Постанова № 30025949, 04.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року (о 13 год. 35 хв.)Справа № 2а-9412/10/0870 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Железняка О.В.

представників відповідача Харламової О.О., Златопольської Е.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0001340805/0 від 18.10.2010 на суму 1 160 715,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2010 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-9235/10/0870 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 у справі №2а-9235/10/0870 позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 0001330805/0 від 18.10.2010. Постанова набрала законної сили 15.03.2012.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012 провадження в адміністративній справі № 2а-9412/10/0870 поновлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. Зокрема зазначає, що на підставі акту № 423/08-05/00130926 від 05.10.2010 про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питань правових взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТЦ «Октавія» за період з 01.07.2009 по 30.09.2009 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення рішення №0001340805/0 від 18.10.2010 на загальну суму 1 160 715,00 грн., в тому числі за основним платежем - 773 810,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 386 905,00 грн., яке на думку позивача є таким, що суперечить діючому законодавству і підлягає скасуванню. Вказує, що позивач придбавав нафтопродукти у ТОВ «ТЦ «Октавія» на підставі договору поставки та зберігання нафтопродуктів № 42/06-09 від 30.06.2009 для використання у власній господарській діяльності. Всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТЦ «Октавія», а також право позивача на податковий кредит (договір, податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти прийому-передачі, накладні на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, сертифікати відповідності на пальне, довіреності на отримання ТМЦ, платіжні доручення) є в наявності та були досліджені представником податкового органу під час перевірки, що підтверджується Актом перевірки. Зазначає, що ТОВ «ТЦ «Октавія зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа, включене до ЄДРПОУ, перебуває на податковому обліку та має свідоцтво платника ПДВ. На момент здійснення перевірки і до цього часу договір № 42/06-09 від 30.06.2009 не був ніким оскаржений і не був визнаний в судовому порядку недійсним. Посилається на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 у справі № 2а-9235/10/0870, яка набрала законної сили 15.03.2012, якою не підтверджено безтоварність господарських операцій по договору між позивачем та ТОВ «ТЦ «Октавія», оскільки наданими позивачем доказами, висновками судової експертизи та іншими матеріалами справи встановлено придбання нафтопродуктів у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності з постачання та передачі електричної енергії. Стосовно вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2012 по кримінальній справі № 0808/1123/2012 провадження № 1/0808/230/2012 вказує, що у вироку чітко зазначено які документи було досліджено судом та відносно яких було проведено експертизу на предмет їх підпису ОСОБА_4, однак серед них відсутні податкові накладні видані позивача, у вироку не досліджувались взаємовідносини між ТОВ «ТЦ «Октавія» та ВАТ «Запоріжжяобленерго», які мали місце у липні 2009. В Постанові Верховного суду України від 21.01.2011 зазначено, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Представник позивача зазначає про відсутність фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. На підставі викладеного, просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0001340805/0 від 18.10.2010.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченнях (вх. № 37953 від 07.12.2010) та додаткових поясненнях. Зокрема, посилаються на отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТЦ «Октавія» від 28.05.2010 № 81/23-1/36193327 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009. Зазначають, що директор ТОВ «ТЦ «Октавія» ОСОБА_4 не здійснювала фінансово-господарської діяльності, жодного документу не підписувала, податкову звітність не надавала, при цьому, нікого на такі дії не уповноважувала та не має уяви хто від імені підприємства підписував всі документи. Даний факт підтверджується вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2012 по кримінальній справі № 0808/1123/2012 провадження № 1/0808/230/2012. Посилається на постанову Верховного суду України від 05.03.2012, в якій зазначено, що висновок Вищого адміністративного суду про протиправність донарахування податкових зобов'язань, який зроблений з посиланням на те, що лише наявність податкових накладних, виписаних від імені контрагента, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Вказують, що факт відсутності на підприємстві дозвільних документів на розміщення об'єктів підвищеної небезпеки, спеціального обладнання для транспортування та зберігання нафтопродуктів, метрологічної служби або штату фахівців, які здійснюють контроль за якістю та кількістю нафтопродуктів, зокрема, відсутності самого підприємства, унеможливлює здійснення діяльності такого підприємства в галузі постачання, зберігання, транспортування нафтопродуктів. Зазначають, що фактична неможливість виконання укладеного сторонами правочину робить його недійсним (нечинним) в силу приписів ст. 215 ЦК України як такого, що в порушення обов'язкових вимог, встановлених відповідними положеннями ст. 203 ЦК України, не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. На підставі викладеного, просять суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Посадовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питань правових взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТЦ «Октавія» за період з 01.07.2009 по 30.09.2009, за результатами якої складено Акт від 05.10.2010 № 423/08-05/00130926 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення, зокрема, пп. 7.4.1. пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в податковому періоді - липень 2009 на загальну суму 773 810,00 грн.

