Рішення № 30026069, 15.03.2013, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/28/13- ц

Провадження № 2/177/177/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 березня 2013 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Г. Д.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представник відповідача Ременюк Ю.В.

представника третьої особи Галинського Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - Первинна профспілкова організація Криворізької міської профспілки робітничої молоді Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової шкоди),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою 09.01.2013 року, уточнивши позовні вимоги, просив суд поновити його на роботі на посаді горнового доменного цеху №1 Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до штатного розпису; стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20.11.2012 року по день ухвалення рішення, тобто 15.03.2013 року; стягнути з відповідача на користь позивача моральну (немайнову) шкоду в розмірі 12 000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 24.03.2011 року він працював горновим доменного цеху №1 Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг». 20.11.2012 року його було звільнено із займаної посади на підставі п.4 ст.40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин. Вважаючи таке звільнення безпідставним, незаконним, оскільки прогулу він не допускав, фактично 21.10.2012 року він, будучи зобов'язаним вийти у робочу зміну з 07-00 годин до 15-00 годин, приїхав на роботу завчасно, попередивши в.о. змінного майстра, що має намір написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку з поганим самопочуттям, яку було задоволено. Попередньо до цього дня він вживав спиртні напої, проте 21.10.2012 року він приїхав на роботу не працювати, а відпроситись. Його пояснення та доводи адміністрацією підприємства не приймались, і тому його безпідставно було звільнено.

Крім того, незаконними діями відповідача позивачеві було заподіяно моральну шкоду, оскільки він переживав з приводу його незаконного звільнення, у нього погіршився стан здоров'я, відносини в сім'ї, через що він просив суд стягнути з відповідача на користь позивача моральну (немайнову) шкоду в розмірі 12 000 грн. та середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в загальному розмірі 19 911,33 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, оскільки вважає, що звільнення позивача було здійснено із законних на те підстав. Засідання профкому з приводу розгляду подання адміністрації про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 було відкладено у зв'язку з неявкою зазначеного працівника за межі встановленого законом 15-денного строку. У випадку сплину зазначеного строку не надання згоди роботодавець за наявності порушень трудової дисципліни вправі звільнити працівника за його відсутності.

Представник третьої особи - Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки робітничої молоді ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не заперечував проти задоволення заявлених вимог, оскільки згоди на звільнення ОСОБА_1 як працівника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та члена їх профспілки вказана організація не надавала. Крім того, зазначив, що в діях адміністрації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вбачаються грубі порушення законодавства України про працю, у зв'язку з чим підстав для надання згоди на звільнення позивача у них не було.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.

Судом встановлено, що з 11.06.2001 року позивач по справі був прийнятий на роботу до ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». З 24.01.2011 року його було переведено на роботу на дільниці ДП №5 горнового доменного цеху №1, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці на аркуші № 7, виданій на ім'я ОСОБА_1 08.06.2001 року (а.с.11-12).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 21.10.2012 року, останній звернувся до керівництва з проханням надати йому відпустку без збереження заробітної плати на 21.10.2012 року строком на один день (а.с.13), на якому було постановлено відповідну резолюцію начальником ДЦ №1 Мирошниченко О.М. та видано відповідне розпорядження № 1938 від 22.10.2012 року про надання такої відпустки (а.с.14).

Проте, цього ж дня було видано розпорядження № 1939 від 22.10.2012 року (а.с.15) про відміну розпорядження № 1938 від 22.10.2012 року у зв'язку із з'ясуванням обставин за фактом відсутності ОСОБА_1 на роботі 21.10.2012 року, а саме у зв'язку з тим, що він був виявлений на території підприємства (КПП №6) в нетверезому стані, його було відсторонено від роботи, через що від допустив прогул, що витікає з доповідної розписки в.о. начальника цеху Гусєва А.А. та відповідного розпорядження № 1959 від 22.10.2012 року (а.с.17, 20-21) і підтверджується відміткою «П» в табелі обліку використання робочого часу (а.с.83) за 21.10.2012 року.

Як встановлено судом, та чого не заперечував сам позивач, 22.10.2012 року ОСОБА_1 з'явився на роботі у нетверезому стані, про що було складено акт про порушення № 883/3267 від 21.10.2012 року (а.с.23). Проте фактично він прийшов на територію підприємства не для виходу в чергову зміну, а з метою написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати на 21.10.2012 року строком на один день у зв'язку з поганим самопочуттям відповідно до його письмових пояснень (а.с.24,25), про що він попередньо в телефонному режимі повідомив в.о. старшого майстра, що підтверджується письмовими поясненнями останнього (а.с.26) та газовика ОСОБА_7, який був присутнім під час перевірки ОСОБА_1 на КПП №6 (а.с.27).

Тобто, фактично в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення трудової дисципліни, оскільки в стані алкогольного сп'яніння він не мав наміру приступати до роботи, окрім того прогулу від не допускав, завчасно з'явившись до 07-00 години написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати на цей день, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо у рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілкової організації (профспілкового представника).

Наказом №1403/г від 20.11.2012 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 21.10.2012 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом за відсутності згоди Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки робітничої молоді ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», членом якої є ОСОБА_1 на його звільнення або вмотивованої відмови в цьому (а.с.10).

Статтею 252 КЗпП України передбачено гарантії для працівників підприємств, обраних до профспілкових органів. Зокрема, зміна умов договору, оплата праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Звільнення таких працівників, крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Таким чином, зі змісту ч. 2 ст. 252 КЗпП України вбачається, що отримання такої згоди обов'язкове при звільненні з будь якої підстави.

З урахування вказаних положень закону, суд вбачає явні порушення законодавства України про працю в діях адміністрації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яке звільнило працівника без згоди Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки робітничої молоді ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», членом якої є ОСОБА_1 (а.с.48).

Посилання представника відповідача на те, що оскільки у передбачений 15-ти денний строк від профспілкової організації не надійшла відповідь на подання про звільнення вважається, що є згода (ст.43 КЗпП України) не може бути прийнято до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що документи на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КУпАП дійсно було направлено керівництвом підприємства Первинній профспілковій організації Криворізької міської профспілки робітничої молоді ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для їх розгляду та надання згоди на звільнення зазначеного працівника - члена їх профспілки (а.с.16).

Про час розгляду питання щодо розірвання трудового договору ОСОБА_1, призначений на 20.11.2012 року, керівництвом Профспілки було повідомлено належним чином (а.с.87), проте у зв'язку з його неявкою відповідно до ч.3 ст.43 КУпАП розгляд було відкладено. В цей же день, 20.11.2012 року, отримавши виписку з протоколу №20, в якій жодним чином не вказувалось про надання згоди чи у відмові в наданні такої згоди щодо звільнення ОСОБА_1, не дочекавшись встановленого законом 15-денного строку для розгляду подання, який фактично спливав 22.11.2012 року, адміністрація підприємства незаконно звільнила його на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

Крім того, відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник.

Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Відповідно до протоколу № 3 засідання профкому від 25.02.2013 року (а.с.98-101) та постанови №1 від 25.02.2013 року (а.с.102-104), які суд вважає достатньо обгрунтованими та мотивованими, у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з порушенням адміністрацією підприємства відносно нього вимог законодавства України про працю.

З урахуванням того, що звільнення позивача відбулося з порушенням вищезазначених норм трудового законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині поновлення позивача на роботі.

Згідно ч.1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги про поновлення на роботі підлягають задоволенню, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348), згідно з яким нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до абз.3 п.3 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року при обчисленні середньої заробітної плати включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до довідки, наданої відповідачем середньогодинна заробітна плата ОСОБА_1 складає 35,06 грн. (а.с. 116).

Заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу, розрахована відповідно до ст. 235 КЗпП України та "Порядку обчислення середньої заробітної плати", який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року та листів Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 р. № 8515/о/14-11/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік" та від 21.08.2012 р. №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік» розрахована вірно і складає 24 299 грн. 89 коп.

Розрахунок нарахування за час вимушеного прогулу з урахуванням норми годин графіка роботи за період з 21.11.2012 року по 15.03.2013 року наступний:

- листопад 2012 року - 60 годин х 35,06 грн. = 2103,60 грн.;

- грудень 2012 року - 185 годин х 35,06 грн. = 6 486,10 грн.;

- січень 2013 року - 185 годин х 35,06 грн. х 1,0115 = 6560,69 грн.;

- лютий 2013 року - 170 годин х 35,06 грн. х 1,0115 = 6028,74 грн.;

- березень 2013 року - 88 годин х 35,06 грн. х 1,0115 = 3120,76 грн.,

де 1,0115 - коефіцієнт підвищення заробітної плати з 01.2013 року.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахування податків та зборів складає 24 299,89 грн. (виходячи з розрахунку: 2103,60 + 6486,10 + 6560,69 + 6028,74 + 3 120,76 = 24299,89 грн.).

Заробітна плата за час вимушеного прогулу з вирахуванням податків та зборів, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 19 911,33 грн.

Проте суд вважає за доцільне стягнути на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахування податків та зборів 24 299,89 грн. з подальшим вирахуванням з цієї суми відповідачем розміру податків та зборів загальною сумою 4388, 56 грн. (з розрахунку 24299,89 - 19911,33 = 4388, 56 грн.).

Відповідно до ст. 237 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності, покладається обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди.

Внаслідок незаконного звільнення позивач страждав у зв'язку з втратою роботи, що потягло зміну життєвого укладу, знаходився у скрутному матеріальному становищі, отже зазнав моральних страждань.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та ступеню душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 внаслідок незаконного звільнення, їх тривалості, тяжкості, вимушених змін у його життєвих обставинах та виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. Так, в період роботи на підприємстві з 2001 року по 2012 рік ОСОБА_1 жодного разу до дисциплінарної відповідальності не притягувався, зарекомендував себе з позитивного боку, про свідчить клопотання його колективу, проте його вина дійсно має місце в частині того, що в нетверезому стані він з'явився на території підприємства. З урахуванням цих обставин та того, що з моменту звільнення пройшло близько 5 місяців, суд вважає за необхідне відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 2000 грн. за рахунок відповідача.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню згідно до ст. 367 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, яка випливає з трудових відносин, позивач був звільнений від сплати судового збору.

Оскільки відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, у зв'язку з цим з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 242,99 грн. (за подання позовної заяви майнового характеру в частині стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу) та 114,70 грн. (за подання позовної заяви про стягнення моральної шкоди) пропорційного частині задоволених позовних вимог, тобто 357,69 грн. (відповідно: 114,70 + 242,99 = 357,69 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40,43,235,237,252 КЗпП України, "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, Листами Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 року № 8515/о/14-11/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік" та від 21.08.2012 року №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік», Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», та ст.ст. 10,11,60, 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - Первинна профспілкова організація Криворізької міської профспілки робітничої молоді Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової шкоди),- задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на роботі на посаді горнового доменного цеху №1 Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до штатного розпису.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ідентифікаційний код 24432974, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20.11.2012 року по 15.03.2013 року у розмірі 24 299 (двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 89 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ідентифікаційний код 24432974, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 2 000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ідентифікаційний код 24432974, на користь держави судовий збір в розмірі 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 69 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: