Постанова № 30024485, 05.03.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4545/2012

05 березня 2013 року 11год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом:

Товариство з обмеженою відповідальністю" Рівне-торг" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівне-торг» (далі - ТОВ «Рівне-торг») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0249641541.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки від 19.09.2012 року, у якому податковий орган зазначив про те, що ТОВ «Рівне-торг» завищено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за період квітень 2012 року - липень 2012 року на 9 349,00 грн. за наслідками господарських операцій з Публічним акціонерним товариством "Рівнеголовпостач" (далі - ПАТ "Рівнеголовпостач"), яке з 02.11.2011 змінило назву з Відкритого акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" та не провело перереєстрацію платника податку на додану вартість у зв'язку із зміною його назви. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки контрагент позивача не змінював назву товариства, а здійснив зміну найменування типу акціонерного товариства з відкритого на публічне, що не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення, а тому не зобов'язує таке товариство до зміни коду ЄДРПОУ та індивідуального податкового номера. Тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Крім цього, зазначив, що ПАТ "Рівнеголовпостач" замінено свідоцтво платника ПДВ на нове у зв'язку із перереєстрацією 19 вересня 2012 року, а в силу вимог п.4.3 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394, у період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва. Представник позивача 05.03.2013 року через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, просить розглянути справу без участі представника ТОВ «Рівне-торг».

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Контрагентом позивача ПАТ "Рівнеголовпостач" з 02.11.2011 проведено зміну організаційно-правової форми, а саме: змінено назву з Відкритого акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" на Публічне акціонерне товариство "Рівнеголовпостач", однак у порушення вимог Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за №1369/20/07 (далі - Положення №1394), не проведено перереєстрацію платника податку на додану вартість у зв'язку зі зміною назви платника. Так, відповідно до п.4.1 Положення №1394 свідоцтво платника ПДВ підлягає заміні. Оскільки ПАТ "Рівнеголовпостач" не проведено перереєстрацію у встановленому порядку та не змінено свідоцтво платника ПДВ, то податковий орган вважає неправомірним виписування контрагентом позивача податкових накладних в період з 02.11.2011 по 31.08.2012 і відповідно незаконним формування податкового кредиту на підставі таких накладних. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9 349,00 грн., і на думку відповідача підстав для його скасування немає. Представник відповідача 05.03.2013 року через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника ДПІ у м. Рівному.

Оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, суд на підставі ч.4 ст. 122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

19.09.2012 року ДПІ у м. Рівному проведено документальну невиїзну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ТОВ "Рівне-торг" з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 31.07.2012 року, за наслідками якої складено акт від 19.09.2012 року №653/15-200/36416431 (далі - акт перевірки від 19.09.2012 року).

Під час перевірки податковий орган встановив, що дані документальної невиїзної перевірки свідчать про завищення ТОВ "Рівне-торг" податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 по 31.07.2012 на 9 349,00 грн.

Зі змісту акта перевірки від 19.09.2012 №653/15-200/36416431 вбачається, що контрагент позивача з 02.11.2011 змінив назву з ВАТ "Рівнеголовпостач" на ПАТ "Рівнеголовпостач", проте не провів перереєстрацію платника податку на додану вартість, не змінив свідоцтво платника ПДВ, а тому виписані вказаним підприємством у період з 02.11.2011 по 31.08.2012 податкові накладні є неправомірними. Відповідно, ТОВ "Рівне-торг" незаконно сформовано податковий кредит на підставі таких податкових накладних.

У висновках акта перевірки від 19.09.2012 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «Рівне-торг» п. 198.6 ст. 198 ПК України.

На основі таких висновків ДПІ у м. Рівному було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 №0249641541, яким ТОВ "Рівне-торг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9 349,00 грн.

Судом встановлено, що 02.04.2012 між ПАТ "Рівнеголовпостач" (Орендодавець) та ТОВ "Рівне-торг" (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень для використання під офісні приміщення №38-65, терміном дії до 31.12.2012 року.

02.04.2012 між ПАТ "Рівнеголовпостач" (Орендодавець) та ТОВ "Рівне-торг" укладено договір оренди складських приміщень №38-66.

За господарськими операціями з надання послуг оренди вищевказаним контрагентом позивачу виписані податкові накладні від 13.04.2012 №51 (продавець ПАТ "Рівнеголовпостач", індивідуальний податковий номер 045427617163, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 24903544) на суму 13 760,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2 293,33 грн.); від 08.05.2012 №22 (продавець ПАТ "Рівнеголовпостач", індивідуальний податковий номер 045427617163, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 24903544) на суму 14 051,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2 341,86 грн.); від 11.06.2012 №35 (продавець ПАТ "Рівнеголовпостач", індивідуальний податковий номер 045427617163, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 24903544) на суму 14 115,18 грн. (у т.ч. ПДВ 2 352,53 грн.); від 06.07.2012 №19 (продавець ПАТ "Рівнеголовпостач", індивідуальний податковий номер 045427617163, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 24903544) на суму 14 165,18 грн. (у т.ч. ПДВ 2 360,86 грн.); від 06.08.2012 №15 (продавець ПАТ "Рівнеголовпостач", індивідуальний податковий номер 045427617163, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 24903544) на суму 14 108,18 грн. (у т.ч. ПДВ 2 351,36 грн.).

За оренду нежитлових приміщень позивачем перераховано кошти в сумі 70 199,72 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями: №242 від 13 квітня 2012 року, №375 від 08 травня 2012 року, №2 від 11 червня 2012 року, №1 від 06 липня 2012 року, №6 від 06 серпня 2012 року.

Факт передачі та отримання робіт по оренді приміщень та відповідальному зберіганню підтверджується актами: № 225 від 30.04.2012, №237 від 31.05.2012, №291 від 30.06.2012, №357 від 31.07.2012, №430 від 31.08.2012.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно з п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 (далі - Порядок №1379), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (пункт 1). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Виписані для позивача податкові накладні від 13.04.2012 №51, від 08.05.2012 №22, від 11.06.2012 №35, від 06.07.2012 №19, від 06.08.2012 №15 повністю відповідають вимогам ПК України та Порядку №1379.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.02.2013 року підтвердив, що контрагент позивача ПАТ "Рівнеголовпостач" у встановленому порядку був зареєстрований платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, який після перереєстрації змінений не був.

Товарність господарських операцій податковим органом не заперечується.

Дослідженням обумовлених податкових накладних встановлено, що реквізит "найменування" продавця (постачальника) послуг заповнений у відповідних періодах з урахуванням відомостей про зміну найменування постачальника.

Таким чином, судом не встановлено визначених податковим законодавством підстав, за яких податкові накладні, виписані позивачу обумовленим контрагентом-постачальником, можуть вважатися недійсними. Обов'язкові реквізити, зазначені в п.201 ст.201 Податкового кодексу України, є заповненими. Контрагент-постачальник на час виписки податкових накладних був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Позиція податкового органу ґрунтується на тому, що у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми ВАТ "Рівнеголовпостач" був зобов'язаний змінити свідоцтво платника ПДВ, а невчинення вказаних дій є підставою для неврахування податкового кредиту покупця (позивача).

Суд зазначає, що контрагент позивача здійснював приведення діяльності товариства у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року №514-VI (далі - Закон №514-VI), у результаті чого було змінено найменування типу товариства (з відкритого на публічне).

Так, ч. 4 ст.3 Закону України Закону №514-VI встановлено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Відповідно до абз.7 п.5 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №514-VI приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Тобто, зміни організаційно-правової форми контрагента позивача у даному випадку не відбулося.

Також суд враховує, що відповідно до п.4.1 Положення №1394, перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються коду ЄДРПОУ, податкового номера, який надається податковими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 3.15.1 пункту 3.15 розділу III цього Положення.

При цьому, згідно з п.4.2 Положення №1394 для заміни Свідоцтва платник ПДВ зобов'язаний у двадцятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва.

Податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва може бути встановлений день до закінчення строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація". При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.

В пункті 4.3 Положення №1394 встановлено, що у період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби податковий орган повертає платнику ПДВ на цей період старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій старого Свідоцтва із спеціальними записами про термін дії.

Якщо зміни у даних платника ПДВ стосуються найменування юридичної особи і такі зміни не пов'язані з реорганізацією юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення або пов'язані з перетворенням юридичної особи у випадку, визначеному підпунктом 3.15.1 пункту 3.15 розділу III цього Положення, а також у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця при використанні реквізитів старого свідоцтва такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім'я, по батькові).

Системний аналіз вищевказаних норм Положення №1394 дає суду підстави для висновку про те, що зареєстрований у встановленому порядку платник податку на додану вартість в разі виникнення підстав для перереєстрації до отримання нового свідоцтва платника ПДВ використовує реквізити старого свідоцтва платника ПДВ на законних підставах, а відтак суд вважає необґрунтованими доводи податкового органу про неправомірність виписки ПАТ "Рівнеголовпостач" податкових накладних від 13.04.2012 №51, від 08.05.2012 №22, від 11.06.2012 №35, від 06.07.2012 №19, від 06.08.2012 №15 та відповідно незаконність формування позивачем податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних.

Тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення №0249641541 від 09 листопада 2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17-19, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0249641541 від 09 листопада 2012 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне-торг» (33000, м. Рівне, вул. Грушевського, 2а, ЄДРПОУ 36416431) із Державного бюджету судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Клименко О.М.