Рішення № 30016956, 13.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.13 р. Справа № 905/496/13-г

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова», м. Донецьк

до Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 75 542, 45 грн., з яких сума основного боргу 70 110, 00 грн., пеня у розмірі 2677, 99 грн., 3 % річних у розмірі 2754, 46 грн.,

за участю представників:

від позивача: Гриневського В.В., за довір. від 18.01.2013р.,

від відповідача: Головня Є.В., за довір. від 02.01.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості в розмірі 78 261, 13 грн., з яких сума основного боргу 70 110, 10 грн., пеня у розмірі 4624, 38 грн., 3 % річних у розмірі 1849, 75 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 611, 625, 662, 712 Цивільного кодексу України, статей 265, 266, 267 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 04 листопада 2011 року №5/111876. Зазначив, що відповідачем не повністю сплачена вартість поставленої продукції відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується видатковою накладною. Сума основного боргу становить 70 110 грн.

Відповідно до норм статей 611, 625 Цивільного кодексу України позивачем нарахована пеня у розмірі 4624, 38 грн. та 3 % річних у розмірі 1849, 75 грн.

Загальна сума заборгованості становить 76584, 13 грн.

22 лютого 2013 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про зміну розміру позовних вимог, у зв'язку з перерахуванням суми пені та 3 % річних. Просив стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» заборгованість в розмірі 75 542, 45 грн., з яких сума основного боргу 70 110, 00 грн., пеня у розмірі 2677, 99 грн., 3 % річних у розмірі 2754, 46 грн.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Підстави для неприйняття заяви про зменшення позовних вимог у суду відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням зменшення позовних вимог. Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму 70 110, 00грн., заперечував проти нарахування штрафних санкцій, про що через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву.

Підстави для неприйняття визнання позову в частині стягнення основної суми боргу відповідачем у суду відсутні.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» (Постачальник) та Державним підприємством «Макіїввугілля» (Покупець) укладений договір поставки № 5/111876 (надалі по тексту - договір).

Умовами договору сторони визначили предмет, умови поставки, ціну, вартість та порядок розрахунків, відповідальність сторін та строк дії договору.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в чинному договорі.

Найменування: лісоматеріали круглі довжиною 2-3м, діаметром 10-18см; 4-6м діаметром 8-24см.

Кількість: 123 куб.м- відповідно специфікацій.

Згідно із пунктом 2.1 вищезазначеного договору поставка продукції здійснюється на мовах DDP (Інкотермс 2000).

Строк поставки продукції: листопад - грудень 2011 року (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.4 договору датою поставки продукції буде вважатися дата прийняття продукції на склад Покупця. Право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту її прийняття.

У наявних в матеріалах справи Специфікаціях міститься інформація про найменування, кількість, ціну та строк поставки товару, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств (а.с.11, 12).

Згідно із пунктом 3.1 договору ціна одиниці продукції складає 570 грн., з урахуванням залізничного тарифу та доставки.

Загальна сума договору складає 70 110, 00 грн. (сімдесят тисяч сто десять гривень) 00 коп. (сума усіх специфікацій).

Відповідно до вищевказаних специфікацій, позивачем виписаний рахунок-фактура №СФ-0000687 від 14 листопада 2011 року на загальну суму 70 100, 00 грн. (а.с14).

На виконання умов договору позивачем поставлена продукція, яка отримана відповідачем, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000158 від 14 листопада 2011 року на суму 70 110, 00 грн. (а.с.13).

Зазначена видаткова накладна підписана та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував факт отримання продукції на суму 70 110, 00 грн., про що зазначив у відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи (а.с.51-52).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що розрахунки за продукцію здійснюються по факту поставки протягом 30 банківських днів.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 19 листопада 2012 року на суму 1 946 348, 52 грн., що підтверджується фіскальним чеком з описом вкладення у цінний лист, які містяться в матеріалах справи (а.с.15-16,17,18).

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 04 лютого 2013 року на суму 70 110, 00 грн.(а.с.64).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 70 110, 00 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2677, 99 грн. необхідно зазначити наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, згідно із статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року №543-96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з пункту 5.4 договору, сторони домовились про сплату пені в розмірі 0,1 % саме за порушення строків поставки продукції. Нарахування пені за несвоєчасну оплату продукції умовами договору не узгоджено, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 2677, 99 грн. не підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних за період з 27 листопада 2011 року по 17 лютого 2013 року в розмірі 2754, 46 грн. необхідно зазначити наступне.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що за невиконання умов оплати за даним договором Покупець несе відповідальність згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В розрахунку 3% річних, який міститься в матеріалах справи, позивач зазначив 478 днів прострочення з 27 листопада 2011 року по 17 лютого 2013 року (а.с.29).

Перевіривши розрахунок 3 % річних за період з 27 листопада 2011 року по 17 лютого 2013 року, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів за вказаний період. За розрахунком суду кількість днів за період з 27 листопада 2011 року по 17 лютого 2013 року становить 449 днів, а тому розмір 3% річних складає 2581, 58 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати продукції не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості в розмірі 75 542, 45 грн., з яких сума основного боргу 70 110, 00 грн., пеня у розмірі 2677, 99 грн., 3 % річних у розмірі 2754, 46 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Совєтська, 2, п/р 26007344752834 в Макіївському безбалансовому відділенні філіала ГУ ПАО «Промінвест банк» в Донецькій області, МФО 334635, ІНН 324422905180, ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» (83096, м.Донецьк, вул. Куйбишева, 131, п/р 26007022284001 в ПАО «КБ Южкомбанк», МФО 335946, ЄДРПОУ 35951762) заборгованість в розмірі 70 110 (сімдесят тисяч сто десять) грн.,00 коп., 3% річних у розмірі 2581(дві тисячі п'ятсот вісімдесят одну) грн., 58 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Совєтська, 2, п/р 26007344752834 в Макіївському безбалансовому відділенні філіала ГУ ПАО «Промінвест банк» в Донецькій області, МФО 334635, ІНН 324422905180, ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» (83096, м.Донецьк, вул. Куйбишева, 131, п/р 26007022284001 в ПАО «КБ Южкомбанк», МФО 335946, ЄДРПОУ 35951762) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 655 (одну тисячу шістсот п'ятдесят п'ять) грн., 57 коп.

У судовому засіданні 13 березня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 18 березня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.