З Акту вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі під час проведення перевірки враховано отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТЦ «Октавія» від 28.05.2010 № 81/23-1/36193327 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, за результатами якої встановлено порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТЦ «Октавія» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у січні-грудні 2009 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у січні-грудні 2009 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Отже, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя зроблений висновок про укладання ТОВ «ТЦ «Октавія» нікчемних договорів та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі Акту від 05.10.2010 № 423/08-05/00130926 та виявленого порушення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 №0001340805/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 160 715,00 грн., в тому числі за основним платежем - 773 810,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 386 905,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТЦ «Октавія» (постачальник) та ВАТ «Запоріжжяобленерго» (покупець) укладено договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 42/06-09 від 30.06.2009, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у вказані в цьому договорі строки передати у власність покупцю продукти нафтоперероблення рідкі (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Після прийняття покупцем товару від постачальника, покупець має право передати товар на відповідальне зберігання постачальнику, що підтверджується актом приймання-передачі товару на відповідальне зберігання. Найменування, асортимент, кількість, ціна і вартість товару вказані у Додатку № 1 (специфікації), який є невід'ємною частиною цього договору. Вартість доставки, зберігання, наливання входить у вартість товару і окремо покупцем не оплачується.

В специфікації (додаток № 1 до договору № 42/06-09 від 30.06.2009) вказано найменування предмету закупівлі, а саме бензин А-76 (картки, бензовозні норми), бензин А-92 (картки, бензовозні норми), бензин А-95 (картки, бензовозні норми), паливо дизельне (картки, бензовозні норми). Крім того, в специфікації вказано одиниця виміру, кількість, ціна з ПДВ, ціна без ПДВ, вартість закупівлі, що становить без ПДВ - 3 869 050,00 грн., ПДВ 773 810,00 грн., всього з ПДВ - 4 642 860,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Договору товар зберігається за адресою: м. Запоріжжя, ДП «Міжнародний Аеропорт-Запоріжжя».

Відповідно до п. 2.1. Договору якість товару повинна відповідати специфікації договору, відповідним технічним умовам, чинним стандартам, супроводжуватись паспортом підприємства-виробника, сертифікатом якості (відповідності).

Датою поставки заявленої партії товару є дата підписання накладних обома сторонами (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах DDU (відповідно до Інкотермс 2000) автомобільним транспортом (бензовозами) в місцезнаходження 24-х структурних одиниць (філій) покупця, адреси яких вказані в додатку 2 до цього договору.

На виконання умов договору № 42/06-09 від 30.06.2009 ТОВ «ТЦ «Октавія» виписані на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго» наступні податкові та видаткові накладні:

- податкова накладна № 10 від 06.07.2009, видаткова накладна ОК-0000018 від 06.07.2009 на суму 3 947 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 657 960,00 грн.;

- податкова накладна № 11 від 06.07.2009, видаткова накладна № ОК-0000019 від 06.07.2009 на суму 59 550,00 грн., в т.ч. ПДВ 9925,00 грн.;

- податкова накладна № 16 від 08.07.2009, видаткова накладна № ОК-0000021 від 08.07.2009 на суму 635 550,00 грн., в т.ч. ПДВ 105 925,00 грн.

Крім того, факт отримання товару підтверджується прибутковими ордерами №5000003561 від 06.07.2009, № 5000003564 від 06.07.2009, № 5000003751 від 08.07.2009.

Таким чином, з наданих позивачем документів вбачається, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» придбано у ТОВ «ТЦ «Октавія» товару на загальну суму 4 642 860,00 грн., в тому числі ПДВ 773 810,00 грн.

Розрахунки за договором № 42/06-09 від 30.06.2009 на загальну суму 4 642 860,00 грн., в тому числі ПДВ 773 810,00 грн. проводились у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень:

- № 7941 від 09.07.2009 на суму 630 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 105 000,00 грн.;

- № 7958 від 10.07.2009 на суму 670 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 111 666,67 грн.;

- № 7959 від 10.07.2009 на суму 113 392,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 898,67 грн.;

- № 7960 від 10.07.2009 на суму 604 368,71 грн., в т.ч. ПДВ 100 728,12 грн.;

- № 7961 від 10.07.2009 на суму 854 771,35 грн., в т.ч. ПДВ 142 461,89 грн.;

- № 9224 від 14.08.2009 на суму 144 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 000,00 грн.;

- № 9430 від 18.08.2009 на суму 339 131,29 грн., в т.ч. ПДВ 56 521,88 грн.;

- № 9431 від 18.08.2009 на суму 660 868,71 грн., в т.ч. ПДВ 110 144,79 грн.;

- № 9615 від 19.08.2009 на суму 626 327,94 грн., в т.ч. ПДВ 104 387,99 грн.

