Рішення № 30019701, 14.03.2013, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 2014/4715/2012

Провадження № 2/621/222/13

РІШЕННЯ

іменем України

14.03.2013 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Бережної Н.М.,

при секретарі - Друповій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих злочином,

встановив:

12.12.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих злочином, посилаючись на те, що вироком апеляційного суду Харківської області від 30.05.2011 року ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_6, який був чоловіком ОСОБА_1, сином ОСОБА_2 та братом ОСОБА_3 ОСОБА_4 був засуджений до 11 років позбавлення волі, ОСОБА_5 - визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, тобто заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, вчиненого ОСОБА_4, а саме вбивство ОСОБА_6 і був засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Крім цього, апеляційний суд Харківської області частково задовольнив заявлений позивачами цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 800000 грн. Вказаний вирок був оскаржений прокурором, потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представником - адвокатом ОСОБА_7, а також засудженим ОСОБА_4 Ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам Вищого спеціалізованого суду України від 13.03.2012 року касаційні скарги прокурора, потерпілих, їх представника задоволені частково, внаслідок чого вказаний вище вирок скасований в частині розгляду цивільного позову, а справа направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В обґрунтування даного позову, враховуючи обставини, встановлені в ході досудового та судового розслідування, а також роль кожного із засуджених, позивачі вказували, що протиправними діями відповідачів їм було завдано матеріальні збитки у розмірі 46790 грн., які ОСОБА_4 були визнані. Крім того, у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_4, ОСОБА_5 позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 була завдана моральна шкода, яка виразилася в наступному: був порушений та змінений звичний спосіб їх життя, замість того, щоб працювати, забезпечувати свої сім'ї потерпілі вимушені були відчувати біль втрати близької людини, у них виникли часті головні болі, запаморочення, безсоння, у зв'язку з чим емоційний стан ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є дуже не стабільним. Позивачі стали замкнутими людьми, відчувають складнощі у спілкуванні з друзями, знайомими, родичами. Після втрати рідної людини потерпілі вимушені дивитися на сльози та переживання близьких, що також, безумовно, негативно вплинуло на їх здоров'я, а також емоційний стан. При цьому, позивачі постійно переживають за свій стан здоров'я та близьких родичів, оскільки смерть ОСОБА_6 настала передчасно через протиправні дії відповідачів. При визначенні розміру моральної шкоди, потерпілі також враховували той факт, що засудженні перебували в стані алкогольного сп'яніння, після скоєння злочину намагалися приховати сліди злочину. На підставі вищевикладеного позивачі просили стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, в рівних частинах, на їх користь 46790 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 400000 грн. моральної шкоди, завданої злочином; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 100000 грн. моральної шкоди, завданої злочином, кожному; стягнути з ОСОБА_5 на користь позивачів по 100000 грн. моральної шкоди, завданої злочином, кожному.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали, просили його задовольнити, вказували на те, що до сих пір переживають трагедію втрати близької людини, мають нервовий емоційний стан.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги щодо відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, не визнав, вказував на те, що він вже відбув покарання, а, отже, вважається таким, що відповів за свій вчинок. Що стосується позову в частині відшкодування моральної шкоди, то ОСОБА_5 визнав його частково, зазначив, що погоджується з тим, що своїми діями завдав моральної шкоди позивачам, однак, її розмір є значно завищеним ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Таким чином, відповідач ОСОБА_5 позов визнав частково лише в частині стягнення з нього на користь потерпілих моральної шкоди, але в меншому розмірі, ніж зазначено в позові.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, оскільки відбуває покарання у Менській виправній колонії № 91, до суду надіслав заперечення проти позову, в яких вказав, що з позовними вимогами в частині стягнення з нього на користь позивачів моральної шкоди не згоден, посилаючись на необґрунтованість цих позовних вимог, вважав суму моральної шкоди значно завищеною, такою, що не відповідає принципам розумності, справедливості. Крім того, оскільки ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання, будь-яких доходів не має, тому навіть, якщо суд задовольнить позов, він не матиме можливості його виконати через відсутність коштів. Таким чином, ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо стягнення з нього моральної шкоди вважав недоведеними, необґрунтованими, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні даної частини позову.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 був чоловіком ОСОБА_1 (копія Свідоцтва про одруження, серія НОМЕР_2, зареєстроване Зміївським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області, актовий запис № 88 /кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України т. 5 а.с. 138/), братом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія Свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3, зареєстроване Зідьківською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис № 38 /кримінальна справа т. 5 а.с. 140, 141/) та сином ОСОБА_2 (копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про громадян про реєстрацію народження відповідно до ст. ст. 126, 133, 135 СК України /т. 5 а.с. 136/).

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, актовий запис № 34 /крим. справа т. 5 а.с. 137/.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були засуджені вироком Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2011 року за вчинення умисних злочинів, а саме ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив умисне вбивство ОСОБА_6, а ОСОБА_5 - приховування вчиненого ОСОБА_4 злочину.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_4 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до 11 років позбавлення волі, а ОСОБА_5 - за ч. 1 ст. 396 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Крім цього, вироком Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2011 року був частково задоволений позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілих матеріальні збитки у розмірі 46790 грн., а також моральну шкоду у розмірі 360000 грн. /а.с. 8-21/.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.03.2012 року вирок Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2011 року в частині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. У решті вирок від 30.05.2011 року - залишено без змін /а.с. 23-29/.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 визнаний винним у вбивстві ОСОБА_6, який доводиться сином ОСОБА_2, братом ОСОБА_3, чоловіком ОСОБА_1, а ОСОБА_5 - за приховування даного злочину, відповідачі засудженні за вчинення зазначених злочинів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивачами визначено розмір матеріальних збитків, який складає 46790 грн. та на підтвердження якого надано чеки, розрахунки /крим. справа за обв. ОСОБА_4, ОСОБА_5 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, т. 5 а.с. 120, 121, 122-124, 125-127, 133, 134/.

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтвердився факт заподіяння ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальних збитків з вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5, наявний причинно-наслідковий зв'язок між збитками та діяннями відповідачів, тому вимоги позивачів про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, а посилання відповідача ОСОБА_5 щодо відбуття ним покарання за вчинення злочину, не приймаються судом до уваги, оскільки, чинним законодавством передбачений обов'язок винної особи відшкодувати завдану шкоду, незалежно від того чи відбула вона покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення прав особи, при цьому моральна шкода може полягати: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Як зазначили в своїх поясненнях позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., внаслідок вбивства відповідачами їх близького родича ОСОБА_6 їм було спричинено моральну шкоду, яка виразилася сильних і тривалих переживаннях та душевних стражданнях, пов'язаних з непоправною втратою рідної людини, тяжкістю вчиненого відповідачами злочину, а також, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагалися приховати сліди злочину. Потерпілі оцінюють моральну шкоду на загальну суму 900000 грн.

На підтвердження своїх вимог надали наступні докази: довідку Зміївської центральної районної лікарні від 11.08.2009 року № 689, відповідно до якої 26.05.2009 року бригада швидкої допомоги чергувала на похованні ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надано допомогу у зв'язку з втратою свідомості; копії посвідчень ОСОБА_2, які підтверджують її пенсійний вік та погіршений стан здоров'я; копія Довідки від 17.07.2009 року, відповідно до якої ОСОБА_1, надавалася путівка до неврологічного санаторію /крим. спр. т. 5 а.с. 128, 129, 132, 135/.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Аналогічні вимоги містяться у п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України.

Отже, судом встановлено, що внаслідок вбивства ОСОБА_6 відповідачами було спричинено моральну шкоду ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка полягає в наявності сильних і тривалих душевних переживань та страждань, пов'язаних з непоправною втратою рідної людини.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнали позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 внаслідок вчинення протиправних дій відповідачів щодо їх рідної людини, фактичні обставини вчиненого злочину, його тяжкість, вік позивачів, їх стан здоров'я, матеріальне становище, а також, часткове визнання ОСОБА_5 позову в частині стягнення з нього моральної шкоди, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування відповідачами моральної шкоди брату померлого - позивачу ОСОБА_3, оскільки він не входить до переліку осіб, яким відшкодовується моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, який визначений ч. 2 ст. 1168 ЦК України. Крім цього, ОСОБА_3 не було надано доказів, що він можливо мешкав разом із померлим братом.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, виходячи з обсягу обґрунтування позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральної шкоди, суд вважає розумним і достатнім розмір відшкодування моральної шкоди на їх користь в сумі по 100000 грн. кожному, які стягнути з ОСОБА_4 та в сумі по 50000 грн. кожному, які стягнути з ОСОБА_5

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі по 348,65 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 11, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212-218 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих злочином - задовольнити частково.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відбуває покарання у Менській виправній колонії № 91, з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 46790 (сорок шість тисяч сімсот дев'яносто) грн. матеріальних збитків, завданих скоєнням злочину.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відбуває покарання у Менській виправній колонії № 91 на користь ОСОБА_1 100000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відбуває покарання у Менській виправній колонії № 91 на користь ОСОБА_2 100000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відбуває покарання у Менській виправній колонії № 91, в дохід держави судовий збір у розмірі 348 (триста сорок вісім) грн. 65 коп., які перерахувати на р/р 31212206700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37754227, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, код банку отримувача 851011.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 348 (триста сорок вісім) грн. 65 коп., які перерахувати на р/р 31212206700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37754227, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, код банку отримувача 851011

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: