.2012р. по 14.09.2012р. для догляду за хворою матір'ю, відповідь була позитивною. Після закінчення лікування 03.10.2012р. особисто подавав заяву керівнику підприємства про звільнення за власним бажанням. Про те, що він звільнений за прогул його ніхто не повідомив. Моральна шкода проявляється в душевних стражданнях на підставі незаконного звільнення та неможливості влаштуватися на роботу з таким записом в трудовій книжці.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просив: визнати наказ № 248-К про звільнення за прогул без поважних причин незаконним та скасувати його. Поновити його на посаді головного бухгалтера ТОВ «ВУДПАК», зобов'язати ТОВ «ВУДПАК» здійснити оплату листків непрацездатності за період з 18.09.2012р. по 02.10.2012р. та з 04.10.2012р. по 09.10.2012р., стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення та 10000грн. моральної шкоди.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2013 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 248- К від 14.09.2012р. про звільнення за прогул без поважних причин. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера з 14.09.2012р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7443 грн. 96 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.09.2012р. по 18.01.2013р. та 500 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ТОВ «ВУДПАК» просить рішення в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Зазначає, що письмові пояснення ОСОБА_1 про відсутність на робочому місці з 12.09.2012р. по 13.09.2012р. надавати відмовився. Проте 15.10.2012р. поштою на адресу підприємства надійшли письмові пояснення про відсутність на робочому місці у зв'язку з хворобою його матері - ОСОБА_2 разом із ксерокопією амбулаторної картки. Лікарняний листок по догляду за хворим членом сім'ї позивач не надав. Заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати підприємство не отримувало. 17.09.2012р. ОСОБА_1 перебував на робочому місці неповний робочий день та був повідомлений про звільнення, але ігноруючи зазначене, подав керівнику заяву про звільнення за згодою сторін. Ознайомлюватися з наказом та отримувати трудову книжку, розрахунок при звільненні він відмовився. При обрахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивач 15 днів робочих не перебував на роботі. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн. є безпідставними, оскільки документально нічим не підтверджені.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, із 11 травня 2012р. ОСОБА_1 працював у ТОВ «ВУДПАК» на посаді головного бухгалтера. Наказом №248-к від 14 вересня 2012р. його звільнили за прогул - п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Матеріалами справи доведено, що мати позивача - ОСОБА_2 27.08.2012р. була госпіталізована у тяжкому стані - гострий ішемічний інсульт (з паралізованими кінцівками), перебувала на лікуванні по 11.09.2012р. Після виписки із лікарні мати потребувала постійного стороннього догляду.

Судом встановлено, що позивач повідомив керівництво ТОВ про складну ситуацію, яка склалась у його сім'ї.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

У наказі про звільнення відповідач не зазначив, які саме дні у ОСОБА_1 вважаються прогулом. Якщо він був звільнений з роботи наказом із 14 вересня 2012р., то є незрозумілою позиція відповідача про допуск вже звільненого ОСОБА_1 - посадової особи, головного бухгалтера до фінансових документів, розпорядження коштами підприємства.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обгрунтовано визнав звільнення незаконним і поновив ОСОБА_1 на роботі.

Доводи апелянта не спростовують викладених в рішенні суду першої інстанції висновків. Норми матеріального і процесуального права застосовані судом правильно. Порушень цих норм, які б тягли за собою обов'язкове скасування рішення, не встановлено.

Рішення в решті позовних вимог ніким не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду (п.15 постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 24.10.2008р. "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку")

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « ВУДПАК» відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: