Рішення № 30016890, 14.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.13 р. Справа № 905/1101/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,

при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

за участю представників сторін:

Прокурор: Осипенко Ю.О. за посвідченням №003174

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місяцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 19.12.2007р. №364/2 у розмірі 21 262,5грн.; зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні лайтбокси розміром 1,2 *1,8 - у кількості 25 од., -

Прокурор м. Маріуполя Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області (далі-Позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (далі-Позивач) про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місяцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами , що перебуває у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 19.12.2007р. №364/2 у розмірі 21 262,5грн.; зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні лайтбокси розміром 1,2*1,8 - у кількості 25 од.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором від 19.12.2007р. №364/2, внаслідок чого виникла заборгованість, а також зазначає про ухилення Відповідача від виконання обов'язку з демонтажу рекламної конструкції після закінчення строку договору.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст. 121 Конституції України, ст.ст. 391, 526, 610, 611, 612, 622, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 188, 193 Господарського кодексу України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 1, 2, 12 ,13, 15, 29, 54, 55, 56, 57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Позивача у судове засідання 14.03.2013р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №00557260 з відміткою про отримання.

Заслухавши у судовому засіданні Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, розглянувши звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, прийняв рішення №364 від 19.12.2007р. про надання дозволу на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2

18 квітня 2008р. на підставі вищевказаного рішення ПП ОСОБА_2 виданий дозвіл № 252/2007 на розміщення зовнішньої реклами - Постмост (лайтбокси розм. 1,2*1,7м - 25шт.) у Жовтневому районі терміном дії з 19.12.2007р. до 19.12.2012р.

19 грудня 2007р. на виконання рішення виконкому міськради №364 від 19.12.2007р. між виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області (Адміністрація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (Розповсюджувач зовнішньої реклами) укладено договір №364/2 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Адміністрація надає, а Розповсюджувач зовнішньої реклами приймає в тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: розміщення лайтбоксів розміром 1,2*1,8 - 25шт. за адресою: Постмост.

Положеннями п. 2.1. договору його термін визначений сторонами тривалістю 5 років та встановлено, що Розповсюджувач зовнішньої реклами повинен протягом 5 діб після закінчення терміну демонтувати спеціальні конструкції та привести місця розміщення в належний вигляд.

Відповідно до п. 3.1.1. серед обов'язків Розповсюджувача встановлено необхідність внести протягом 10 робочих днів з дня підписання договору до міського бюджету встановлену договором плату в повному обсязі, або при наданні розстрочки платежу, перший платіж.

Згідно з п.4.1. Договору за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, Розповсюджувач зовнішньої реклами протягом всього строку дії договору згідно п.2.1, щорічно до 19 числа першого поточного року сплачує на рахунок міського бюджету 7 087,5грн. Загальна сума договору становить 35 437,5 грн.

Через порушення Розповсюджувачем зовнішньої реклами грошових зобов'язань за укладеним договором Позивачем була складена претензія №29 від 21.06.2012р.

З листа Головного Управляння містобудування і архітектури Маріупольської міської ради №0601-17/672-01 від 11.03.2013р., спеціальні конструкції зовнішньої реклами, що належать ФЛП ОСОБА_2 станом на 27.02.2013р. встановлені за місцем розташування.

У зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань за Договором Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на стягненні заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місяцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами у розмірі 21 262,5грн. та зобов'язанні Відповідча демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні лайтбокси розміром 1,2 *1,8 - у кількості 25 од.

Суд розглядає справу в контексті заявлених вимог Прокурора та Позивача, оскільки їх об'єднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення зобов'язань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових, а також - у примушенні до виконання обов'язку з демонтажу рекламного засобу з огляду на закінчення строку дії договору та дозволу на його розміщення.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні регулюються насамперед положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про рекламу", Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. інших нормативних актів, та умовами укладеного між ним договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, згідно п. 32 Типових правил та п. 33 Положення означена плата визначається договором, що укладається з Розповсюджувачем реклами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №364/2 від 19.12.2007р. подібний до договору найму, адже визначає тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щорічного здійснення платежів за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності у відповідності до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не були виконані в повному обсязі грошові зобов'язання із сплати за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами -належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного до справи не надано. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а Відповідач -таким, що прострочив грошове зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Перевіривши розрахунок заявлених вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення основного боргу - 21 262,5грн.

Відносно позовних вимог про зобов'язання здійснити демонтаж рекламної конструкції, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до п.2.1. договору та виданого Відповідачеві дозволу, строк їх дії припинився 19.12.2012р. Доказів продовження такого строку - рішення Виконкому, нового дозволу та додаткової угоди Відповідачем до справи не надано, так само як і доказів існування інших підстав для розміщення спірної рекламної конструкції.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, в даному випадку - для подальшого перебування рекламних конструкцій Відповідача на наданих згідно спірного договору місцях їх розташування.

Таким чином, за межами строку дії договору в силу ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Відповідач позбавлений правових підстав використовувати землю комунальної власності для розміщення своєї рекламної конструкцію, що узгодили сторони в п.2.1 Договору.

Враховуючи викладену вище позицію суду щодо можливості застосування за аналогією закону до спірних правовідносин норм законодавства, які регулюють правовідносини з найму (оренди), у світлі ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, за приписами якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути майно наймодавцеві, вимоги про зобов'язання здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в даному випадку -демонтувати конструкції) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк умовами договору визначений в п.2.1 Договору, суд дійшов висновку за доцільне встановити 5-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Прокурор звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 58, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місяцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 19.12.2007р. №364/2 у розмірі 21 262,5грн.; зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні лайтбокси розміром 1,2 *1,8 - у кількості 25 од. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області (міський бюджет м. Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 34686694) заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місяцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 19.12.2007р. №364/2 у розмірі 21 262,5грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати Фізичну особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні лайтбокси розміром 1,2 *1,8 - у кількості 25 од.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_1, ІНННОМЕР_1) в доход державного бюджету витрати по сплаті судового збору в розмірі 2867,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Чернова О.В.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2013р.