Рішення № 30025585, 18.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.13р. Справа № 904/1289/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ`ЯЗОК", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 4 830, 71 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

від позивача - Іщенко С.В., директор, наказ №26 від 02.11.2005р.;

від відповідача - Малюк Є.М., довіреність № 14/016-юр від 28.12.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з Відповідача суму боргу у розмірі 4 830,71 грн., а саме 4 284,00грн. - основного боргу, 248,47грн. - інфляційних втрат, 298,24грн. - 3% річних за договором поставки № 760856 від 31.05.10р. за поставку мобільних телефонів.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позов від 15.03.2013р. № 016/юр-1-5 в якому проти наявності боргу не заперечив, зазначивши при цьому про відсутність фінансування для оплати придбаних мобільних телефонів.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

26.02.2013р. розгляд справи відкладався до 18.03.2013р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2010 року Відкрите акціонерне товариство "ДніпроАзот", (далі - Покупець, Відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ`ЯЗОК" (далі -Постачальник, Позивач) уклали між собою договір поставки №760856 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення в відповідності до специфікацій до цього Договору, а Покупець - прийняти та сплатити за поставлену продукцію.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору передбачено, що найменування, кількість та асортимент продукції вказуються Сторонами у відповідних специфікаціях до цього Договору (далі „Специфікація на поставку продукції"). Кожна узгоджена Сторонами Специфікація на поставку продукції підписується повноважними представниками Сторін, скріплюється печатками обох сторін та є невід'ємною частиною Договору. Постачальник разом з продукцією передає Покупцеві наступний комплект документації на продукцію: видаткову накладну, податкову накладну, паспорт заводу-виробника, рахунок-фактура.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна продукції узгоджується Сторонами у відповідних Специфікаціях на поставку продукції.

Загальна сума Договору визначається як загальна ціна продукції, визначається всіма підписаними обома Сторонами Специфікаціями на поставку продукції (п.2.2. Договору).

Оплата поставленої продукції здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 10 банківських днів з дати поставки продукції (п. 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний поставити продукцію Покупцеві на тих умовах (базисі) поставки, відповідно до міжнародних правил тлумачення торгових термінів МТП - Інкотермс, в редакції 2000р. які вказані в відповідних Специфікаціях на поставку продукції.

Відповідно до п. 3.3. Договору термін поставки продукції вказується Сторонами в відповідності до специфікації на поставку продукції. Датою поставки продукції є дата передачі продукції Постачальником перевізнику, вказана в підписаній Постачальником та уповноваженим представником перевізника видатковій накладній на продукцію.

Згідно п.9.1. Договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє на протязі тридцяти місяців, а в частині гарантійних зобов'язань Постачальника - на протязі всього гарантійного терміну на продукцію.

Відповідно специфікації № 1 від 31.05.2010р., що є додатком до вищезазначеного Договору, була передбачена поставка мобільного телефону NOKIA 2630 black у кількості 5 штук (на загальну суму 4 284,00грн.) разом із розетками телефонними РТ-2 (2 шт.) та радіо розетками у кількості 3 шт. (на суму 13,32 грн.), які були 15.07.2010р. поставлені Покупцеві разом із продукцією, вказаною у специфікації №2 згідно Договору. Факт одержання Покупцем продукції підтверджується видатковою накладною № ЕС-00005000 від 15.07.2010р. та довіреністю №АЗ/1331 від 13.07.2010р. на ім'я Чернета С.О. та його особистим підписом в одержанні товару.

17.09.2010р. між сторонами укладена додаткова угода №2 до Договору, у якій узгоджена зміна номенклатури товару у специфікації №1 (не погіршуючи якість постачання) на поставку мобільного телефону NOKIA 2730, у зв'язку з припиненням реалізації на території України спочатку заявленої продукції, у кількості 5 штук на загальну суму 4 284, 00 грн.

На підставі видаткової накладної №ЕС-0000703 від 23.09.2010р. Постачальником Покупцю був переданий товар у відповідній кількості згідно специфікації на загальну суму 4 284,00грн.

Позивачем на адресу Відповідача були направлені два листа за № 15 від 02.02.2011р. та № 329 від 20.11.2012р. з вимогою про сплату заборгованості, після отримання листів Відповідач розрахунків не провів, відповіді на листи не надав.

Враховуючи неоплату відповідачем отриманого по Договору товару, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.

Відповідач проти наявності боргу не заперечив.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З врахуванням викладеного, з відповідача підлягає до стягнення 4 284,00грн. основного боргу.

Також позивач просить стягнути з Відповідача 248,47грн. - інфляційних втрат та 298,24грн. - 3% річних за період з 08.10.2010р. по 01.02.2013р.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше п'ятнадцяти днів.

Перевіривши розрахунки, судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за період прострочення з жовтня 2010р. по січень 2013р. включно відповідачем нараховані вірно, становлять 248,48 грн., та підлягають стягненню.

3% річних за період з 08.10.2010р. по 01.02.2013р. включно становлять 289,24грн. та підлягають до стягнення.

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 4 284,00 грн. - основного боргу, 248,47 грн. - інфляційних втрат та - 298,24 грн. - 3% річних.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 1 721,00грн. слід покласти на відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот" (51909, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ`ЯЗОК" (61204, м. Харків, вул. Асхарова, 13/398; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33119083) 4 284,00грн. (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири грн. 00 коп.) - основного боргу; 248,47 грн. (двісті сорок вісім грн. 47 коп.) - інфляційних втрат; 298,24 грн. (двісті дев'яносто вісім грн. 24 коп.) - 3% річних; 1 721,00 грн. (одна тисяча сімсот двадцять одна грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 19.03.2013р.