Рішення № 30017207, 15.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2013 р.Справа № 916/173/13-г

За позовом: Апеляційного суду Одеської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія "СТС-Інвест"

про розірвання угоди та стягнення 331483,14 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Паненко А.М. - довіреність від 31.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач - Апеляційний суд Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати Угоду №1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 08.12.2006р., укладену між Апеляційним судом Одеської області та Публічним акціонерним товариством "Фінансова компанія "СТС-Інвест" та стягнути з відповідача на користь Апеляційного суду Одеської області 331483,14 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем було заявлено суду клопотання, у якому він просив суд звільнити Апеляційний суд Одеської області від сплати судового збору, посилаючись на довідку від 11.01.2013р., у якій зазначено про те, що у кошторисі установи на 2013 рік не передбачені витрати на сплату судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2013р. позовну заяву (вх. № 312/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та справу призначено до розгляду в засіданні суду. Крім того, зазначеною ухвалою суду відстрочено сплату судового збору позивачем за подання позовної заяви на строк до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив суд накласти арешт на трикімнатну квартиру № 85, розташовану на 17 поверсі, загальна площа 97, 63 м2, житлова площа 50,95 м2, площа кухні 13,84 м2, загальною вартістю 348929,62 грн. (в т.ч. ПДВ) за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. К. Маркса, буд.11.

Вказана заява була залишена судом без розгляду та задоволення, у зв'язку з несплатою позивачем судового збору за подання заяви та невідповідності заходів забезпечення суті заявленого позову.

Представник Позивача заявлений позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.11.2011р. наданими суду позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників

Як зазначено у п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

08 грудня 2006 року між Апеляційним судом Одеської області (Довіритель) та ВАТ "Фінансова компанія "СТС-Інвест" (Управитель) було укладено Угоду №1 про участь у Фонді фінансування будівництва. Об'єкт будівництва: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса 4, буд. 11 (надалі за текстом - Угода), згідно якої Довіритель на підставі повного визнання ним Правил Фонду фінансування будівництва типу А, дає згоду на участь у Фонді, бере на себе зобов'язання виконувати правила Фонду, передає кошти Управителю у довірче управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування, а саме квартир та житлових будинків для суддів загальних судів Одеської області та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителю з управлінням цими коштами, а Управитель приймає кошти на рахунок Фонду у довірче управління з подальшим використанням коштів Фонду у порядку, визначеному Правилами Фонду.

Пунктом 1.3. угоди встановлено, що при укладанні цієї угоди Управитель на умовах Правил Фонду закріплює за Довірителем обраний ним об'єкт інвестування, характеристики якого визначені у свідоцтві про участь у Фонді, яке є невід'ємною частиною угоди.

Пунктом 2.1. угоди визначено, що об'єкт інвестицій має бути споруджений за адресою: м. Іллічівськ, вул. карала Маркса 4, буд. 11 (будівельна адреса).

Об'єкт інвестування - чотири 3-кімнатні квартири загальною площею 390,52 м2 (асортимент згідно специфікації, додаток № 2 до цієї угоди) (п.2.2. угоди).

Згідно з п.2.2.1. угоди орієнтований (запланований) термін введення об'єкту в експлуатацію - ІІ квартал 2009р.

Пунктом 2.4. угоди було встановлено, що загальна вартість об'єкта інвестування складає 1395718,48 грн. в т.ч. ПДВ.

Пунктом 3.3. угоди встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п.7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу на термін 20 банківських днів.

Згідно із п.п а п.2 ст. 4.2.2. угоди Довіритель має право відмовитися від участі у фонді шляхом розірвання угоди про участь у фонді та отримати з фонду кошти тощо.

Відповідно до Додатку № 1 до Угоди сторонами погоджено Графік виконання зобов'язань за угодою, відповідно до якого оплата проводиться не пізніше останнього числа визначеного у графіку місяця, а саме: у грудні 2006р. (до 31.12.2006р.) Довіритель повинен сплатити Управителю 1325932,56 грн.; та у 2009р. (протягом 20 днів з моменту введення об'єкту в експлуатацію) - 69785,92 грн.

27.12.2006р. на виконання умов угоди № 1 Апеляційним судом Одеської області було перераховано на рахунок відповідача 331483,14 грн., що вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 27.12.2006р. (а.с. 22) (оригінал оглянуто судом в судовому засіданні).

28.12.2006р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 2 до Угоди № 1 в якій у зв'язку із зменшенням бюджетного фінансування сторони домовилися внести зміни до Угоди № 1 від 08.12.2006р. щодо зменшення об'єму будівництва житла та вирішили викласти: п.2.2. у наступній редакції: Об'єкт інвестування - 3-кімнатна квартира № 85, розташовану на 17 поверсі, загальна площа 97, 63 м2, житлова площа 50,95 м2, площа кухні 13,84 м2;

п.2.4. у наступній редакції: Загальна вартість об'єкта інвестування становить 348929,62 грн. (в т.ч. ПДВ) та внесли зміни до додатку № 1 до Угоди № 1, а саме зазначивши наступне:

оплата проводиться не пізніше останнього числа визначеного у графіку місяця, а саме: у грудні 2006р. (до 31.12.2006р.) Довіритель повинен сплатити Управителю 331483,14 грн.; та у 2009р. (протягом 20 днів з моменту введення об'єкту в експлуатацію) - 17446,48 грн.

