Постанова № 30020746, 13.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р. № 820/421/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України

про зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ " Земельний банк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України, в якому просить суд Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові анулювати реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» як платника податку на додану вартість згідно свідоцтву № 100276557, виданого 2 квітня 2010 p., судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову вказано, що позивач втратив ознаки платника податку.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку вважається завершеною, а банк - ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що позивач листом №02-15/5917 від 30.07.2012 р. звернувся до відповідача із заявою про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість згідно свідоцтву № 100276557 від 2.04.2010 р. з підстав передбачених п.п. а) , д) п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Листом №5580/10/50-123 від 3.08.2012 р. відповідач повідомив про відмову в анулюванні реєстрації як платника податку на додану вартість, посилаючись на ст. 184 Податкового кодексу України

Постановою Правління Національного банку України №375 від 30.07.2012 р. з 2 серпня 2010 р. відкликана банківська ліцензія та призначено ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Земельний банк».

Банк має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 423531), діє на підставі статуту (в новій редакції) погодженого Національним банком України 24.12.2009р. і затвердженого загальними зборами Харківського акціонерного комерційного Земельного банку протоколом № 44 від 06.11.2009 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

За приписами п.п а, д п. 184.1 ст. 184 ПК України яка визначає порядок анулювання реєстрації платника податку, встановлено, що :

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута.

Що стосується посилання позивача як на підставу для анулювання його реєстрації платника ПДВ на п.п. а) п. 184.1 ст. 184 ПК України, то суд погоджується з позицією відповідача, оскільки у позивача відсутні всі обов’язкові умови визначені п.п. а п. 184.1 ст. 184 ПКУ України, а саме позивач згідно декларацій з ПДВ за останні 12 календарних місяців має заборгованість по сплаті суми податкових зобов’язань, зазначену обставину позивач не заперечував.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для задоволення вище зазначеної заяви з обставин передбачених п.п. а) п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Що стосується посилання позивача як на підставу для анулювання його реєстрації платника ПДВ на п.п. д) п. 184.1 ст. 184 ПК України, то суд погоджується з позицією відповідача, оскільки ст. 88 Закону України “Про банки та банківську діяльність” визначено особливості ліквідації банків в разі його неплатоспроможності.

Правові підстави ліквідації банку, закріплені ст. 87 Закону України "Про банки і банківську діяльність " (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої банк може бути ліквідований: 1) з ініціативи власників банку; 2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів). Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, після відкликання НБУ банківської ліцензії, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 88 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, НБУ надано право на звернення до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію.

Відповідно до ч. 10 ст. 88 Закону єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього Закону.

Статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” ліквідація банку вважається завершеною, а банк - ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, та сторони проти зазначеного факту не заперечували, що в ЄДР, запис “про ліквідацію юридичної особи” щодо позивача відсутній, отже ліквідація юридичної особи - банку не здійснена .

Пунктом 11.1.3. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за N 1562/20300 у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії в банку та призначення ліквідатора ліквідатор протягом десяти днів від дня прийняття такого рішення зобов'язаний подати до кожного з органів державної податкової служби, у яких перебувають на обліку банк, його відокремлені підрозділи, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП; оригінал довідки за ф. N 4-ОПП; засвідчену копію постанови Правління Національного банку України про відкликання в банку банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку. У разі надходження таких документів органом державної податкової служби проводяться передбачені цим Порядком процедури, пов'язані з припиненням платника податків, а також згідно з законодавством проводиться узгодження сум грошових зобов'язань, які існували на дату відкликання банківської ліцензії, та скасування арештів, накладених на активи банку.

Аналіз зазначених норм свідчить, що банківська діяльність позивача на момент прийняття відповідного рішення є незавершеною, оскільки дана стадія процедури ліквідації дозволяє підприємству відновити платоспроможність та не є підставою для анулювання реєстрації банку як платника ПДВ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у податкового органу на момент звернення позивача з заявою про анулювання реєстрації як платника ПДВ були відсутні підстави для прийняття такого рішення з підстав, визначених приписами п.п. «а», «д» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 березня 2013 року.

Суддя Спірідонов М.О.