Постанова № 30021222, 13.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року № 2а-10151/12/1370

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Квіткіна Ю.М.,

представника відповідача Юрченка Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Галичина» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Галичина» (надалі-ПрАТ«Галичина») звернулося до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби (надалі по тексту-СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС №0000860801/4612, №0000870801/4611 від 20.06.2012 року, №0001310801/8950, №0001300801/8948 від 03.09.2012 року.

Згідно ухвали судді від 30.11.2012 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та надав суду письмове заперечення проти позову, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Серії АОО №370760 від 01.06.1998 року, ПрАТ «Галичина» зареєстроване розпорядженням голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області від 01.06.1998 року за №311., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 405 120 0000 000058.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД №448242 від 31.08.2011 року Закрите акціонерне товариство «Галичина» перереєстровано в Приватне акціонерне товариство «Галичина».

Позивача взято на податковий облік в ДПІ у Радехівському районі 10.06.1998 року за №5517 і такий станом на день розгляду справи перебуває на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС.

У періоді, що перевірявся ПрАТ «Галичина» було платником таких платежів: податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; податок з доходів фізичних осіб; збір за забруднення навколишнього природного середовища; екологічний податок; орендна плата за землю; податок з власників транспортних засобів; плата за спеціальне водокористування в частині використання води (збір за спеціальне використання поверхневих та підземних вод); збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Судом також встановлено, що позивач зареєстрований як платник ПДВ 01.07.1998 року.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення №34/08-10 від 23.05.2012 року, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС, наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС від 22.05.2012 року №62, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств переробної та харчової галузей СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС Пищулою Г.М. в період з 23.05.2012 р. по 29.05.2012 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Галичина» (ПрАТ «Галичина») з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахункак з ФОП ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за червень та липень 2011 року, ПП «Фінансово - промислова компанія «Каскад» (ЄДРПОУ 35382611) за січень 2010 року та ТОВ «ТД «Онікс» (ЄДРПОУ 37478844) за травень, червень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 06.06.2012 року №254/08-10/25553579.

В акті зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ та завищення податкового кредиту по періодах:

- січень 2010 р. на суму 209 597,01 грн.;

- квітень 2011 р. на суму 4 313,60 грн. та на суму 3 639,2 грн.;

- червень 2011 р. на суму 4 138,99 грн. та на суму 3 043,01 грн.;

- липень 2011 р. на суму 3 710,76 грн. та на суму 5 047,24 грн.

На підставі акта перевірки 06.06.2012 року №254/08-10/25553579 СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС 20.06.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000860801/4612, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 278 020,70 грн., в тому числі за основним платежем - 223 096,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54 923,87 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000870801/4611, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 249,35 грн., в тому числі за основним платежем - 10 392,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 856,38 грн.

Окрім того, 03.09.2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0001310801/8950, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2 069,59 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001300801/8948, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 521,51 грн.

Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає що прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з наступних підстав.

Як зазначено в акті перевірки, ПрАТ «Галичина» за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. проводило взаєморозрахунки з ТОВ «Торговий дім «Онікс» на основі договору купівлі-продажу №210301 від 21.03.2011 року.

Відповідно до видаткової накладної №040702 від 07.04.2011 року, ТОВ «Торговий дім «Онікс» поставило ПрАТ «Галичина» товарно-матеріальні цінності на суму 47 716,80 грн., в тому числі ПДВ - 7 952,80 грн.

У зв'язку з поставкою, ТОВ «Торговий дім «Онікс» надало ПрАТ «Галичина» податкову накладну №502 від 05.04.2011 року на суму 47 716,80 грн., в тому числі ПДВ - 7 952,80 грн.

Суми податку на додану вартість, включені в податкову накладну №502 від 05.04.2011 року були відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та включені до податкового кредиту в декларацію з ПДВ за квітень 2011 року.

В частині включення відповідної суми до податкового кредиту в акті перевірки від 06.06.2012 року №254/08-10/25553579 відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.186.1 ст.186, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ і як наслідок, завищення ПрАТ «Галичина» податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 7 952,80 грн.

Як вбачається з відповідного акта перевірки, відповідачем встановлено наявність розбіжності даних системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по податковому кредиту з ПДВ ПрАТ «Галичина» по взаєморозрахунках із ТзОВ «Торговий дім «Онікс» за квітень 2011 року в сумі 7 952,80 грн.

Відповідні доводи обґрунтовані актом перевірки ДПІ у м.Черкаси від 26.07.2011 року №1886/23-2/37478844 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Онікс» з питань дотримання вимог законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., у якому податковим органом зроблено висновок про відсутність у ТОВ «Торговий дім «Онікс» необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а тому згідно з частинами ст.ст.203, 215, 228 ЦК України, угоди з контрагентами за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. мають ознаки нікчемності.

Крім того, як вбачається з акта перевірки від 06.06.2012 року №254/08-10/25553579, висновок про завищення ПрАТ «Галичина» податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 7 952,80 грн. ґрунтується і на тому, що позивачем до перевірки не надано повного пакету документів, які б посвідчували кожну партію товару.

Відповідні висновки відповідача суд вважає необґрунтованими.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В акті перевірки від 06.06.2012 року №254/08-10/25553579 відповідач зазначив, що видаткова накладна №040702 від 07.04.2011 року та податкова накладна №502 від 05.04.2011 року, на підставі яких позивачем було включено суму ПДВ 7 952,80 грн. до податкового кредиту в декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, були надані позивачем в ході проведення перевірки.

За таких обставин, суд вважає, що висновок акта перевірки про порушення позивачем п.198.6, п.198.1 ст.198 ПК України та завищення ПрАТ «Галичина» податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 7 952,80 грн. є необґрунтованим.

Суд не приймає як належне обгрунтування власних висновків доводи відповідача про те, що позивачем до перевірки не надано повного пакету документів, які б посвідчували кожну партію товару.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (згідно ч.2 ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін).

Згідно п.1 ч.1 ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

За таких обставин суд вважає, що видаткова накладна №040702 від 07.04.2011 року, за якою ТОВ «Торговий дім «Онікс» передало, а ПрАТ «Галичина» прийняло зазначені в ній товарно-матеріальні цінності на суму 47 716,80 грн., в тому числі ПДВ - 7 952,80 грн. є первинним документом, яка підтверджує факт здійснення відповідної операції.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно із п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.206 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто за своєю суттю податкова накладна також є первинним документом, обов'язковість ведення і зберігання якого передбачена правилами ведення податкового обліку і який відображає постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, постачання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Торговий дім «Онікс» до ПрАТ «Галичина» підтверджене наявними в матеріалах справи видатковою накладною №040702 від 07.04.2011 року та податковою накладною №502 від 05.04.2011 року.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність у позивача первинних документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій між ТОВ «Торговий дім «Онікс» та ПрАТ «Галичина».

Суд також вважає за необхідне зауважити, що підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України закріплено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Діючим законодавством не закріплено чіткого, вичерпного переліку (пакета) первинних документів податкового обліку, пред'явлення якого в ході перевірки є обов'язковою і відсутність (некомплектність) якого є підставою для висновків про порушення податкового законодавства.

Суд вважає, що за наявності інших первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, відповідач не вправі був робити висновки про відсутність господарських відносин та пов'язані з цим порушення податкового законодавства лише з тієї причини, що йому в ході перевірки не було надано «повного пакета належним чином оформлених первинних документів», про який йдеться в акті перевірки, і поняття та зміст якого не закріплені законом.

Суд критично сприймає і наведені в акті перевірки посилання відповідача на матеріали перевірки ДПІ у м.Черкаси від 26.07.2011 року №1886/23-2/37478844, згідно з висновками якої податковим органом було зроблено висновок про наявність ознак нікчемності в угодах ТзОВ «Торговий дім «Онікс» з контрагентами за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. з огляду на відсутність у ТзОВ «Торговий дім «Онікс» необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно з ч.2 ст.161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В постанові від 31.01.2011 року у справі №21-42а10 Верховний Суд України зазначив, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Така позиція касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР та відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 13 січня 2009 року (справа №21-1578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У постанові від 11 грудня 2007 року (справа №21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідне рішення суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи наведене суд вважає, що права та обов'язки позивача як платника податків щодо формування власних податкових зобов'язань та сплати податків врегульовані нормами діючого податкового законодавства і не можуть залежати від фактичних обставин здійснення господарської діяльності та дотриманням вимог податкового законодавства його контрагентами.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає безпідставними висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС в акті перевірки від 06.06.2012 р. №254/08-10/25553579 про порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ та завищення податкового кредиту по взаєморозрахункак з ТОВ «Торговий дім «Онікс».

З аналогічних підстав суд вважає необґрунтованими і висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог п.198.6, п.198.1 ст.198 ПК України та завищення ПрАТ «Галичина» податкового кредиту за червень 2011 року на суму 7 182,00 грн. та за липень 2011 року на суму 8 758,00 грн., який був включений у вартість поставок товарно-матеріальних цінностей за договором купівлі-продажу №19/05/10-1 від 19.05.2010 року між ПрАТ «Галичина» та ФОП ОСОБА_3, а також податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року на суму 209 597,00 грн., включеного у вартість поставки товарно-матеріальних цінностей від ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» до ПрАТ «Галичина» згідно видаткової накладної №РН1-3100010 від 31.01.2010 року та податкової накладної №1310000004 від 31.01.2010 року.

Суд зауважує, що суми ПДВ з операцій з ФОП ОСОБА_3 включені ПрАТ «Галичина» до податкового кредиту за червень та липень 2011 року на підставі наданих постачальником видаткових накладних №РН-0000722 від 28.07.2011 року, №РН-000636 від 04.07.2011 року, №РН-0000623 від 24.06.2011 року, №РН-0000597 від 09.06.2011 року, №РН-0000615 від 17.06.2011 року та податкових накладних №722 від 28.07.2011 року, №636 від 04.07.2011 року, №615 від 17.06.2011 року, №597 від 09.062011 року і №624 від 24.06.2011 року, які, як стверджує сам відповідач в акті перевірки, були надані перевіряючим.

Суд звертає увагу і на той факт, що як вбачається зі змісту акта перевірки, доводи відповідача про завищення ПрАТ «Галичина» податкового кредиту за січень 2010 року на суму ПДВ 209 597,01 грн. з операцій між ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» та ПрАТ «Галичина» ґрунтуються на даних акта ДПІ у Франківському районі м.Львова від 25.02.2011 року №214-232/35382611 «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «Фінансово-промислової групи «Каскад», яким було встановлено відсутність у відповідного контрагента необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року у справі №132245/11/9104 визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ПП ФПК «Каскад», за результатами якої складено акт №214-232/35382611 від 25.02.2011 року про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового та валютного контролю за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що позивачем в судовому засіданні було доведено та підтверджено належними та допустимими доказами правомірність формування Приватним акціонерним товариством «Галичина» податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахункак з ФОП ОСОБА_3 за червень та липень 2011 року, ПП «Фінансово - промислова ком|панія «Каскад» за січень 2010 року та ТОВ «ТД «Онікс» за травень, червень 2011 року, а доводи СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС 20.06.2012 р. від 06.06.2012 р. №254/08-10/25553579 спростовано, виходячи з вимог законодавства та дійсних обставин справи, суд приходить до висновку щодо неправомірності дій СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість як за основним платежем так і за застосованими штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно із п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

-платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

-дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, оскільки висновки перевірки за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Галичина» про заниження суми його податкових зобов'язань відповідачем зроблені безпідставно та спростовані наявними в справі доказами, відтак, суд вважає, що відповідач не вправі був видавати оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012 року №0000860801/4612 та №0000870801/4611, а також від 03.09.2012 року №0001310801/8950, №0001300801/8948.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби №0000860801/4612 від 20.06.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби №0000860801/4611 від 20.06.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби №0001310801/8950 від 03.09.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби №0001300801/8948 від 03.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» судові витрати, що пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 березня 2013 року.