Рішення № 30022613, 11.03.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2013 Справа № 5021/1957/12За позовом Приватного підприємства «АЙТЕКС», м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська», м. Суми

про стягнення 154 424 грн. 44 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - Марценюк Є.М. (довіреність б/н від 17.01.2013р.)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач згідно поданого позову просить стягнути з відповідача 154 424 грн. 44 коп., в тому числі 148 767 грн. 32 коп. заборгованості по оплаті за поставлений товар згідно договору поставки № 0111-1 від 01.11.2011р., 5 657 грн. 12 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у поданому до суду відзиві № 108 від 20.02.2013р. проти вимог позивача заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представником позивача було подане клопотання (вхідний реєстраційний № 2663 від 21.02.2013р.) про долучення до матеріалів справи документів в обґрунтування суми заявлених вимог.

Від відповідача надійшло клопотання № 140 від 11.03.2013р., в якому сторона заперечує факт отримання товару за видатковою накладною № 1966 від 20.09.2012р., оскільки вона не містить відтиску печатки відповідача, а також просить призначити судову експертизу для визначення способу виготовлення копії видаткової накладної № 1966 від 20.09.2012р., а також приналежності підпису на видатковій накладній № 1966 та на довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей одній і тій самій особі.

Представником позивача надані для долучення до матеріалів справи копії видаткової накладної № 1966 від 20.09.2012р. та податкової накладної № 175 від 20.09.2012р., оригінали вказаних документів подавались представником позивача для дослідження в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ; визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта); визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста; у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Відповідно до пункту 2 вищевказаної Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012р. призначення судової експертизи є необхідним у разі, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Враховуючи, що клопотання відповідача про призначення експертизи не містить у додатку документа, який пропонував направити на експертизу відповідач (який міг би підтвердити факт невідповідності примірника видаткової накладної, який є у відповідача, та примірника, який міститься в матеріалах справи), а в судовому засіданні було досліджено оригінал видаткової накладної № 1966 від 20.09.2012р., який містить всі необхідні реквізити (включаючи підпис уповноваженої особи отримувача товару та відбиток печатки), відповідачем не було подано пропозицій щодо експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи, а також те, що клопотання подане відповідачем на спливі строку, передбаченого для вирішення спору статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, при цьому представник відповідача не з'явився без повідомлення причин в судове засідання та не надав пояснень в обґрунтування заявленого клопотання про призначення експертизи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданого клопотання, оскільки наявні ознаки зловживання відповідачем своїми процесуальними правами всупереч вимогам ст.22 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2011 року між Приватним підприємством «АЙТЕКС» (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська» (відповідачем у справі) був укладений Договір поставки №0111-1, за умовами якого позивач зобов'язувався передавати відповідачу у власність товар партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень відповідача, а відповідач зобов'язувався своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки, визначені договором.

Пунктом 2.5 укладеного договору встановлена передача товару постачальником та його приймання покупцем за асортиментом, кількістю і ціною на підставі відповідної накладної, а пунктом 4.1 договору постачальник зобов'язаний передавати покупцю товар в погодженому асортименті, кількості згідно видаткових накладних, з належно оформленими документами на товар та в терміни, які передбачені умовами договору, здійснювати поставку товару за місцем знаходження складу (торгової точки) покупця, надавати покупцю всі необхідні документи на кожну партію товару, в тому числі накладну, податкову накладну, інші документи, передбачені вимогам діючого законодавства для даного виду товару.

Відповідно до пункту 4.2 договору покупець зобов'язаний своєчасно, але не пізніше ніж за 5 календарних днів до обумовленої поставки надавати постачальнику замовлення, в якому відображати всі характеристики необхідного товару, належним чином забезпечувати приймання товару за кількістю та якістю в порядку і терміни, встановлені договором, належним чином підписувати та оформлювати усі відповідні документи, передбачені у мовами договору, при встановленні неякісності товару, що надійшов, повідомити постачальника протягом однієї доби з моменту виявлення неякісного товару, своєчасно оплатити товар у розмірах та терміни, встановлені договором тощо.

Ціна товару відповідно до пункту 5.1 укладеного договору зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а пунктом 5.2 договору сторонами узгоджений порядок оплати за поставлений товар - протягом тридцяти календарних днів з дати поставки товару.

В поданому позивачем розрахунку заборгованості зазначено, що на виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товари згідно видаткових накладних № 2156 від 11.11.2011р.; № 2191 від 16.11.2011р.; № 2247 від 18.11.2011р., № 2367 від 02.12.2011р., № 2454 від 12.12.2011р., № 306 від 22.02.2012р., № 307 від 22.02.2012р., № 474 від 15.03.2012р., № 475 від 15.03.2012р., № 823 від 04.05.2012р., № 850 від 08.05.2012р., № 1130 від 12.06.2012р., № 1503 від 25.07.2012р., № 1732 від 23.08.2012р., № 1966 від 20.09.2012р. на загальну суму 647 119 грн. 85 коп.

Проте, з поданих позивачем документів в підтвердження суми основного боргу, вбачається відсутність в матеріалах справи видаткової накладної № 2454 від 12.12.2011р. на суму 772,00грн.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує і розрахунки за поставлений йому товар своєчасно та в повному обсязі не проводить.

Факт належного виконання умов договору позивачем підвереджується матеріалами справи, зокрема копією договору поставки № 0111-1 від 01.11.2011р., копіями вищезазначених видаткових накладних.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, кошти за поставлений йому товар повністю не сплатив, чим порушив права позивача, що мало своїм наслідком звернення останнього до суду з відповідною позовною заявою.

У поданому позові позивач зазначав, що станом на 17.12.2012р. (дату звернення позивача з позовною заявою до господарського суду) сума основного боргу відповідача перед ним складає 148 767 грн. 32 коп.

В ході судового розгляду справи судом досліджувались дані з банківських виписок з рахунку позивача, з яких вбачається, що відповідачем дійсно не в повному обсязі та несвоєчасно здійснювалась оплата за поставлений позивачем товар, що призвело до утворення заборгованості.

Оскільки матеріалами справи підтверджується сума основного боргу в розмірі 147995,32грн. ( сума основного боргу в розмірі 772,00грн. матеріалами справи не підтверджена), суд визнає вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 147995,32грн. за поставлений товар обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо того, що позивачем був поставлений товар не обумовлений замовленням відповідача, в зв'язку з чим у нього відсутній обов'язок щодо його оплати, судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачем не були подані докази його звернення до позивача з будь-якими претензіями щодо асортименту поставленого товару.

Разом з тим, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне проведення розрахунків в сумі 5 657 грн. 12 коп.

Пунктом 6.2.1 договору № 0111-1 від 01.11.2011р. передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених договором, покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачеві) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення. При цьому сторони домовились, що пеня стягується за весь час прострочення, тобто пеня стягується з моменту виникнення заборгованості до моменту повного погашення цієї заборгованості.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок суми пені з врахуванням суми основного боргу в розмірі 147 995,32грн. та додатково поданого позивачем розрахунку основної суми заборгованості, з якого вбачається, що позивачем при розрахунку пені були допущені певні неточності при визначені розрахункових періодів та суми основного боргу за даними розрахунковими періодами, внаслідок чого позивачем була заявлена до стягнення сума пені, менша, ніж та, яка відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства могла бути нарахована відповідачу. Внаслідок зазначеного, судом робиться висновок про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача саме заявленої суми пені в розмірі 5 657 грн. 12 коп.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем були подані до суду докази в обґрунтування заявлених ним вимог, в той час як відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, які б стали підставою відмови в задоволенні вимог позивача.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська»» (40030, м. Суми, вул. Путивльська, 19; код ЄДРПОУ 37430216) на користь Приватного підприємства «АЙТЕКС» (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 2-а; код ЄДРПОУ 30389874) 147 995 грн. 32 коп. основного боргу, 5 657 грн. 12 коп. пені, 3 073 грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя В.Л.Котельницька