Вирок № 30018413, 19.03.2013, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 1701/461/12

Номер провадження 1/555/10/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Старовецька Ю.В.

при секретарі - Рачок О.П.

за участю прокурора - Пошивака Р.О.

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

законного представника потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою середньою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого лісником Грушівського лісництва Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

22 жовтня 2011 року близько 8 години ранку лісник Грушівського лісництва Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ОСОБА_5, перебуваючи на території кварталу №26 обходу №1 Костопільського військового лісгоспу, що розташований поблізу с.Поліське Березнівського району Рівненської області, будучи службовою особою, що виконує обов'язки по охороні лісу, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, під час припинення неправомірних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_6 щодо самовільної порубки дерев, перевищуючи свої службові повноваження, що супроводжувалось насильством, безпричинно, умисно наніс потерпілому удар кулаком правої руки в ліву сторону голови, від чого потерпілий впав, а потім не менше 3 ударів кулаками обох рук в різні частини голови та рук, якими ОСОБА_2 прикривався, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді множинних синців лівої половини голови, синця лівого вуха, припухлість тильної поверхні кисті лівої руки, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний як підсудний, ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, та дав показання про те, що 22.10.2011 року прибув до обходу, охорону якого він здійснював. Між 26 та 27 кварталом він зупинив трактор, який перевозив дрова, та поцікавився, звідки вони. В транспортному засобі було двоє чоловіків, які йому відповіли, що дрова з полігону. Під час розмови він почув звук бензопили та відразу пішов в той бік. Підійшовши за метрів 300, він побачив двох хлопців і впізнав, що це були ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які займались незаконною порубкою лісу. Він запитав, що вони роблять, а у відповідь почув, що якщо йому можна вивозити дрова, то чому вони не можуть зрізати кілька дерев. ОСОБА_2 підійшов до нього, як йому здалося, з погрозою, і між ними виникла сутичка, вони схопили один одного за одяг, а потім обидва впали на землю на стали качатись. І під час цієї сутички можливо у потерпілого і виникли тілесні ушкодження, можливо, він випадково його вдарив, а, можливо, потерпілий сам вдарився, коли падав. Коли сутичка припинилась, про дану подію він повідомив керівництво. При цьому також вказав, що 22.10.2011 року під час конфлікту із потерпілим рушниці у нього не було, у нього особисто в користуванні немає рушниці. Згодом ОСОБА_5 дав показання про те, що, коли він виявив незаконну порубку лісу, потерпілий ОСОБА_2 підійшов до нього, тримаючи в руках сокиру, і такі дії потерпілого він розцінив як загрозливі для себе, тому взяв потерпілого за плече і намагався перекинути його через себе, коли вони впали, він вдарив ОСОБА_2 рулеткою, що випала із кишені потерпілого, а також вдарив кілька разів кулаком, зокрема наніс удар кулаком правої руки в ліву частину ділянки голови та не менше 3-5 ударів по голові і руках, якими він прикривався. Вважає, що діяв в стані необхідної оборони, захищаючись від потерпілого, який тримав сокиру, а тому вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.365 КК України та просить його виправдати.

Потерпілий ОСОБА_2 дав суду показання про те, що 22.10.2011 року близько 6 години ранку разом із ОСОБА_6 приїхали до лісу для того, щоб зрізати кілька дерев та заготовити дрова. Їдучи по дорозі, вони почули, що неподалік працює трактор, тому зупинились і пішли подивитись, що там відбувається. Підійшовши ближче, вони побачили троє чоловіків, які вантажили колодки, і серед них був ОСОБА_5 Коли особи закінчували завантажувати деревину, вони повернулися до місця, де залишили вози. ОСОБА_6 за допомогою бензопили зрізав п'ять дерев породи сосна, а він зчищав з них гілки. В цей час побачив, що до них біжить ОСОБА_5, який без будь-якого попередження здійснив постріл з рушниці у їх бік. А потім підбіг до нього і вдарив прикладом рушниці в ліву ділянку голови, від чого він впав на землю. Далі він ще раз вдарив приклад рушниці його по лівій руці, а потім кулаками ще наніс кілька ударів по тілу. Про даний факт він відразу розповів батькам, а 24.10.2011 року звернувся із відповідною заявою до міліції. Оскільки йому продовжувала боліти голова, 25.10.2012 року він звернувся до лікарні, де він лікувався стаціонарно до 10.11.2011 року. При цьому потерпілий також зазначив, що ні він, ні ОСОБА_6 опору ОСОБА_5 не чинили, в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень у нього в руках не було сокири, вона лежала на возі.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 22.10.2011 року зранку разом із ОСОБА_2 поїхали до лісу для того, щоб заготовити дров. Приїхавши на місце, вони почули, що неподалік працює трактор, а коли підійшли ближче, то побачили, що ОСОБА_5 допомагав двом чоловікам завантажувати на трактор деревину. Вони дочекались, коли ті особи майже завершили вантажити колоди, і повернулись до того місця, де залишити коней. Він за допомогою бензопили зрізав п'ять дерев, а ОСОБА_2 сокирою зрубав гілля. Тут він побачив, що до них біжить ОСОБА_5, який відразу без попередження вистрелив у їх бік, і так як ОСОБА_2 стояв ближче до ОСОБА_5, він відразу підбіг саме до нього і прикладом рушниці наніс удар в голові, від чого ОСОБА_2 впав, далі він знову прикладом рушниці вдарив його по лівій руці, а потім наніс кілька ударів кулаками в різні частини тіла. Згодом ОСОБА_5 запропонував їм забрати колодки, але вони відмовились і повернулись додому.

Свідок ОСОБА_2 дав показання про те, що 22.10.2011 року з самого ранку його син ОСОБА_2 забрав у нього коня з возом для того, щоб привезти дрова. Того ж дня приблизно о 9 годині ранку син зателефонував та повідомив, що його побив лісник ОСОБА_5 ОСОБА_2 розповів, що він з ОСОБА_6 приїхали до лісу по дрова, однак їх затримав ОСОБА_5, який спочатку вистрелив в їх бік, а потім прикладом рушниці вдарив його в голову та руку. Після цього лісник їм запропонував забрати дерева, які вони зрізали і просив, щоб нікому не повідомляли про подію. Коли син повернувся додому, він побачив на тильній стороні лівої руки припухлість та почервоніння, а також почервоніння лівого вуха. Після цього він зустрівся з ОСОБА_5, щоб з'ясувати, чому він побив його сина, однак між ними виникла лише словесна суперечка. Пізніше сину погіршало і його госпіталізувати до лікарні.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 22.10.2011 року зранку йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що в лісі виявив двох порушників, які здійснювали незаконну порубку лісу, та запитав, як йому діяти, на що свідок йому сказав вжити заходів щодо збереження зрізаної деревини. Через деякий час ОСОБА_5 знову подзвонив йому і розповів, що лісопорушники йому погрожують, а тому просив, щоб приїхали працівники лісгоспу.

Свідок ОСОБА_8 дав показання про те, що 22.10.2011 року йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5 та повідомив про затримання лісопорушників, однак в той момент свідок для складання акту на місце події не приїхав. Через деякий час він та ОСОБА_5 приїхали на місце проведення незаконної порубки лісу, де відбулась розмова між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та його батьком. Під час цієї розмови потерплий та його батько звинуватили ОСОБА_5, що він вдарив ОСОБА_2 прикладом рушниці, ці звинувачення ОСОБА_5 заперечував. Свідок також вказав, що в цей момент бачив, що у потерплого було червоне ліве вухо та почервоніння на руці, однак на якій саме пригадати не зміг.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 22.10.2011 року на прохання ОСОБА_5 приїхав з ним до лісу, та став свідком розмови між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та його батьком; останні вказували, що ОСОБА_5 побив ОСОБА_2 Свідок пояснив, що бачив у потерпілого почервоніння вуха, інших тілесних ушкоджень не бачив.

Свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що був присутній під час розмови ОСОБА_5, ОСОБА_2 та його батька, під час якої ОСОБА_5 звинуватили у побитті ОСОБА_2, на що ОСОБА_5 вказував, що не бив потерпілого. Даний свідок також зазначив, що бачив почервоніння вуха у ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_11 суду ствердила, що так як є рідною тіткою ОСОБА_5 часто буває у нього в будинку, однак жодного разу рушниці в будинку племінника не бачила.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 22.10.2011 року близько 5 години разом із ОСОБА_13 приїхали на Рівненський військовий полігон для того, щоб забрати дрова, які він напередодні заготовив для особистих потреб. Коли повертались додому в с.Поліське, по дорозі їх зупинив ОСОБА_5 та поцікавився, звідки вони везуть дрова, на що він йому повідомив, що вони ним особисто заготовлені на полігоні. В цей час вони почули звук бензопили і ОСОБА_5 відразу пішов в напрямку звуку. При цьому свідок ствердив, що рушниці при собі ОСОБА_5 не мав.

Аналогічні за змістом показання дав свідок ОСОБА_13, який також вказав, що в момент зустрічі з ОСОБА_5 рушниці у останнього не було.

Свідок ОСОБА_14 дала показання про те, що ОСОБА_5 в квітні 2011 року із рушниці застрелив її собаку, хоча особисто цього вона не бачила. Також свідок ствердила, що ОСОБА_5 займається полюванням і має рушницю. Зокрема, 06.05.2012 року вона бачила його, як він їхав на велосипеді із рушницею, тоді між нею та ОСОБА_5 виник конфлікт через те, що вона дала показання проти нього, за що він заподіяв їй тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що 10 років тому він брав зброю у ОСОБА_5, однак ні в 2011 році, ні в 2012 році він особисто зброї у ОСОБА_5 не бачив.

Свідок ОСОБА_16 підтвердив, що 22.10.2011 року приблизно о 15 годині за запрошенням ОСОБА_2 прийшов до нього додому, де останній показав свої тілесні ушкодження, а саме припухлість та почервоніння тильної сторони лівої руки та посинівши ліве вухо. ОСОБА_2 розповів, що ці ушкодження йому заподіяв ОСОБА_5, коли той перебував у лісі та різав дрова.

Свідок ОСОБА_17 дав показання про те, що в кінці листопада 2011 року до нього звернувся ОСОБА_5 з проханням зробити запис у його медичній картці про, нібито, наявність у нього тілесних ушкоджень, а саме: забою куприкової кістки, подряпин і синяків на сідничних м'язах, почервоніння коліна. При цьому ОСОБА_5 пояснив, що це потрібного йому для захисту в зв'язку із сутичкою з лісопорушниками. Свідок погодився на пропозицію ОСОБА_5 і вчинив відповідний запис, хоча об'єктивних ознак, які б свідчили, що ОСОБА_5 отримав такі тілесні ушкодження не було.

Відповідно до наказу директора Костопільського військового лісгоспу №98-к від 14 вересня 2011 року громадянина ОСОБА_5 призначено на посаду лісника Грушівського лісництва Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ( а.с.17 т.2).

Згідно вимог посадової інструкції, затвердженої 14.09.2011 року директором Костопільського військового лісгоспу передбачено, що лісник затримує у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях і порушеннях правил полювання з накладенням арешту на незаконно добуту в лісі та на шляху з лісу продукцію; проводить у встановленому порядку огляд речей, а також вилучення у правопорушників лісової і мисливської продукції, знарядь порушень і документів на них. В своїй повсякденній діяльності керується положеннями, інструкціями, наказами, розпорядженнями та іншими документами, що відносяться до виконання його обов'язків ( а.с.7 т.2)

Згідно колективного договору на 2008-2012 роки, прийнятого 15 липня 2008 року на загальних зборах трудового колективу, посада лісника відноситься до лісової охорони Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ( а.с.8 т.2).

Відповідно до довідки директора Костопільського військового лісгоспу №321 від 8 грудня 2011 року за лісником обходу №1 Грушівського лісництва Костопільського військового лісгоспу ОСОБА_5 закріплені такі лісові квартали: 26, 27, 28, 29, 30 (а.с.19 т.2).

В період з 22.10.2011 року по 31.12.2011 року ОСОБА_5 на лікарняному чи у відпустці не перебував ( повідомлення Костопільського військового лісгоспу №30а від 30.01.2012 року ( а.с.68).

Показання ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6 в частини місця, де сталась сутичка, співпадають з об'єктивними даними при огляді місця події - території кварталу №26 обходу №1 Грушівського лісництва Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат», яка розташована на відстані 5-ти кілометрів від с. Поліське, Березнівського району, Рівненської області. При огляді, крім виявлених п'яти пнів різних діаметрів, а саме: 18 см., 33 см., 38 см., 40 см., 42 см., було виявлено два пні дерев породи сосна, а саме: 18 см. та 40 см., які на момент проведення огляду були замасковані, а саме присипані землею та залишками деревини. (а.с.35-37 т.1).

Згідно протоколу огляду від 25 жовтня 2011 року встановлено, що місцем вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 самовільної порубки дерев породи сосна являється територія кварталу №26 обходу №1 Грушівського лісництва Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» при огляді якої, виявлено п'ять пнів різних діаметрів, а саме: 18 см., 33 см., 38 см., 40 см., 42 см. ( а.с.8-11 т.1).

Із протоколу огляду домоволодіння ОСОБА_5 від 25 жовтня 2011 року вбачається, що у останнього було виявлено та вилучено бензопилу «Штиль», яку як пояснив ОСОБА_5 він забрав у громадянина ОСОБА_2 під час здійснення останнім самовільної порубки дерев породи сосна у кварталі №26 обходу №1 ( а.с.12-13 т.1).

Відповідно до протоколу обшуку домоволодіння ОСОБА_5 від 21 грудня 2011 року у підсобному приміщенні виявлено вісім гільз 16 калібру до гладкоствольної рушниці ( а.с.112 т.1).

В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що дані патрони разом із рибальськими снастями зберігались у сумці, що колись належала батькові його дружини, а після його смерті зберігалась у його будинку.

Згідно повідомлення №43/3-214 від 30.01.2012 року начальника відділу профілактики правопорушень УМВС України у Рівненській області у власному користуванні гр. ОСОБА_18 (батько дружини ОСОБА_5) мав мисливську рушницю марки ІЖ-58, 16 калібру, 2-х ствольна, НОМЕР_1, 1964 року випуску. Після його смерті дана зброя не переоформлялась та не вилучалась ( а.с.64 т.2).

Із довідки Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області №51/11602 від 14.12.2011 року вбачається, що ОСОБА_5 на обліку в дозвільній системі РВ УМВС як власник мисливської гладкоствольної та газової зброї не перебуває (а.с.43).

Згідно протоколу огляду від 25 січня 2012 року (а.с.184-185 т.1) журналу реєстрації амбулаторних хворих за 2011-2012 рік Друхівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Березнівського району, Рівненської області встановлено, що даний журнал ведеться з 2 листопада 2011 року і в ньому є запис від 28.11.2011 року про те, що ОСОБА_5 звертався за медичною допомогою і йому поставлено діагноз - хронічний гастрит в стації загострення. Крім цього, також є запис від 4.01.2012 року про звернення ОСОБА_5 за медичною допомогою з аналогічним діагнозом. При огляді даного журналу більше не виявлено записів щодо звернення за медичною допомогою ОСОБА_5

Згідно висновку судово-медичної експертизи №548 від 12 грудня 2011 року (а.с.105-107) встановлено, що при зверненні ОСОБА_2 за медичною допомогою та подальшому його стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні Березнівської лікарні лікарями описані «множинні синці лівої половини голови» та синець лівого вуха, «припухлість тильної поверхні лівої кисті». При судово-медичному обстеженні 24 листопада 2011 року на тілі останнього виявлено синець тильної поверхні лівої кисті. Зазначені ушкодження утворилися незадовго до звернення за медичною допомогою від дії тупих предметів. Синці голови та лівої кисті у ОСОБА_2 за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Розташування та опис лікарями тілесних ушкоджень не виключають можливості їх утворення в час і за обставин наведених в описовій частині направлення, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №570 від 26 грудня 2011 року (а.с.129-132) встановлено, що при зверненні ОСОБА_2 за медичною допомогою та подальшому його стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні Березнівської лікарні лікарями описані «множинні синці лівої половини голови» та синець лівого вуха, «припухлість тильної поверхні лівої кисті». При судово-медичному обстеженні 24 листопада 2011 року на тілі останнього виявлено синець тильної поверхні лівої кисті. Зазначені ушкодження утворилися від дії тупих предметів з обмеженими травматичними поверхнями. Утворення описаних у ОСОБА_2 синців за обставин вказаних в наданих на експертизу матеріалах справи - «один удар прикладом в ліву ділянку голови», «один удар прикладом рушниці по лівій руці» не виключається.

Судово-медичний експерт ОСОБА_19, що був допитаний в судовому засіданні зазначив, що при вирішенні питання, чи могли тілесні ушкодження у потерпілого утворитися від удару прикладом рушниці, виходив з того, що характер та морфологічні ознаки тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони виникли від дії тупих предметів з обмеженими травматичними поверхнями, якими зокрема може бути і приклад рушниці. Однак, судово-медичних даних, які б дозволяли індивідуалізувати травмуюче знаряддя в матеріалах, наданих на експертизу, не відображено. В медичних документах за результатами лікування ОСОБА_2 відсутня необхідна інформація, яка б дозволяла конкретно стверджувати, що тілесні ушкодження потерпілому були заподіяні прикладом рушниці. В даному випадку беззаперечно можна лише встановити, що травмуюче знаряддя було тупим і мало обмежену травматичну поверхню. В зв'язку з чим у висновку експертизи він зазначив, що утворення синців у ОСОБА_2 від удару прикладом рушниці не виключається, однак за наявних медичних даних, такі тілесні ушкодження могли бути отримані і від удару кулаком, і від удару рулеткою, які також є тупими предметами, що мають обмежені травматичні поверхні.

В своїх показаннях щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 підсудний не заперечив, що під час сутички, наніс потерпілому 3-5 ударів кулаками рук, зокрема вдарив кулаком правої руки в ліву сторону голови під вухо та кілька разів по тулубу, можливо, по руці. Згодом вказав, що наніс удар ОСОБА_2 в ділянку голови рулеткою, однак в цій частині показання ОСОБА_5 є суперечливими, так як він спочатку вказував, що підняв її з землі, а потім, що вона випала з кармана потерпілого під час шарпанини між ними, при цьому він також давав показання, що коли підійшов до потерпілого, то в нього в руці була рулетка, потім, що в одній руці була сокира, а другою рукою він взяв його за плече, вказав, що вона була жовтого кольору, в той час як потерпілий вказує, що рулетка знаходилась у нього в кишені і була червоного кольору. Факт нанесення потерпілому удару прикладом рушниці заперечує.

Суд критично оцінює показання ОСОБА_5 в частині спричинення потерпілому тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Судом встановлено із показань потерпілого і свідка ОСОБА_6, які є послідовними та не суперечливими, що потерпілий не вчиняв суспільно небезпечного посягання на особу підсудного, яке б потребувало негайного відвернення чи припинення, будь-яких дій, які б свідчили, що він має намір посягнути на особу ОСОБА_5 він не робив. Крім того, сам ОСОБА_5 в свої показаннях вказував, що він перший взяв потерпілого за плече, а потім потягнув на себе, щоб збити його з ніг, ОСОБА_2 не замахувався на нього сокирою і не висловлював йому погрози, що застосує сокиру, не застосовував щодо нього будь-якої фізичної сили. Суд приймає до уваги також і той факт, що будь-яких доказів про наявність у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, отриманих в результаті дій ОСОБА_2, не здобуто, оскільки свідок ОСОБА_17 дав показання про відсутність на момент огляду ОСОБА_5 будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували отримання ним тілесних ушкоджень.

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_5, який як службова особа, припиняючи лісопорушення, вчинене потерпілим, умисно вчинив насильство, заподіявши ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, явно виходять за межі наданих йому повноважень, що визначені посадовою інструкцією.

Злочинні дії ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.365 КК України як перевищення службових повноважень, що супроводжувалось насильством та застосуванням зброї.

При визначенні обсягу обвинувачення визнаного судом доведеним, суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення кваліфікуючу ознаку застосування зброї, та кваліфікувати дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.365 КК України як перевищення службових повноважень, що супроводжувалось насильством, виходячи в наступного.

В основу пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення в частині перевищення службових повноважень, що супроводжувалось застосуванням зброї, органами досудового слідства покладені показання потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, які вказували, що ОСОБА_5 наніс потерпілому два удари прикладом рушниці, висновки судово-медичних експертиз, показання свідка ОСОБА_14, яка підтвердила фактичну наявність мисливської рушниці у ОСОБА_5, а наявність родинних зв'язків між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 ставить під сумнів свідчення останнього та свідка ОСОБА_13

Однак, свідок ОСОБА_13, який не перебуває у родинних стосунках із ОСОБА_5, не перебуває у родинних стосунках і з свідком ОСОБА_12, і який бачив особу безпосередньо перед подією злочину вказав, що рушниці при собі він не мав, такі показання вказаний свідок давав і на стадії досудового слідства. За ОСОБА_5 не зареєстровано будь-якої мисливської гладкоствольної зброї, така зброя не видавалась йому і у зв'язку із виконанням службових обов'язків, на що вказав керівник ОСОБА_5 ОСОБА_7 Судово-медичний експерт ОСОБА_19 суду зазначив, що в медичних документах не зафіксовано необхідних даних, які б дозволили ідентифікувати травмуючу поверхню, тому заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень прикладом рушниці не виключається, як не виключається і нанесення ударів будь-яким іншим тупим предметом з обмеженою травматичною поверхнею. Свідки ОСОБА_14 ствердила в судовому засідання, що особисто бачила рушницю у ОСОБА_5 в травні 2012 року, тобто через пів року після події злочину, а свідок ОСОБА_15 брав особисто рушницю у ОСОБА_5 10 років тому.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи практику та правові позиції Європейського суду прав людини, що викладені у рішеннях «Полторацький проти України», «Кузнєцов проти України», «Алієв проти України», суд, застосовуючи стандарт оцінки доказів «поза розумним сумнівом», приходить до висновку, що не можливо встановити поза розумним сумнівом, з необхідним рівнем доказовості, що під час перевищення своїх службових повноважень щодо потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_5 застосував зброю.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, - не встановлено.

Обставин, які пом'якшують покарання, - не встановлено.

Згідно характеристики за місцем проживання та роботи ОСОБА_5 характеризується позитивно.

Суд, враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість злочину та його наслідки, дані про особу винного, вважає, що необхідним і достатнім покарання для особи слід визначити покарання у виді позбавлення волі, що буде сприяти його виправленню та попередженню вчиненню нових злочинів.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, вперше скоїв злочин, суд вважає, що виправлення особи можливе без відбування покарання у виді позбавлення волі. В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням. Крім того, суд призначає особі додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, а саме пов'язаною з охоронною діяльністю, та штраф, які є обов'язковими додатковими покараннями, передбаченими санкцією ч.2 ст.365 КК України. Визначаючи розмір додаткового покарання у виді штрафу, суд згідно положень п.2 Постанови Пленуму Верхового Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд приймає до уваги наявність на утриманні підсудного неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та визначає його розмір ближче до нижньої межі санкції ч.2 ст.365 КК України.

При вирішенні цивільного позову військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах комунального закладу охорони здоров'я «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що внаслідок скоєння умисних злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження, з приводу яких особа перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі.

Згідно довідки комунального закладу охорони здоров'я «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради №1618 від 21.12.2011 року вартість затрат, що понесені на лікування хворого ОСОБА_2, який знаходився на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні з 25.10.2011 року по 10.11.2011 року, за рахунок коштів районного бюджету становить 1 566,82 грн.

Згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частина третя статті 1206 ЦК України передбачає, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності чи власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, ст.1206 ЦК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним за ч.2 ст.365 КК України і призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі із позбавленням права займати посади, пов'язані з охоронною діяльністю на строк два роки та зі штрафом в сумі 9 350 (дев»ять тисяч триста п»ятдесят) грн.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України обов'язків :

- не виїжджати за межі України без дозволу органів КВІ ;

- повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи КВІ.

Додаткові покарання у виді позбавленням права займати посади, пов'язані з охоронною діяльністю на строк два роки та штраф підлягають реальному виконанню.

Позов військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах комунального закладу охорони здоров'я «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь комунального закладу охорони здоров»я «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради (ЄДРПОУ 01999810) 1 566 ( одну п»ятсот шістдесят шість) грн. 82 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази: вісім гільз 16 калібру - знищити, журнал реєстрації амбулаторних хворих за 2011-2012 рік Друхівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Березнівського району - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15-ти діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Рівненської області через Березнівський районний суд Рівненської області.

Суддя Старовецька Ю. В.