Також сторони погодили, що додаток № 2 до Угоди № 1 втратив чинність.

30.06.2009р. сторони підписали Додаткову угоду № 2 до Угоди № 1 в якій зазначили наступне:

Пункт 2.2.1. Угоди № 1 від 08.12.2006р. читати: Орієнтований (запланований термін введення об'єкту в експлуатацію - 4 квартал 2010р.

23.12.2010р. сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Угоди № 1 в якій змінили назву ВАТ "ФК "СТС-Інвест" на ПАТ "ФК "СТС-Інвест" та зазначили наступне:

Пункт 2.2.1. Угоди № 1 від 08.12.2006р. читати: Орієнтований (запланований термін введення об'єкту в експлуатацію - 4 квартал 2012р.

На момент укладення Угоди у п. 2.2.1. передбачався кінцевий термін завершення будівництва - ІІ квартал 2009р.

Під час дії Угоди її умови в частині строків завершення будівництва неодноразово змінювались. Кінцевим терміном завершення будівництва об'єкту відповідно до Додаткової угоди № 3 до Угоди № 1 встановлено строк - 4 квартал 2012р. (тобто у розумінні трактування строків до 31.12.2012р.).

Як зазначив позивач відповідач зобов'язань щодо введення об'єкту будівництва в експлуатацію не виконав, житловий будинок в якому розташовано об'єкт інвестування - квартира № 85 в експлуатацію не введено. Відповідач зазначеного в установленому законом порядку не спростував.

Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов інвестиційної угоди в частині строків здійснення будівництва об'єкту інвестиції, а саме: 3-кімнатної квартири № 85, розташованої на 17 поверсі буд. 11 по вул. Карала Маркса 4 у м. м. Іллічівськ, Одеської обл., загальною площею 97, 63 м2, житловою площею 50,95 м2, площею кухні 13,84 м2 та направлені на розірвання Угоди № 1 від 08.12.2006р. і стягнення з ПАТ "Фінансова компанія "СТС-Інвест" грошових коштів у сумі 331 483,14 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вимог ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

У відповідності до п. 3 ст. 612 Цивільного Кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналізуючи умови Угоди №1 від 08 грудня 2006 року (з урахуванням змісту додаткових угод до неї), положення якої передбачають обов'язок відповідача завершити будівництво об'єкту інвестиції (3-кімнатної квартири) для позивача з кінцевим строком до 31.12.2012р., суд вважає що фактичне недотримання даних положень впродовж строку дії Угоди, відсутність у матеріалах справи доказів проведення будівельних робіт на об'єкті, про що було зазначено представником позивача та не спростовано відповідачем, є істотним порушенням умов оспорюваної Угоди, а тому вимога позивача про розірвання Угоди №1 про участь у Фонді фінансування будівництва, Об'єкт будівництва: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Карала Маркса 4, буд. 11 - є обґрунтованою, цілком законною та підтвердженою матеріалами справи, а тому такою що підлягає задоволенню.

Положеннями п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

При цьому, з урахуванням положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Апеляційного суду Одеської області про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 331483,14 грн., що являє собою суму понесених позивачем витрат на інвестування будівництва квартири, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів, отже Позивач зобов'язаний довести за допомогою належних та допустимих доказів факт порушення спірним правочином його прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також ще наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач належних доводів у свій захист суду не навів.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючі наявні матеріали справи, пояснення представника позивача, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Апеляційного суду Одеської області підтверджуються матеріалами справи, є законними, обґрунтованими а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того суд звертає увагу на наступне.

Позивачем подано позов в якому зазначено дві позовні вимоги - немайнового (розірвання угоди) та майнового (стягнення коштів) характеру.

Із змісту абз. 2 п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" за позовну вимогу майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2% від суми позову, отже у даному випадку розмір судового збору повинен складати - 6629,66грн. та за немайнову вимогу розмір судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто - 1147 грн.

Пунктом 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Ухвалою господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі від 21.01.2013р. позивачу було відстрочено оплату судового збору за подачу позову до винесення рішення по справі, а тому на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 7776,66 грн. мають бути стягнуті на користь Державного бюджету України з ПАТ "Фінансова компанія "СТС - Інвест".

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Розірвати Угоду №1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 08.12.2006р., укладену між Апеляційним судом Одеської області (65072, м. Одеса, вул. Гайдара, 24 а, код 02892913) та Публічним акціонерним товариством "Фінансова компанія "СТС-Інвест" (67571, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. героїв Сталінграду, 15-а, код ЄДРПОУ 32682420).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія "СТС-Інвест" (67571, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. героїв Сталінграду, 15-а, код ЄДРПОУ 32682420) на користь Апеляційного суду Одеської області (65072, м. Одеса, вул. Гайдара, 24 а, код 02892913; п/р 35212001000098 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011) грошові кошти у сумі 331483 (триста тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 14 коп.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія "СТС-Інвест" (67571, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. героїв Сталінграду, 15-а, код ЄДРПОУ 32682420) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206 судовий збір в сумі 7776 (сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 66 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текс рішення складено 18.03.2013р.

Суддя Цісельський О.В.