Постанова № 30020743, 19.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

19 лютого 2013 р. 11:10 Справа №801/312/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складіголовуючого судді - Маргарітова М.В., при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Компас"

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю:

від позивача - представники Мишинський А.Ю., Козачок Г.О.

від відповідача - представник Джемілова А.Н.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Компас» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби та, з урахуванням наданої ним заяви про зміну позовних вимог від 11.02.2013р. вих. №08/02-2013 (а.с.121-122), просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем 24.12.2012р.: №0000922300 та №0000872300.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є неправомірними, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків відповідача зроблених в акті перевірки про порушення норм податкового законодавства, яким, в результаті встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом ПП «Базис Торг» було встановлено порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

Позивач вважає, що висновки відповідача про відсутність фактичного постачання позивачу робіт (послуг) були включені до акту перевірки безпідставно, оскільки зроблені з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у контрагентів робіт (послуг) та використання їх в господарській діяльності, дані висновки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача та є необґрунтованими.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити.

Відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, вказує, що оскаржувані рішення прийняті без порушень закону, а тому підстав для їх скасування відсутні. Обґрунтування правової позиції відповідача викладено у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.133-139).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Техно Компас» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель - плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ 36165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ -37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ - 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ 37081991), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 35096833), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

За результатами перевірки відповідачем складений акт перевірки від 06.12.2012р. №211/40/22/35948587 (далі - акт перевірки) (а.с.11-26), яким встановлені наступні порушення:

- порушення п. 3.1 ст.3, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. «г» п. п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 150711грн.

В акті вказано, що відповідно до положень п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України, заниження податку на прибуток підприємства підлягаючий до сплати в бюджет складає 12793грн., у тому числі по періоду: 9 місяць 2010р. у сумі 12793грн.

- порушення п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР та п. 185.1 ст.185, п.198.1 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 120568грн., однак з урахуванням п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України, заниження ПДВ підлягаючий сплаті в бюджет складає усього 10234грн.: за квітень 2010р. у сумі 2667грн., за травень 2010р. у сумі 2500грн., за червень 2010р. у сумі 1567грн., за липень 2010р. у сумі 1167грн., за серпень 2010р. у сумі 2333грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення (а.с.34-35):

- №0000922300 від 24.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму12792,50грн., з яких за основним платежем 10234грн., за штрафними санкціями 2558,5грн.;

- №0000872300 від 24.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму15991,25грн., з яких за основним платежем 12793грн. та штрафні санкції 3198,25грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою було встановлено, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. позивач мав взаємовідносини з підприємством ПП "Базис Торг".

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку, що матеріалами перевірки не підтверджено реальність здійснення фінансово - господарських операцій позивача з ПП «Базіс торг», право на податковий кредит з податку на додану вартість та віднесення до валових витрат у позивача не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", та Податковим Кодексом України, а також Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Акт перевірки свідчить, що відповідачем перевірялася правомірність формування податкового кредиту та валових витрат в результаті відносин позивача з ПП «Базис торг», які мали місце у період з квітня 2010р. по серпень 2010р.

У цей період були чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР. Отже суд оцінює встановлені перевіркою факти відповідно до норм цим Законів, в редакціях, що діяли на час формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 даного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений у ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. зазначеного Положення, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до п. 3.2. Положення, інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Відповідно до п. 3.5. Положення, перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Відповідно до п. 3.7. Положення, інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно до положень частин 1,2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Виходячи з аналізу норм вказаних законів суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податкового кредиту, а також оподаткування доходів, отриманих юридичною особою та матеріальних витрат мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та матеріальних витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував валові витрати та податковий кредит з ПДВ в результаті придбання робіт (послуг) у ПП «Базис Торг» у період з квітня по серпень 2010року на підставі створених в результаті господарських відносин документів: актів здавання - приймання виконаних робіт та виписаних ПП «Базис Торг» податкових накладних.

На підтвердження виконання господарських операцій позивачем надані:

- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 06.04.2010р., яким зафіксований факт отримання ТОВ «Техно Компас» з одного боку та надання ПП «Базис Торг» з іншого, робіт (послуг) з монтажу світлодіодних екранів у м. Донецьк, м. Красноармійськ. Загальна вартість робіт (послуг) складає 8333,33грн. без ПДВ та 1666,67грн. ПДВ. ПП «Базис Торг» виписана позивачу податкова накладна від 12.04.2010р. №219 на загальну суму 10000грн., з яких 1666,66грн. ПДВ (а.с.105,113);

- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 09.04.2010р., яким зафіксований факт отримання ТОВ «Техно Компас» з одного боку та надання ПП «Базис Торг» з іншого, робіт (послуг) з профілактики світлодіодних індикаторних модулів у світлодіодних екранах. Загальна вартість робіт (послуг) складає 5000грн. без ПДВ та 1000грн. ПДВ. ПП «Базис Торг» виписана позивачу податкова накладна від 14.04.2010р. №220 на загальну суму 6000грн., з яких 1000грн. ПДВ (а.с.106,114);

- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 11.05.2010р., яким зафіксований факт отримання ТОВ «Техно Компас» з одного боку та надання ПП «Базис Торг» з іншого, робіт (послуг) з перенесення світлодіодного екрану з м. Львів до м. Червоноград. Загальна вартість робіт (послуг) складає 9166,67грн. без ПДВ та 1833,33грн. ПДВ. ПП «Базис Торг» виписана позивачу податкова накладна від 11.05.2010р. №331 на загальну суму 11000грн., з яких 1833,33грн. ПДВ (а.с.107,115);

- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 28.05.2010р., яким зафіксований факт отримання ТОВ «Техно Компас» з одного боку та надання ПП «Базис Торг» з іншого, робіт (послуг) з переустановлення світлодіодного екрану у м. Бердянськ. Загальна вартість робіт (послуг) складає 3333,33грн. без ПДВ та 666,67грн. ПДВ. ПП «Базис Торг» виписана позивачу податкова накладна від 28.05.2010р. №450 на загальну суму 4000грн., з яких 666,67грн. ПДВ (а.с.108,116);

- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2010р., яким зафіксований факт отримання ТОВ «Техно Компас» з одного боку та надання ПП «Базис Торг» з іншого, робіт (послуг) з демонтажу світлодіодного екрану у м. Алушта. Загальна вартість робіт (послуг) складає 4166,67. без ПДВ та 833,33грн. ПДВ. ПП «Базис Торг» виписана позивачу податкова накладна від 30.06.2010р. №767 на загальну суму 5000грн., з яких 833,33грн. ПДВ (а.с.110,118);

- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 07.07.2010р., яким зафіксований факт отримання ТОВ «Техно Компас» з одного боку та надання ПП «Базис Торг» з іншого, робіт (послуг) з відновлення пошкодженого екрану у м. Київ. Загальна вартість робіт (послуг) складає 5833,33грн. без ПДВ та 1166,67грн. ПДВ. ПП «Базис Торг» виписана позивачу податкова накладна від 07.07.2010р. №873 на загальну суму 7000грн., з яких 1166,67грн. ПДВ (а.с.111,119);

- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 11.08.2010р., яким зафіксований факт отримання ТОВ «Техно Компас» з одного боку та надання ПП «Базис Торг» з іншого, послуг з переустановлення світлодіодного екрану з м. Львів до м. Червоноград. Загальна вартість робіт (послуг) складає 11666,67грн. без ПДВ та 2333,33грн. ПДВ. ПП «Базис Торг» виписана позивачу податкова накладна від 11.08.2010р. №1141 на загальну суму 14000грн., з яких 2333,33грн. ПДВ (а.с.112,120).

Відповідно до статуту ТОВ «Техно Компас» (а.с.47-52) метою діяльності Товариства є здійснення видів діяльності, зокрема: технічна підтримка та обслуговування світлодіодних відео екранів та модулів, а також аксесуарів; монтаж та введення в експлуатацію світлодіодних відео екранів та модулів, аксесуарів до них; монтаж електророзподільної апаратури. Товариство має право здійснювати інші види діяльності, не заборонені законодавством, направлені на досягнення статутної мети.

Суду позивачем надані акти здачі - приймання робіт (надання послуг), якими зафіксований факт отримання ПАТ КБ Приватбанк з одного боку та надання ТОВ «Техно Компас» з іншого, послуг з демонтажу світлодіодного екрану за адресою: м. Донецьк, пр.. Панфілова, 1 та монтаж світлодіодного екрану за адресою м. Красноармійськ, вул. Свердлова 136; послуг з демонтажу, проведення профілактики світлодіодних індикаторних модулів, з подальшим монтажем за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 6; послуг з демонтажу світлодіодного екрану за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 7 та монтаж світлодіодного екрану за адресою: м. Червоноград, пр. Шевченка, 14а; послуг з додаткових робіт з встановлення світлодіодного екрану за адресою: м. Бердянськ, пр. Леніна, 35а; послуг з демонтажу світлодіодного екрану в м. Алушта; відновлення ушкодженого екрану за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29; послуг з демонтажу світлодіодного екрану за адресою: м. Львів, пр. Волі, 49 і монтаж за адресою: м. Червоногорад, вул. Корольова, 12.

Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентом зобов'язань, які вказані вище, в силу норм Закону України «Про "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містять необхідні дані, з яких, у тому числі вбачається зміст господарської операції, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку, отже таки документи є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

З аналізу та оцінки вказаних первинних документів вбачається, що позивач фактично використовував придбані у ПП «Базис Торг» роботи (послуги) в господарській діяльності, що полягала у виконанні зобов'язань з надання робіт (послуг) замовнику позивача ПАТ КБ Приватбанк. Проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан.

Такі обставини вказують на реальність виконання господарських операцій між позивачем та ПП «Базис Торг».

З аналізу створених у результаті документів вбачається, що вони оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та є належним підтвердженням формування позивачем, у періоді, що перевірявся, валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Акт перевірки в свою чергу, містить посилання на документи створені позивачем та ПП «Базис Торг» і не містить встановлення факту недоліків в їх оформленні.

З урахуванням викладеного суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентом документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів валових витрат.

Під час судового розгляду справи встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Щодо доводів викладених в акті перевірки суд зазначає, що викладені в акті перевірки обґрунтування порушень податкового законодавства, що призвело до завищення матеріальних витрат та податкового кредиту є необґрунтованими.

Встановлені порушення податкового законодавства не можуть ґрунтуватися на викладених даних досудового слідства по кримінальних справах, оскільки ці факти не містять конкретних даних про здійснені з позивачем операції.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами позивача.

Слід також відзначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час розгляду справи суду не наданий вирок суду по вказаній кримінальній справі, отже обставини встановлені у ході досудового слідства, на які посилається в акті відповідач, судом не можуть бути прийняті в якості доказів.

В акті перевірки відсутність фактичного постачання робіт (послуг) контрагентом позивача, а саме невиконання робіт по конкретних об'єктах документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання на замовлення позивача робіт (послуг) контрагентами.

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування валових витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані фактичні дані які підтверджують або спростовують наявність господарських операцій.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, в результаті чого є протиправними та підлягають скасуванню прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення:

- №0000922300 від 24.12.2012р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9500,67грн. та штрафних санкцій у сумі 2375,17грн.;

- №0000872300 від 24.12.2012р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 11693грн., та штрафних санкцій на суму 2923,25грн.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0000922300 від 24.12.2012р., щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 733,33грн. та штрафних санкцій у сумі 183,33грн., а також в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000872300 від 24.12.2012р., щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1100грн., та штрафних санкцій на суму 275грн.

Матеріали справи свідчать, що формування позивачем податкового кредиту у сумі 733,33грн. та валових витрат у сумі 4400грн. (25% яких складають суму 1100грн.) відбулося в результаті здійснення операції з ПП «Базис Торг» у червні 2010р.

На підтвердження реальності даної операції позивачем суду були надані акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 16.06.2010р., яким зафіксований факт отримання ТОВ «Техно Компас» з одного боку та надання ПП «Базис Торг» з іншого, робіт (послуг) з: «Осмотр место в г. Алушта» (мовою оригіналу). Загальна вартість робіт (послуг) складає 3666,67грн. без ПДВ та 733,33грн. ПДВ. ПП «Базис Торг» була виписана позивачу податкова накладна за номенклатурою послуг: «осмотр места» (мовою оригіналу) від 16.06.2010р. №625 на загальну суму 4400грн., з яких 733,33грн. ПДВ (а.с.109,117).

З наданих суду документів не вбачається, що саме полягає у наданні послуг з огляду місця у м. Алушта.

Суд звертає увагу, що акт здачі - приймання та податкова накладна, які надані позивачем на підтвердження виконання робіт (послуг), не може вважатися первинним документом, що підтверджує виконання умов договорів та свідчити про реальність господарських операцій.

Такого висновку суд дійшов керуючись викладеними вище положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704).

З наданих позивачем документів неможливо достовірно встановити реальність виконання господарської операції, неможливо встановити які саме послуги були надані позивачу, повноту надання цих послуг, а також таки дані, які б могли свідчити про реальність її виконання, як результат проведеного огляду, які були зроблені висновки після такого огляду, які надані рекомендації та як вони були використані.

Отже акт здачі - приймання робіт не є первинним документом, не підтверджує факту реальності господарської операції.

На питання суду у чому полягало надання придбаних позивачем послуг з огляду місця у м. Алушта представники позивача відповіли, що ці послуги полягали в огляді місця стосовно ефективного розміщення світлодіодних екранів.

Але на підтвердження таких пояснень позивачем, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів.

За таких саме підстав суд не приймає у якості належного доказу реальності отримання позивачем придбаних послуг від ПП «Базіс Торг», наданий позивачем акт здачі - приймання виконаних робіт, складений ним з ПАТ КБ Приватбанк від 01.06.2010р. №0000014, у якому зафіксовано надання позивачем послуг з огляду місця за адресою: м. Алушта, вул. Баглікова, 21 (1шт) вартістю 37500грн. без ПДВ.

Крім того, суд звертає увагу, що акт здачі - приймання виконаних робіт, складений позивачем з ПАТ КБ Приватбанк від 01.06.2010р. №0000014, який був наданий позивачем у підтвердження подальшого використання у господарській діяльності отриманих від ПП «Базіс Торг» послуг з огляду місця у м. Алушта не може бути прийнятий судом в якості доказу таких обставин, оскільки цей акт датований раніше ніж акт здачі - приймання виконаних робіт б/н складений позивачем з ПП «Базис Торг» від 16.06.2010р.

Вказані обставини свідчать про відсутність хронологічного узгодження подальшого надання послуг з огляду місця у м. Алушта, отриманих позивачем від ПП «Базис Торг».

Суд крім іншого виходить також з того, що оцінюватися, при дослідженні факту здійснення господарської діяльності, повинні, в першу чергу, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку та, відповідно, створені в результаті такої діяльності документи.

Як було вказано вище, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не зміст якої лише відображений у документах. Господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні наслідки для платника податку шляхом формування ним податкового кредиту (зобов'язання). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у документах.

Таким чином, перед судом з підтвердженням відповідними належними доказами не доведено фактичне виконання господарської операції між позивачем та ПП «Базіс Торг», що полягає в огляді місця у м. Алушта.

Крім іншого, враховуючи зміст статуту ТОВ «Техно Компас» суд зазначає, що така діяльність не відноситься до цілей діяльності підприємства, оскільки не передбачена статутом (а.с.47-52).

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність у позивача встановлених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України «Про податок на додану вартість» правових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат в результаті даної операції з ПП «Базіс Торг».

Приймаючи рішення суд зазначає, що обставини, досліджені при розгляді справи, не вивчалися відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту, але повинні бути враховані судом, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Навіть при відсутності дослідження ДПІ відповідних документів та обставин, суд не позбавлений за власною ініціативою, на підставі ч. 2 ст. 69 КАС України, збирати та досліджувати докази, необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню частково, рішення №0000922300 від 24.12.2012р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9500,67грн. та штрафних санкцій у сумі 2375,17грн.; рішення №0000872300 від 24.12.2012р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 11693грн., та штрафних санкцій на суму 2923,25грн.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 25.02.2013р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000922300 від 24.12.2012р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9500,67грн. та штрафних санкцій у сумі 2375,17грн.;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000872300 від 24.12.2012р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 11693грн., та штрафних санкцій на суму 2923,25грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Компас» 9000,27 грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.