Рішення № 30022501, 19.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.13 Справа № 904/1541/13-г

За позовом комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 4 776,06 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Касьян І.В., довіреність №8 від 21.05.2012

від відповідача: не з'явився

присутня: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_2 виданий 16.05.2002

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) з позовною заявою про стягнення 4 776,06 грн. за договором №5562 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.09.2008.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з 14.10.2011 по 05.04.2012. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №5562 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.09.2008, рахунки-фактури за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, акт №2207 від 17.10.2011, акт №2445 від 09.04.2012.

Позивач керуючись п.п.3.1., 3.3. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 4436,32 грн., три проценти річних у сумі 129,02 грн., пеню в сумі 210,72 грн.

Відповідач у призначене на 19.03.2013 судове засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.02.2013 підтверджено місцезнаходження Відповідача за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (Позивач, Постачальник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач) уклали договір №5562 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався відпускати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пару на технологічні потреби, а Відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим Договором (п.1.1. Договору). Позивач зобов'язався відпускати Відповідачу теплову енергію на об'єкти, зазначені в таблиці №2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою АДРЕСА_2) у відповідності до встановленого плану тепло споживання (п.1.3. Договору, таблиця №2).

Тарифи теплової енергії передбачені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №119 від 20.09.2011 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа», відповідно до якої тариф складає 954,048 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Відповідно до п.3.1. Договору оплата за відпущену теплову енергію здійснюється Споживачем щомісячно, самостійно в грошовій формі, або іншими формами розрахунку за узгодженням сторін до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п.6.1. Договору, встановлений строк дії з 01.09.2008 по 01.09.2009 і вважається продовжений, якщо за місяць до закінчення строку не буде мати місце заява однієї зі сторін про відмову від дійсного Договору або його перегляді.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, рахунків-фактур за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, Відповідач спожив за вказаний період 4,65 Гкал теплової енергії, загальною вартістю 4 436,32 грн. з ПДВ.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив, таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем склала 4 436,32 грн.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що якщо Споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки (не державного) та не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в строк, встановлений п.3.1. Договору, він несе відповідальність згідно з п.п.4-7 ст.231 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованість за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 4 436,32 грн., три відсотки річних - 129,02 грн. (за загальний період прострочення з 16.11.2011 по 01.02.2013), пені - 210,72 грн. (загальний період нарахування 16.02.2012 - 16.11.2012).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача 4 776,06 грн. за договором №5562 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.09.2008 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір №5562 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.09.2008 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п. 3.1. Договору умови оплати - до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач за період з 14.10.2011 по 05.04.2012 поставив Відповідачу теплову енергію обсягом 4,65 Гкал, загальною вартістю 4 436,32 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунками-фактурами за період жовтень 2011 року - квітень 2012 року.

Проте Відповідач оплату за теплову енергію не здійснив.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за відпущену теплову енергію підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 4 436,32 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 129,02 грн.

Згідно з п. 3.3. Договору, якщо Споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки (не державного) та не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в строк, встановлений п.3.1. Договору, він несе відповідальність згідно з п.п.4-7 ст.231 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 210,72 грн. за загальний період прострочення з 16.02.2012 по 16.11.2012.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 210,72 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184, р/р 2600902158143 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 4 436,32 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять шість гривень 32 копійки) основного боргу; 129,02 грн. (сто двадцять дев'ять гривень 02 копійки) 3% річних; 210,72 грн. (двісті десять гривень 72 копійки) пені; 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.03.2013

Суддя А.Є. Соловйова