Ухвала суду № 30025734, 12.03.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Мішура В.С.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"12" березня 2013 р. Справа № 1708-3373-12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від "11" лютого 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови органу ДВС ,

ВСТАНОВИВ:

В поданій до суду заяві 22.12.2012 р. ОСОБА_4 зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області був виконавчий лист №2-а-111/11 на підставі постанови Здолбунівського районного суду від 04.04.2011 року, виконавчий документ був у провадженні державного виконавця Черпака М.Л..

29.03.2012 р. державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Її позивач вважає незаконною, так як державним виконавцем не дотримані вимоги ч. З ст. 75 Закону України Про виконавче провадження», яка передбачає накладання штрафу на боржника та відповідно до ст.89 того ж Закону вноситься подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності.

Просила суд дану постанову скасувати та зобов'язати державного виконавця продовжити виконання судового рішення в повному обсязі.

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11.02.2013 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №2-а-111/11 від 29.03.2012 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служба Головного управління юстиції в Рівненські області.

Зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області Черпака Миколу Леонідовича продовжити виконання постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.04. 2011 року та вжити передбачених законом заходів до повного його виконання ( виконавче провадження № 2-а-111/11).

Судові витрати в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. віднесено за рахунок держави.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Перевірвши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Підставою для закінчення виконавчих проваджень послужила заява боржника - управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської РДА Рівненської області за №01/19-681 від 16.03.2012 р. із змісту якої боржник посилається на відсутність можливості добровільного виконання судового рішення через обмеженість фінансових ресурсів Державним бюджетом України на 2012 рік. Видатки на виконання судових рішень Міністерству соціальної політики не передбачили.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не вчинив жодної дії, передбаченої ст.32 Закону України «Про виконавче провадження».

Порушуючи вимоги ч. З ст. 49 того ж Закону, державний виконавець в трьохденний строк не направив копії постанови про закінчення провадження стягувачу та боржникові; законодавець вимагає обов'язкового мотивування підстав її винесення та затвердження постанови начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. В оскарженому документі відсутня будь-яка мотивація щодо підстав закінчення виконавчого провадження та постанова не затверджена керівником державного виконавця.

Порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», стали підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Даючи правову оцінку прийнятому судовому рішенню колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження. У разі закінчення виконавчого провадження скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачене цим Законом. Відтак, позивачка позбавлена права повторно пред'явити виконавчий лист до виконання.

З огляду на вищенаведене, закриття виконавчого провадження є фактично відмовою у виконанні судового рішення.

Згідно з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно роз"яснень п.20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" державний виконавець зобов"язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Окрім цього, при вирішені спору, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі "Жовнер проти України" державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

Відповідно до п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 року по справі "Васильєв проти України" виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.

З огляду на вищенаведене, держава повинна виконувати взяті на себе зобов'язання та не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Оскільки постанова суду першої інстанції, у вирішеній частині, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, то вона скасуванню не підлягає.

При цьому, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що по постанові Здодбунівського районного суду Рівненської області від 04.04.2011 року видано два виконавчих листа відповідно до яких відкрито два виконавчих провадження за №31597878 і №31597900 по яким, постановами від 29.03.2012 року закінчено виконавчі провадження (а.с.17,20).

Відповідно по позовної заяви (а.с.22-23) позивачем ставились вимоги, щодо скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень від 29.03.2012 року.

Виходячи зі змісту оскаржуємого судового рішення - постановою від 11.02.2013 року вирішено питання щодо однієї із названих постанов.

Таким чином суд першої інстанції не позбавлений можливості уточнити зміст прийнятого судового рішення, шляхом виправлення описки, та винести додаткову постанову по невирішеній позовній вимозі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від "11" лютого 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 вул.Коперніка,65/87,м.Здолбунів,Рівненська область,35701

3- відповідачу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області вул.Замкова,22-а,м.Рівне,33028