Якість товару підтверджується сертифікатами (відповідності) та паспортами, які містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що передача товару на відповідальне зберігання постачальнику ТОВ «ТЦ «Октавія» здійснювалась за актами приймання-передачі товару на відповідальне зберігання та довіреностями на прийняття нафтопродуктів на відповідальне зберігання.

Отримання та використання товару структурними підрозділами позивача підтверджується актами приймання-передачі товару з відповідального зберігання, накладними на відпуск нафтопродуктів від постачальників, актами приймання - передачі нафтопродуктів від представника постачальника, довіреностями від структурних підрозділів на отримання нафтопродуктів, подорожніми листами автотранспорту позивача.

Крім того, відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 519 від 03.03.2011, призначеної відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010, вбачається, що фактичне здійснення господарських операцій, тобто придбання ВАТ «Запоріжжяобленерго» товарів (робіт, послуг), сплата їх вартості та їх використання у власній господарській діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договором, укладеним між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ТЦ «Октавія» (договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 42/06-09 від 30.06.2009, підтверджуються даними бухгалтерського обліку ВАТ «Запоріжжяобленерго», а саме наданими на дослідження первинними документами; витрати, які були здійснені позивачем як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), придбаних за Договором, та включені ВАТ «Запоріжжяобленерго» до складу валових витрат за відповідні податкові періоди з 01.07.2009 по 30.09.2009 відповідають приписам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підтверджується первинними документами та документами податкової звітності позивача; здійснення ВАТ «Запоріжжяобленерго» господарських операцій у відповідності з умовами Договорів підтверджуються даними бухгалтерського обліку ВАТ «Запоріжжяоленерго»; первинні документи досліджуваних господарських операцій, які були оформлені на підставі Договору та знаходяться у ВАТ «Запоріжжяоленерго», відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на предмет наявності в них обов'язкових реквізитів, які передбачені цим Законом.

Також судом досліджений вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2012 у кримінальній справі № 0808/1123/2012 провадження № 1/0808/230/2012 по засудженню директора ТОВ «ТЦ «Октавія» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Судом встановлено, що у вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2012 по кримінальній справі № 0808/1123/2012 провадження № 1/0808/230/2012 зазначено які документи було досліджено судом та відносно яких було проведено експертизу на предмет їх підпису ОСОБА_4, однак серед них відсутні податкові накладні видані позивачу, у вироку не досліджувались взаємовідносини між ТОВ «ТЦ «Октавія» та ВАТ «Запоріжжяобленерго», які мали місце у липні 2009. Також вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2012 по кримінальній справі № 0808/1123/2012 провадження №1/0808/230/2012 не містить рішень щодо скасування державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ТЦ «Октавія».

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується безтоварність господарських операцій по договору між позивачем та ТОВ «ТЦ «Октавія», оскільки наданими позивачем доказами, висновком судової експертизи встановлено придбання нафтопродуктів для ведення господарської діяльності з постачання та передачі електричної енергії.

Оскільки ВАТ «Запоріжжяобленерго» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 № 0001340805/0 прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. В даному підпункті перелічені обовязкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом.

За приписами пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що відповідно до довідки АА № 068764 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України гр. ОСОБА_4 на момент здійснення господарських операцій з позивачем за період з 01.07.2009 по 30.09.2009 була керівником (директором) ТОВ «ТЦ «Октавія» та мала повноваження на підписання договору № 42/06-09 від 30.06.2009 та всіх первинних документів.

Крім того, на час здійснення господарських операцій ТОВ «ТЦ «Октавія» мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та відповідно до довідки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 21.09.2009 № 4283/18/15-00 ТОВ «ТЦ «Октавія» станом на 18.09.2009 не мало заборгованості із сплати податків.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а отриманий позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності. Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2012 по кримінальній справі № 0808/1123/2012 провадження №1/0808/230/2012 не може бути обов'язковим доказом, що податкові накладні та інші первинні документи одержані позивачем у ТОВ «ТЦ «Октавія» є недійсними в силу закону.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між позивачем та ТОВ «ТЦ «Октавія» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 5 Постанови від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочину та визнання його таким, що укладений без наміру настання правових наслідків. Твердження відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочину є лише його припущенням.

Отже, договір, укладений між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ТЦ «Октавія», не визнаний судом недійсним і його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за договором. До того ж, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності субєктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок зроблений відповідачем в Акті про заниження податку на додану вартість у липні 2009 на загальну суму 773 810,00 грн. є необґрунтованим та недоведеним. Оскільки судом встановлено, що відповідач нарахував позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість безпідставно, то відсутні нормативно обґрунтовані підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 386 905,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем було сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, відповідачем не доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001340805/0 від 18.10.2010, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 03,40 (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак