ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2013 року справа № 919/72/13-г
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011,
ідентифікаційний код 25750044)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_2,
ідентифікаційний код НОМЕР_1)
про стягнення заборгованості у розмірі 102 901,67 грн,
за участю представників:
Позивача - явку уповноваженого представника не забезпечив
Відповідач - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.
Суть спору:
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Позивач, Фонд) звернувся до господарського суду м. Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 102 901,67 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов Договору оренди нерухомого майна в частині своєчасної сплати орендної плати у період дії Договору.
Ухвалою суду від 10.01.2013 порушено провадження у справі та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справи призначений на 22.01.2013.
Ухвалами суду від 22.01.2013 та 06.02.2013 розгляд справи в порядку статті 77 ГПК України відкладався. Черговий розгляд справи призначено на 11.03.2013
У судове засідання Позивач та Відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 06.02.2013 сторонами не виконані.
Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та надав суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково та просив стягнути з нього лише розмір орендної плати за фактичне використання орендованого майна у період з 31.05.2011 по 22.02.2012 (арк. с 59-62).
Зі змісту ст.22 ГПК України убачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників Позивача та Відповідача за наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
31.05.2012 між Позивачем (орендодавець) та Відповідачем (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 9-10 (далі - Договір) (а.с.11-13), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає в оренду, а Орендар приймає в оренду вбудовані нежитлові приміщення з 5-1 по5-4, загальною площею 22,10 кв.м. на І поверсі, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, що знаходяться на балансі РЕП-10 ( далі - Об'єкт оренди).
Відповідно до п.2.5 Договору вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акта прийому-передачі об'єкта оренди.
Пунктами 3.2., 3.3. Договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати з 01.05.2011 складає 2328,39 грн за перший місяць оренди та повинно бути перераховано Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць встановлюється шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому місяцю.
Орендар повинен своєчасно вносити орендну плату Орендодавцю (пункт 4.4.3 Договору).
Строк дії даного договору сторони погодили з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору строком до 09.02.2015 (п. 7.1 Договору).
На виконання умов договору 31.05.2011 Фондом було передано в оренду, а Відповідачем прийнято зазначене вище майно, про що свідчить Акт прийому-передачі орендованого майна (арк. с 15).
Рішенням суду від 22.02.2012 по справі №5020-1979/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.05.2012, зазначений Договір розірвано (арк. с 25-36).
Проте, у період дії Договору Відповідач належним чином вимоги Договору не виконував, орендну плату у повному обсязі не вносив, у зв'язку з чим за період з 01.12.2011 по 21.06.2012, за розрахунками Позивача, утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 102 901,67 грн, що й стало підставою звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення боргу з Відповідача за Договором.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно п.4.4.3 Договору, Орендар зобов'язав своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, у тому числі комунальних та експлуатаційних послуг.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання, або неналежне виконання умов Договору.
Так, згідно розрахунку Позивача, основна заборгованість Відповідача за період з 01.12.2011 по 21.06.2012 за Договором становить 15 031,06 грн (арк. с 9). Судом перевірено розрахунок Позивача щодо суми основного боргу та визнано його невірним, оскільки Позивачем не враховано, що Договір припинив свою дію 22.05.2012, тобто у день вступу в законну силу постанови Севастопольського апеляційного господарського суду по справі №5020-1979/2011 та рішення господарського суду міста Севастополя від 22.02.2012 по справі №5020-1979/2011, яким було розірвано зазначений Договір. А тому орендна плата за користування майном повинна нараховуватися до 21.05.2012 включно, а не по 21.06.2012, як зазначає Позивач.
У зв'язку з зазначеним, судом здійснено власний розрахунок суми основного боргу Відповідача перед Позивачем, відповідно до якого з Відповідача підлягає стягненню 12641,01 грн за період з 01.12.2011 по 21.05.2012, з урахуванням часткової сплати Відповідачем у лютому 2012 боргу у розмірі 600 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.6. Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більш 30 календарних днів , Орендодавець вправі вимагати з орендаря , а Орендар зобов'язав сплатити на користь Орендодавця 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Так, згідно розрахунку Позивача, Відповідачу відповідно до статті 625 ЦК України нараховано 30% річних у розмірі 2 927,13 грн.
Судом перевірено рахунок Позивача та визнано його невірним, оскільки Позивачем під час розрахунку визначено невірний період нарахування по 21.06.2012 замість вірного по 21.05.2012 (арк. с. 10). Судом здійснено власний розрахунок 30% річних за період з 01.12.2011 по 21.05.2012, відповідно до якого сума 30% річних, що підлягає стягненню з Відповідача складає 2 625,83 грн.
Ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За приписами ст. 549 ЦК України, статті 230 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною другою ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За результатами перевірки наданого Позивачем розрахунку пені (арк.с. 10), судом визнано його невірним із зазначених вище підстав та здійснено власний розрахунок пені, відповідно до якого з Відповідача підлягає стягненню 970,79 грн пені.
Пунктом 8.7. Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більш ніж 60 календарних днів Орендар зобов'язаний сплатити на користь Орендаря поверх збитків штраф у сумі рівної трьохкратному розміру річної орендної плати за Договором.
На підставі зазначеного, Позивачем нараховано Відповідачу штраф у розмірі 83 822,04 грн.
Судом перевірено розрахунок штрафу, наданий Позивачем (арк. с. 9) та визнано його вірним. Проте, відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу до 838,22 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у вступній часині позовної заяви Позивачем визначений предмет спору як стягнення заборгованості за договором найму, розірвання договору та повернення приміщення, проте у прохальній частині позовної заяви Позивач просить лише стягнути з Відповідача 102 901,67 грн заборгованості за Договором.
Оскільки частина друга ст. 83 ГПК України надає право господарському суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог лише за клопотанням заінтересованої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи та задоволення вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача заборгованості за Договором.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, витрати Позивача по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст. ст. 22, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, р/р місцевого бюджету м.Севастополя № 33213870700001 в ГУГКСУ в м.Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 38022717 код платежу 22080400) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 9-10 від 31.05.2011 у розмірі 17075,85 грн (сімнадцять тисяч сімдесят п'ять гривень 85 коп.), з яких 12641,01 грн - розмір основної заборгованості, 30% річних у розмірі - 2625,83 грн, пеня у розмірі 970,79 грн та штраф у розмірі 838,22 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, р/р 37188003000416 в ГУ ГКСУ у м.Севастополі, МФО 824509, код в ЕДРПОУ 25750044, отримувач ФКМ СМР) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 058,03 грн (дві тисячі п'ятдесят вісім грнивень 03 коп.).
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити
Повний текст рішення складено 18.03.2013.
Суддя І.А.Харченко
Розсилка рекомендованою кореспонденцією із повідомленням:
1. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради
(вул. Луначарського,5 м. Севастополь, 99011)
2. ФОП ОСОБА_1
(АДРЕСА_2)
(АДРЕСА_1, 99002)
Судове рішення № 30017535, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 11.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 919/72/13-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: