Рішення № 30023925, 19.03.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2609/16806/12

2/760/576/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зінченко С.В.,

при секретарі Шевчук Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним звіту про оцінку майна, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати недійсним звіт з незалежної оцінки майна - домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якого він є, посилаючись на те, що така оцінка проведена з порушенням вимог чинного законодавства, вартість оціненого майна значно занижена, чим порушені права позивача у справі і з приводу чого він звернувся до суду.

Під час розгляді справи позивачем змінено прізвище та ім'я на ОСОБА_1, про що подано суду відповідне свідоцтво (т. 2 а.с. 113).

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала та просила про задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у зв'язку з чим суду за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи.

Третя особа в судове засідання також не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 02.09.20101 року (а.с.15-16) відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Печерського районного суду м. Києва, яким стягнуто з ОСОБА_2 6196401,46 гривень заборгованості за кредитним договором.

Постановою від 27.09.2010 року (а.с. 18) про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження накладено арешт на все майно ОСОБА_2 та оголошено про заборону його відчуження.

18.04.2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у м. Києві винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, для участі у виконавчому провадженні.

Вказаною постановою призначено проведення оцінки домоволодіння, до складу якого входять: житлові будинки, загальною площею 1419,60 кв.м. з надвірними господарськими спорудами та земельна ділянка площею 0,4148 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2 Проведення оцінки призначено оцінювачу ОСОБА_3 ТОВ «Українська експертна група».

Висновком (а.с. 20) з незалежної оцінки майна (вказаного вище домоволодіння) визначено, що загальна ринкова вартість домоволодіння (початкова ціна майна на прилюдних торгах) станом на 23.04.2012 року становить 7165546,00 гривень.

Оскільки ОСОБА_2 заперечував проти такої оцінки домоволодіння, вважаючи її заниженою, то було призначено рецензування вказаного вище звіту ТОВ «Українська експертна група».

Рецензією на звіт з незалежної оцінки майна (а.с.115-120) встановлено його відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки нерухомого майна та землі, але має незначні недоліки, що суттєво не виплинули на достовірність оцінки. Звіт в повному обсязі може використовуватись з метою вказаною у звіті для встановлення ціни відчуження майна шляхом продажу на прилюдних торгах.

Проте позивач з таким не погоджується та вважає вказану оцінки недійсною, зазначаючи при цьому, що результатами іншою оцінки, виконаної товариствами «Тандем Експерт» та «Гео Центр» ринкова вартість домоволодіння становить 37256600,00 гривень та 30103256,82 гривень відповідно, тобто вартість визначена в оскаржуваному звіті занижена майже на 30000000,00 гривень.

Згідно ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Вказані норми закону діяли як на момент підписання звіту про оцінку майна відповідачем, так і є чинними на момент ухвалення рішення у справі.

Оскаржуваний позивачем звіт підписаний 23.04.2012 року і відповідно до вищевказаної норми закону є дійсним до 23.10.2012 року, після чого оцінка майна має бути проведена повторно.

Таким чином станом на 12.03.2013 року звіт з незалежної оцінки майна - домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підписаний ТОВ «Українська експертна група» 23.04.2012 року є нечинним у зв'язку зі спливом строку його чинності, визначеного законом.

Слід зазначити, що в судовому засіданні 12.03.2013 року представником позивача подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою отримання належними засобами доказування відповіді на питання: яка ринкова вартість нерухомого майна, а саме домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи, а також яка ринкова вартість нерухомого майна, а саме домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 станом на квітень 2012 року. Проведення експертизи представник просив доручити експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

В задоволенні даного клопотання судом відмовлено, оскільки з матеріалів справи встановлено, що ідентична експертиза вже призначалася судом за клопотанням представника позивача відповідно до ухвали суду від 15 серпня 2012 року.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 90-93) для проведення експертизи необхідно було провести її попередню оплату та надати в розпорядження експерта додаткову документацію, про що і позивача і його представника судом було повідомлено належним чином (а.с. 96, 97).

Проте ані позивачем, ані його представником вказане виконано не було, про причини невиконання жодних повідомлень не надходило, тобто сторона позивача ухилилася від проведення дослідження, про яке клопотала.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Виходячи з викладеного, суд вважає правильним визнати факт правильності оцінки домоволодіння, до складу якого входять: житлові будинки, загальною площею 1419,60 кв.м. з надвірними господарськими спорудами та земельна ділянка площею 0,4148 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, і яке оцінено в 7165546,00 гривень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з вказаного та визнання судом факту правильності оскаржуваної оцінки у зв'язку з ухиленням сторони від проведення експертизи, що була призначена судом для перевірки цього факту за клопотанням цієї ж сторони, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 10, 11, 16, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 224, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним звіту про оцінку майна - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, що ухвалив оскаржуване рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: