Рішення № 30020516, 13.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.13р. Справа № 33/5005/10741/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 672 733 грн. 68 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Кудін М.В. - довіреність № 48/12 від 02.01.2013 року

Від відповідача: Шляєв І.В. - довіреність № 81 від 01.01.2013 року

Суть спору:

Позивач - Публічне акціонерного товариство "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача - Державного підприємства "Придніпровська залізниця", в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму невірно списаних коштів у розмірі 672 733, 68 грн. та судовий збір в сумі 13 454, 68 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між сторонами 08.12.2006 р. було укладено договір № ПР/ДН-2-0601554/НЮп/3331-70-04/06 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", згідно якого залізниця зобов'язалась надавати вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги. 02.04.2012 р. укладено додаткову угоду № 23 і договір було доповнено п.2.5, яким передбачено, що з метою підвищення ефективності використання рухомого складу та на підставі розпорядження Укрзалізниці від 29.03.2012 р. № ЦЗ вагони, придбані на умовах лізингу та в кредит, залізниця надає вантажовласнику під перевезення залізорудної сировини за напрямком станція Грекувата в "треті" країни через прикордонні станції з ознакою ЦД - Руда. Позивач впродовж квітня, травня, серпня 2012 р. відвантажував залізорудний концентрат в Польщу, Чехію, Словаччину через прикордонні станції: Чоп, Ізов, Ужгород та залізорудні обкотиші через прикордонні станції Батєво, Чоп в Угорщину, відтак на припортові станції Берегова, Чорноморська Одеської залізниці відвантаження залізорудної сировини в вагонах ЦД-руда не виконував. Однак відповідач в порушення п.2.5 Договору, направляв на адресу позивача порожні вагони під повторне навантаження з припортових станцій Берегова, Чорноморська Одеської залізниці, та стягував плату за їх перевезення в порожньому стані. Так з особового рахунку позивача відповідачем було стягнено плату за перевезення вагонів у порожньому стані у сумі 672 733, 68 грн., отже своїми діями відповідачем списання з особового рахунку було проведено неправомірно, з порушенням вимог діючого законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги просив суд їх задовольнити.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву (вх. № 8180/13 від 07.02.2013 р.) з позовними вимоги не погоджується, вказує, на те що відповідно до ст. 62 Статуту залізниць та п.1.3 Правил розрахунків вантажів остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. Згідно з п. 6.2 Правил облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді. Також зазначає на тому, що позивач виступив фактичним одержувачем спірних вагонів, тобто учасником договору перевезення, оскільки в усіх накладних є відмітка про розкредитування документів, тобто підтвердженням про одержання ним вантажу. Таким чином, твердження позивача про порушення залізницею умов договору є безпідставним, оскільки п. 2.5 укладеного між позивачем та відповідачем Договору не має відношення до спірних перевезень. Оскільки спірні вагони надійшли на станцію Грекувата та були видані позивачу, який не відмовився від їх використання, тобто позивач фактично прийняв на себе зобов'язання одержувача, зокрема, прийняти та вивезти вантаж зі станцій, а також сплатити провізну плату за перевезення цього вантажу, розмір яких зазначений в залізничних накладних. Таким чином як вважає відповідач відбулася зміна суб'єктного складу зобов'язання при збереженні початкового змісту останнього. Нарахована плата за перевезення спірних вагонів, що перевозилися за повними перевізними документами та були видані позивачу, вважає, що ним нараховані вірно, а тому просить суд відмовити повністю.

Відповідачем було заявлено заяву про застосування строку позовної давності, оскільки відповідно до ст. 134 Статуту початком перебігу шестимісячного строку, встановленого ст. 136 Статуту, визначає день встановлення обставин, що спричинили заявлення позову, тому відповідач вважає строк позовної давності, у відповідності до ст. 267 Цивільного кодексу України пропущеним.

Позивач на заяву про застосування строку позовної давності заперечує, оскільки скорочений 6 - ти місячний строк позовної давності , обраховується з дня списання коштів з особливого рахунку платника в ТехПД, з урахуванням ч. 2 ст. 9 ЦК України, ст. 315 ГК України, ст. 136 Статуту, ст. 134 Статуту - з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову (складання комерційного акта, акта загальної форми, списання коштів з особового рахунку тощо). Тому клопотання відповідача про застосування строку позовної давності є безпідставним та задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 10.01.2013 р. оголошено перерву до 29.01.2013 р.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. оголошено перерву до 07.02.2013 р.

У судовому засіданні 07.02.2013 р. оголошено перерву до 11.02.2013 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

08.12.2006 р. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (вантажовласник), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується його статутом, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.04.2012р., уклали договір № ПР/ДН-2-06-1554/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до п.1.1. цього договору його предметом є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Пункт 2.1. договору встановлює обов'язок вантажовласника пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Згідно з п. 2.2. зазначеного договору залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери), згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Залізниця зобов'язується вести облік нарахованих і сплачених грошових коштів та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Грекувата або технологічний центр з обробки перевізних документів. Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок. Вантажовласник зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Технологічного центру з обробки перевізних документів або готівкою на станції. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи) в тому числі спірні, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і таке інше (п.п. 2.3, 2.4., 3.2. договору від 08.12.2006р.).

Відповідно до додаткової угоди № 23 до Договору від 08.12.2006р. № ПР/ДН-2-06-1554/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги доповнили розділ 2 Договору п.2.5 "З метою підвищення ефективності використання рухомого складу та на підставі розпорядження Укрзалізниці від 29.03.2012 р. № ЦЗ-1 -9/131 вагони, придбані на умовах лізингу та в кредит, Залізниця надає Вантажовласнику під перевезення залізорудної сировини під перевезення залізорудної сировини за напрямком станція Грекувата в "треті" країни через прикордонні станції з ознакою ЦД- Руда. Вантажовласник здійснює оплату по прибуттю вищевказаних вагонів, які повертаються під навантаження, відповідно до п. 13.14. Розділу 2 Збірника тарифів. Вантажовласник приймає під навантаження ту кількість вагонів, яка прибула станцію одним маршрутом."

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві:

ПАТ "ЦГЗК" впродовж квітня, травня, серпня 2012 року відвантажував залізорудний концентрат в Польщу, Чехію, Словаччину через прикордонні станції: Чоп, Ізов, Ужгород та залізорудні обкотиші через прикордонні станції Батєво, Чоп в Угорщину, відтак на припортові станції Берегова, Чорноморська Одеської залізниці відвантаження залізорудної сировини в вагонах ЦД-руда не виконував.

Однак, Відповідач, в порушення п. 2.5. Договору, направляв на адресу ПАТ "ЦГЗК" порожні вагони під повторне навантаження з припортових станцій Берегова, Чорноморська Одеської залізниці, та стягував плату за їх перевезення в порожньому стані.

Так, в порушення п. 2.5. Договору, впродовж квітня, травня, серпня 2012 року на станцію Грековата, на адресу ПАТ "ЦГЗК", з припортових станцій Берегова, Чорноморська Одеської залізниці прибували вагони по залізничним накладним: № 49899297 - 60 вагонів; № 42833509 - 53 вагона; № 42888933 від - 53 вагона; № 40040495 - 55 вагонів; № 41993874 - 10 вагонів; № 42005074 - 12 вагонів; № 41773649 -54 вагона; № 41774308 - 5 вагонів; № 41777325 - 2 вагони; № 41533092 - 60 вагонів; № 41533100 - 4 вагони; № 41542192 - 12 вагонів; № 41516485 - 60 вагонів; № 41516519 - 14 вагонів; № 41659327 - 19 вагонів; № 41659897 - 11 вагонів; № 41661422 - 29 вагонів; № 41734690 - 57 вагонів; № 41924465 - 24 вагона; № 41945437 - 24 вагона; № 41973363 - 20 вагонів; № 41974015 - 34 вагона; № 41955139 - 1 вагон; № 41960188 - 3 вагона; № 41960352 - 3 вагони; № 42005488 - 20 вагонів; № 42006510 - 21 вагон; № 42006999 - 20 вагонів.

Отже, своїми діями Залізниця порушила вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, згідно яких зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до вимог Закону, умов Договору у термін, визначений Законом.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові: збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), в тому числі спірні, з добового рахунку Вантажовласника, на підставі оформлених установленим порядком "перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і таке інше.

Так, з особового рахунку ПАТ "ЦГЗК" ЄТехПД ДП "Придніпровська залізниця" згідно переліку № 20120421 було стягнено плату за перевезення вагонів у порожньому - вагоні у сумі 8 402,20 грн. по накладній № 49899297.

Згідно переліку № 20120517 у сумі 54 080,40 грн. по накладній № 40040495. Згідно переліку № 20120506 у сумі 53 097,12 грн. по накладній №42833509. Згідно переліку № 20120511 у сумі 53 097,12 грн. по накладній №42888933.

Згідно переліку № 2012084 у сумі 9 832,80 грн. по накладній №41993874, по накладній № 42005074 у сумі 11 799,36 грн.

Згідно переліку № 20120903 у сумі 19 665,60 грн. по накладній № 42005488, по накладній № 42006510 у сумі 20 648,88 грн., по накладній № 4200699 у сумі 19 665,60 грн.

Згідно переліку № 20120828 у сумі 23 598,72 грн. по накладній № 41924465, по накладній № 41945437 у сумі 19 665,60 грн., по накладній № 41973363 у сумі 19 665,60 грн., по накладній № 41974015 у сумі 33 431,52 грн.

Згідно переліку № 20120818 по накладній № 41773649 у сумі 4 916,40 грн., по накладній № 41774308 у сумі 1 966,56 грн., по накладній № 41777325 у сумі 47 815,92 грн.

Згідно переліку № 20120816 у сумі 56 046,96 грн. по накладній № 41734690.

Згідно переліку № 20120813 у сумі 18 682,32 грн. по накладній № 41659327, по накладній № 41659897 у сумі 10 815,08 грн., по накладній № 41661422 у сумі 28 515,12 грн.

Згідно переліком № 20120808 у сумі 58 996,80 грн. по накладній № 41533092, по накладній № 41533100 у сумі 3 933,12 грн., по накладній № 41542192 у сумі 11 799,36 грн.

Згідно переліком № 20120804 у сумі 58 996,80 грн. по накладній № 41516485, по накладній № 41516519 у сумі 13 765,92 грн.

Згідно переліку № 20120831 у сумі 4 916,40 грн. по накладній № 41955139, по накладній № 41960188 у сумі 3 933,12 грн., по накладній № 41960352 у сумі 983,28 грн.

Відтак, з особового рахунку ПАТ "ЦГЗК" було неправомірно списано 672 733, 68 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог і вказує на те, що відповідно до ст. 62 Статуту залізниць та п.1.3 Правил розрахунків вантажів остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. Згідно з п. 6.2 Правил облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді. Також зазначає на тому, що позивач виступив фактичним одержувачем спірних вагонів, тобто учасником договору перевезення, оскільки в усіх накладних є відмітка про розкредитування документів, тобто підтвердженням про одержання ним вантажу. Таким чином, твердження позивача про порушення залізницею умов договору є безпідставним, оскільки п. 2.5 укладеного між позивачем та відповідачем Договору не має відношення до спірних перевезень. Оскільки спірні вагони надійшли на станцію Грекувата та були видані позивачу, який не відмовився від їх використання, тобто позивач фактично прийняв на себе зобов'язання одержувача, зокрема, прийняти та вивезти вантаж зі станцій, а також сплатити провізну плату за перевезення цього вантажу, розмір яких зазначений в залізничних накладних. Таким чином як вважає відповідач відбулася зміна суб'єктного складу зобов'язання при збереженні початкового змісту останнього. Нарахована плата за перевезення спірних вагонів, що перевозилися за повними перевізними документами та були видані позивачу, вважає, що ним нараховані вірно.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст.908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 2 ст.916 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Аналогічні норми закріплені і в ч.1 ст.307 та ст.316 Господарського кодексу України.

Порядок розрахунків за перевезення і послуги врегульований ст.62 Статуту залізниць України та Правилами розрахунків за перевезення вантажів, тобто спеціальними нормами права.

Відповідно до 62 Статуту, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. У разі несвоєчасного внесення вантажовідправником, вантажоодержувачем, експедитором належної плати, зборів та штрафів справляється пеня за кожний день затримки у розмірі, встановленому законодавством. Відправка, видача вантажів можуть бути затримані до внесення платежів. За час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами) залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.

Згідно з п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. за № 864/5085) остаточні розрахунки між залізницями i одержувачами за перевезення вантажів i надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу, станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори i вci платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні на станції призначення.

Відповідно до вимог статті 62 Статуту та п.1.3 Правил розрахунків вантажів остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. Згідно з п. 6.2 Правил облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, від відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді.

Як встановлено судом, спірні вагони надійшли на станцію Грекувата та були видані позивачу, який не відмовився від їх використання, тобто позивач прийняв на себе обов'язки одержувача, тобто прийняти та вивезти вантаж зі станції, а також сплати провізну плату за перевезення вантажу, розмір якої зазначений в залізничних накладних. Крім того в залізничних накладних в графі 53 є відмітка про розкредитування документів позивачем, що є підтвердження одержання ним вантажу.

Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем умов п. 2 5 договору є недоведеними , тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, обставини щодо пропуску строку позовної давності не досліджуються судом, з огляду на необґрунтованість самої вимоги з вище наведених підстав.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір по справі покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя І.А.Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 14 " березня 2013р.