Рішення № 30025624, 14.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.13 Справа№ 914/152/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці)до відповідача:Фермерського господарства «Серміш Агро» (с. Ожидів)про:спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення 475 565 (чотириста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 42 коп. Суддя: Цікало А. І. При секретарі: Герасименко В. С.Представники:

Позивача:Ковч П. С. - представник (довіреність б/н від 01.08.2012 р.)Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

14.01.2013 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 167 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці) до Фермерського господарства «Серміш Агро» (с. Ожидів) про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення 475 565 (чотириста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 42 коп.

Ухвалою суду від 17.01.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.02.2013 р.

04.02.2013 р. до суду за вх. № 3176/13 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.02.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 14.03.2013 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 17.01.2013 р. та про відкладення розгляду справи від 05.02.2013 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 17.01.2013 р. та про відкладення розгляду справи від 05.02.2013 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

04.03.2013 р. до суду за вх. № 5906/13 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання 04.03.2013 р., оскільки 04.03.2013 р. представник відповідача перебуватиме в судовому засіданні у Вищому господарському суді України.

14.03.2013 р. до суду за вх. № 6995/13 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання 14.03.2013 р., оскільки 14.03.2013 р. представник відповідача перебуватиме в судовому засіданні у Вищому господарському суді України. До зазначеного клопотання не долучено доказів, які б підтверджували перебування представника відповідача у іншому судовому засіданні.

Представник позивача заперечив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи зазначивши, що таке клопотання не обґрунтоване та не підтверджене жодними доказами, тому просив суд відмовити в задоволенні зазначеного клопотання відповідача та розглядати справи за наявними у ній матеріалами.

Суд відмовляє в задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право заявляти клопотання. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права позивача та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року було затверджено мирову угоду від 09 жовтня 2012 року у справі № 5015/3750/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці) до Фермерського господарства «Серміш Агро» (с.Ожидів) про стягнення 1 082 076 грн. 53 коп. заборгованості, яка виникла на підставі Договору № 18 про надання послуг від 5 грудня 2011 року, укладену між сторонами у справі № 5015/3750/12 Товариством з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці, Пустомитівський район, Львівська область, 81127; код ЄДРПОУ 25556075) в особі Ковч Петра Степановича який діє на підставі довіреності з однієї сторони, та Фермерським господарством «Серміш Агро» (с. Ожидів, Буський район, Львівська область, 80530; код ЄДРПОУ 34107325) в особі голови фермерського господарства «Серміш Агро» на наступних умовах:

1. Фермерське господарство «Серміш Агро» визнає і не заперечує про наявність заборгованості в сумі 1 082 076,53 грн. перед ТзОВ «Барком» за надані послуги по договору про надання послуг.

2. ФГ «Серміш Агро» проведено оплату за послуги ТзОВ «Барком» 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн., які зараховані як погашення боргу, ТзОВ «Барком» визнає суму проплати.

3. ФГ «Серміш Агро» в якості погашення заборгованості по договору про надання послуг передає ТзОВ «Барком» кукурудзу у розмірі 173 460 кг. по ціні 1200 грн. за одну тонну, разом на суму 208 152 (двісті вісім тисяч сто п'ятдесят дві) грн. Сума заборгованості ФГ «Серміш Агро» зменшується на суму 208 152 грн.

4. ТзОВ «Барком» відмовляється від будь-яких інших претензій по договору про надання послуг, в тому числі штрафів, неустойки, пені та інших претензій.

5. Сторони дійшли до взаємної згоди, що заборгованість, яка залишилася у ФГ «Серміш Агро» перед ТзОВ «Барком» становить 603 924 грн., ця сума визначена в наступному порядку 1 082 076 грн. (загальний борг) 270 000 грн. сума проплати по договору 208 152 сума проплати по договору (кукурудзою) разом становить 603 924 грн.

6. Решту суму заборгованості у розмірі 603 924 грн. ФГ «Серміш Агро» зобов'язується оплатити ТзОВ «Барком» рівними частинами по 200 000 грн. в місяць, проплатою на протязі трьох місяців з моменту підписання мирової угоди.

7. ФГ «Серміш Агро» немає жодних претензій до ТзОВ «Барком» по договору послуг і якості робіт, в тому числі із усушки, та кількості повернення кукурудзи.

8. Сторони погодили та підписали акт прийняття кукурудзи від 09 жовтня 2012 року на суму 208 152 грн.

9. Крім того ФГ «Серміш Агро» зобов'язується оплатити ТзОВ «Барком» судовий збір по справі у розмірі 21 641,52 грн. на протязі трьох місяців з моменту підписання мирової угоди.

Ухвала господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року у справі № 5015/3750/12 не оскаржувалась та набрала законної сили.

Згідно положень статей 11, 202 ЦК України затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами статей 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково здійснено оплату по мировій угоді на суму 150 000 грн.

Станом на час звернення з позовом до суду, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем по мировій угоді на суму 475 565 грн. 42 коп.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судоми першої інстанції», наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судом, ухвала господарського суду Львівської області від 09.10.2012 р. у справі № 5015/3750/12 всіх даних, зазначених у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», не містить, зокрема, відсутня дата набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості по мировій угоді не надав, відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не представив доказів сплати боргу по мировій угоді, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів повного виконання мирової угоди, не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці) до Фермерського господарства «Серміш Агро» (с. Ожидів) про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення 475 565 (чотириста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 42 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно квитанції № 72924327 від 28.12.2012 р. позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 9 511 (дев'ять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 509, 510, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці) до Фермерського господарства «Серміш Агро» (с. Ожидів) про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення 475 565 (чотириста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 42 коп. - задоволити повністю.

2. Спонукати Фермерське господарство «Серміш Агро» (с. Ожидів, Буський район, Львівська область, 80530; код ЄДРПОУ 34107325) виконати умови мирової угоди укладеної 09 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці, Пустомитівський район, Львівська область, 81127; код ЄДРПОУ 25556075) та Фермерським господарством «Серміш Агро» (с. Ожидів, Буський район, Львівська область, 80530; код ЄДРПОУ 34107325), котра затверджена ухвалою господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року у справі № 5015/3750/12, шляхом стягнення з Фермерського господарства «Серміш Агро» (с. Ожидів, Буський район, Львівська область, 80530; код ЄДРПОУ 34107325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці, Пустомитівський район, Львівська область, 81127; код ЄДРПОУ 25556075) 475 565 (чотириста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 42 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Серміш Агро» (с. Ожидів, Буський район, Львівська область, 80530; код ЄДРПОУ 34107325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» (с. Підбірці, Пустомитівський район, Львівська область, 81127; код ЄДРПОУ 25556075) 9 511 (дев'ять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 32 коп. судового збору.

4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18 березня 2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.