Рішення № 30025606, 13.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/16902-2012 13.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-5»

про стягнення 893 690,72 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко І.П. - довіреність б/н від 18.12.2012 ;

від відповідача: Сергієнко І.В. - довіреність б/н від 26.02.2013; Коваленко Л.В. - довіреність б/н від 08.01.2013; Черепанський А.О. - голова правління;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-5» про стягнення 893 690,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії згідно умов Договору № 1630161 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2002 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 829 997,39 грн. - основного боргу, 38 143,54 грн. - пені, 24 605,65 грн. - 3% річних, 944,14 грн. - інфляційних втрат, 17 873,82 грн. - судового збору.

Ухвалою від 28.11.2012 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.12.2012 року.

24.12.2012 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

25.12.2012 року представник позивача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.01.2013 року.

22.01.2013 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке представник відповідача підтримав у судовому засіданні.

Судом задоволено подане клопотання оголошено перерву у судовому засіданні.

Також представник відповідача у судовому засіданні 22.01.2013 року подав заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд вважав за доцільне задовольнити заяву представника відповідача та продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 22.01.2013 року оголошено перерву до 06.02.2013 року.

06.02.2013 року через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про зменшення пені та розстрочення виконання рішення, а також зазначив про часткову сплату основного боргу в розмірі 53 000,00 грн.

В судовому засіданні 06.02.2013 року оголошено перерву до 27.02.2013 року.

В судовому засіданні 27.02.2013 року оголошено перерву до 13.03.2013 року.

13.03.2013 року через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату частини основного боргу в розмірі 127 000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 13.03.2013 року надав суду довідку про надходження коштів, згідно якої відповідач сплатив частину основного боргу в розмірі 180 000,00 грн., уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.03.2013 року позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - позивач, енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Більшовик-5» (далі по тексту - відповідач, абонент) було укладено Договір № 1630161 на постачання теплової енергії у гарячій (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1 Договору) предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 року (п. 8.1. Договору).

Згідно з п. 8.4. Договору Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Суд не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» (далі по тексту - Додаток № 4) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Мелюративна, буд. № 11, розрахункова група, тел. 512-47-56, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3. Додатку № 4 встановлено, що сплату за вказаним а п. 2 цього Додатку документами, Абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.12.2010 року по 01.10.2012 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 829 997,39 грн. за спожиту теплову енергію.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період (копії табуляграм містяться в матеріалах справи), за спожиту теплову енергію за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.12.2011 року по 01.01.2012 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

06.02.2013 року відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 53 000,00 грн. в зв'язку з їх сплатою, на підтвердження чого відповідачем було надано суду платіжне доручення № 165 від 17.01.2013 року.

13.03.2013 представник відповідача надав суду платіжне доручення № 192 від 28.02.2013 року про сплату частини основного боргу в розмірі 127 000,00 грн.

13.03.2013 року представник позивач надав суду довідка про надходження коштів за спожиту теплоенергію, згідно якої відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 180 000,00 грн., і має заборгованість перед позивачем в розмірі 649 997,39 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що частину основний борг в розмірі 180 000,00 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 180 000,00 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 829 997,39 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають частковому в розмірі 649 997,39 грн. (з зв'язку з їх частковою сплатою в розмірі 180 000,00 грн.).

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 3.5. Додатку № 4, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 38 143,54 грн.

Пунктом 3.5. Додатку № 4 встановлено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 38 143,54 грн. грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 944,14 грн. - інфляційних втрат та 24 605,65 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 24 605,65 грн. та 944,14 грн. інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-5» (02217, м. Київ, Деснянський район, ВУЛИЦЯ ДРАЙЗЕРА, будинок 11, код ЄДРПОУ 22934602) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 649 997 (шістсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 39 коп. - основного боргу, 38 143 (тридцять вісім тисяч сто сорок три) грн. 54 коп. - пені, 24 605 (двадцять чотири тисячі шістсот п'ять) грн. 65 коп. - 3% річних, 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 14 коп. - інфляційних втрат, 17 873 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят ) грн. 82 коп. - судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 18.03.2013 року.