Постанова № 30021212, 15.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2013 року 810/1146/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Автомоторс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство «Автомоторс» (далі - позивач, або ДП «Автомоторс») звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, або ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000452301 від 31 січня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками перевірки підприємницької діяльності ДП «Автомоторс», відповідачем було складено акт за №20/22-02/31828113 від 21 січня 2012 р. «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ДП «Автомоторс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Столична Торговельна Агенція» за вересень 2012р.» Позивач вважає, що під час перевірки відповідач дійшов до необґрунтованого висновку про нібито порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.6 ст. 201 ПК України у зв'язку з тим, що ДП «Автомоторс» під час перевірки нібито не підтвердив реальність проведених взаємовідносин з ТОВ «Столична Торговельна Агенція», а тому укладені з цим суб'єктом господарювання правочини нібито порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства. Зазначений висновок мотивований виключно відомостями, зазначеними у матеріалах перевірки ТОВ «Столична Торговельна Агенція» (Акт № 5413/22-9/37568634 від 13.12.2012).

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000452301 від 13 січня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 224 333, 00 грн., та застосовано (фінансову) штрафну санкцію в розмірі 56 083, 00 грн.

Позивач вважає, що під час проведення перевірки відповідач не здійснив усіх відповідних дій щодо повної та об'єктивної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, а тому Акт перевірки позивача не ґрунтується на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням ч. 6 розділу І Порядку оформлення результатів перевірок, відповідно до якого факти виявлених порушень податкового законодавства, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Позивач зазначив, що висновок про нікчемність угоди позивача з ТОВ «Столична Торговельна Агенція» побудований відповідачем виключно на відомостях Акту перевірки ТОВ «Столична Торговельна Агенція» (Акт №5413/22-9/37568634 від 13.12.2012), відомості якого не ґрунтуються на первинних бухгалтерських документах, оскільки встановлено відсутність знаходження вказаного контрагента за місцезнаходженням, що призвело до неможливості провести зустрічну звірку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду письмове клопотання з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, просив розглянути справу в порядку письмового провадження. Свою думку стосовно заявленого позову висловив в письмових заперечення, згідно яких просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що в ході проведення перевірки правовідносин позивача з ТОВ «Столична Торговельна Агенція» не підтверджено наявність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах товарів (послуг), що свідчить про відсутність їх реального товарного характеру, юридичних наслідків та нікчемності правочину. Вказані обставини стали підставою для прийняття оспорюваного рішення, яке є правомірним і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Автомоторс» зареєстровано юридичною особою 28 грудня 2001 року за №3088 Києво-Святошинською районною адміністрацією Київської області та взято на податковий облік в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу начальника ДПІ Києво-Святошинському районі Київської області ДПС №32 від 17 січня 2013 року, головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок та особливо важливих перевірок відділення податкового контролю ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС Смілянець І.С., відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 ПК України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ДП «Автомоторс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Столична Торговельна Агенція» (код ЄДРПОУ 37568634) за вересень 2012 р.

За наслідками перевірки складено акт №20/22-02/31828113 від 21 січня 2013р., яким зафіксовано порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.6 ст. 201 ПК України та п.4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2012р. №969, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість за вересень 2012 р. на суму 224 330,00грн.

Вказаний висновок відповідача, зроблений на підставі результатів акту про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Столична Торговельна Агенція» від 13 грудня 2012 року №5413/22-9/37568634 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, яким встановлено, що у ТОВ «Столична Торговельна Агенція» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товару (робіт, послуг). Оскільки у ТОВ «Столична Торговельна Агенція» відсутні виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається, що фінансово-господарська діяльність останнього здійснюється поза межами правового поля, а тому фінансово-господарські правовідносини між ТОВ «Столична Торговельна Агенція» та контрагентами є фіктивними правочинами.

За наслідками складеного акту перевірки від 21 січня 2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 31 січня 2013 р. за №0000452301, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 224 333,00 грн. та штрафними санкціями на 56 083,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходив з наступного.

Так, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПК України 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Досліджуючи право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями із ТОВ «Столична Торговельна Агенція» за вересень 2012 року, суд встановив наступні обставини.

Так, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Столична Торговельна Агенція» (Підрядник) укладено договір №75 від 05 червня 2012 року на виконання робіт, а саме: Підрядник повинен на свій ризик та з використанням своїх матеріалів та устаткування провести будівельно-монтажні роботи з перепланування і ремонту приміщень частини виробничого майданчика під сервісний центр з ремонту та технічного обслуговування двигунів і агрегатів, офісних приміщень та приміщення топкової, складу та мийки агрегатів за адресою: м. Буча, провул. Залізничний, 1. Крім того, до договору було складено додаток № 1 - протокол узгодження договірної ціни, який є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів. Розмір договірної ціни склав 1 200 000,00 грн.

TOB «Столична Торговельна Агенція» роботи за договором № 75 виконав у повному обсязі, про що свідчить акт виконаних будівельно-монтажних робіт від 28 вересня 2012 року на загальну суму 1 145 997,00 грн. ТОВ «Столична Торговельна Агенція» надало позивачу податкову накладну № 516 від 28.09.2012 р., яку було зареєстровано належним чином. Крім цього, позивачу було надано рахунок - фактуру № 28/08 від 28.09.2012 року. Вказані роботи оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача за період з 17.10. по 19.12.2012 року.

Судом також встановлено, що ДП «Автомоторс» 14 вересня 2012 року з ТОВ «Столична Торговельна Агенція» уклало договір про виконання робіт № 14/08, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався провести ремонтно-будівельні роботи виробничого приміщення Сервісного центру «Deutz». До цього договору було також складено додаток № 1, відповідно до якого підрядчик розпочинає роботу відразу після отримання 100% оплати.

На виконання умов цього договору позивачем було здійснено проплату, що підтверджується рахунком - фактурою № 14/08 від 14.09.2011р. та виписками банку по особовому рахунку позивача за період з 07.09. по 13.09.2012 року. 08 жовтня 2012 року було складено акт здачі - приймання робіт та виписана податкова накладна № 175 від 14.09.2012 року.

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Столична Торговельна Агенція» є: будівництво житлових і нежитлових будівель. Крім цього, товариство, на день укладання договорів, мало ліцензію серії АД № 030456, видану інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві для здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (згідно додатка).

При розгляді цієї справи суд, за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність укладених між позивачем та ТОВ «Столична Торговельна Агенція» договорів.

Судом було досліджено механізм виконання умов договорів, який цілком узгоджується із наданими представником позивача первинними документами.

Посилання ж відповідача на відсутність мети у позивача та його контрагенту щодо реального настання правових наслідків, з метою несплати податків та щодо нікчемності та фіктивності правочинів, не приймається судом до уваги, з таких підстав.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В Акті перевірки від 13 грудня 2012 року №5413/22-9/37568634 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Столична Торговельна Агенція» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та контрагентом - ТОВ «Столична Торговельна Агенція» у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Водночас, в матеріалах справи відсутні і докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Столична Торговельна Агенція».

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Автомоторс» підлягають задоволенню, а податкове повідомлення - рішення № 0000452301 від 31 січня 2013 року скасуванню..

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Автомоторс" задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000452301 від 31 січня 2013 року, видане Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.