Рішення № 30023737, 17.09.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа №2033/4446/2012

Провадження №2/2033/1651/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17.09.2012 Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

судді Тарасенко Л.М.,

при секретарі Ільюта А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»про повернення депозитного вкладу, відсотків та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» на свою користь заборгованість та відсотки за депозитним вкладом від 06 лютого 2012 року у розмірі 18 846,22 грн., заборгованість за неповернення вкладу у розмірі 810,00 грн. та в відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. Згодом позивач збільшив позовні вимоги в частині заборгованості за неповернення вкладу у розмірі 1 250,00 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, просив задовольнити у повному обсязі. Пояснив про те, що 06 лютого 2012 року уклав з Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Базис»договір, згідно умов якого, вніс грошову суму у розмірі 18 000,00 грн. на депозитний рахунок з виплатою 20 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення 03 травня 2012 року.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток у матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомили, заперечення проти позову не надали.

За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору банківського вкладу №4588/09, укладеного 06 лютого 2012 року між сторонами, позивач вніс грошову суму у розмірі 18 000,00 грн. на депозитний рахунок НОМЕР_1, відкритий у відповідача, а останній зобов»язався повернути депозит 03 травня 2012 року і виплачувати 20 відсотків річних.

Згідно п.2.1 договору, позивач має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, а відповідач, у відповідності до вимог п.2.3 договору, повинен вчасно нараховувати відсотки по депозиту і виплачувати вкладнику, повернути у визначений термін та видати його на першу вимогу позивача.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов по договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 627, ст.6, ст..628 ЦК України встановлено, що сторони вільні в укладенні договору, обранні контрагенту та визначенні умов договору з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту та вимог розумності та справедливості. Зміст договору складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін узгоджені ними, та умови, що є обов'язковими у відповідності з актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частинами 1,2 ст. 1060 ЦК України передбачено про те, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно ч.1 ст. 1061 ЦК України, банк виплачує проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Відповідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином та у строк, відповідно до умов договору та закону.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми депозиту у розмірі 18 000,00 грн. та відсотків на нього у розмірі 846,22 грн.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості за неповернення вкладу у розмірі 1 250,00 грн., суд бере до уваги Постанову Правління Національного банку України від 20 квітня 2012 року №168 «Про призначення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «Базис»строком на шість місяців, з 23 квітня 2012 року по 23 жовтня 2012 року, згідно якої, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового плану повністю уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці, з 23 квітня 2012 року по 23 липня 2012 року.

Отже, затримка виплати депозиту та відсотків на нього сталася з причин введення повного мораторію на задоволення вимог кредиторів, та не залежала від воді відповідача.

При вирішенні спору стосовно відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінює в 10 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до положень п. 3, п. 4, п. 5 Постанови Пленуму Верхового суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, крім всього іншого, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні прав, наданих споживачам, у порушенні нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов»язковому з»ясуванню при вирішенні такого спору підлягають наявність такої шкоди, протиправність діянні її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, з»ясовує, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких доказів на підтвердження заподіяної моральної шкоди позивач суду не надав.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 6, 23, 526, 527, 530, 626-629, 1058, 1060, 1061 ЦК України,

вирішив:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»на користь ОСОБА_1 18 846,22 грн.

В решті позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: