Рішення № 30016874, 05.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.13р. Справа № 8/5005/9715/2012

За позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", м. Ізмаїл, Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром", м. Дніпропетровськ

про стягнення 89 900,14 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", м. Ізмаїл, Одеська область

про стягнення 1 130 580,00 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: представник не з'явився

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій у сумі 89 900, 14 грн., які складаються з 20600, 14 грн. - пені та 69300, 00 грн. - штрафу, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 257 від 07.06.2011 р., за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність покупця двигуни судові поршневі внутрішнього згорання ЯМЗ -238Д1 в строк - протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору, тобто до 05.09.2011 р., однак в порушення умов п.4.1 договору відповідач поставило товар на адресу позивача лише 24.10.2011 р. , про що свідчить відповідний акт прийому передачі товару на відповідальне зберігання, таким чином на момент надходження товару на адресу позивача відбулося прострочення виконання зобов'язання за договором. На підставі п.6.3 зазначеного договору позивач здійснив нарахування штрафних санкцій у вигляді пені і штрафу. Також у позовній заяві просив поновити позивачу строк позовної давності на стягнення з відповідача штрафу та пені, оскільки як він зазначає, з січня по липень 2012 року законність та дійсність договору № 257 від 07.06.2011 р. була предметом судового розгляду по іншій судовій справі № 5017/275/2012, порушеній господарським судом Одеської області за позовом Дунайської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до ТОВ "Укрніхром", ТОВ "Дослідно-експериментальний завод "Спецсплав", ДП "ІЗМ МТП" про визнання результатів конкурсних торгів недійсними та визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти. Рішенням господарського суду Одеської області від 18.05.2012 р., залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 р. по справі № 5017/275/2012, Дунайському транспортному прокурору було відмовлено у задоволенні вищезазначеного позову. Однак, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 р. отримано позивачем лише 30.08.2012 р. У подальшому учасниками судового процесу ця постанова та рішення не оскаржувались і на сьогоднішній день залишаються чинними. Зазначені вище обставини не дозволили позивачу своєчасно заявити позов на стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання свого зобов'язання за договором № 257.

27.11.2012 р. ТОВ "Укрніхром" подало до суду зустрічний позов №528/1, в якому просить стягнути з ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" борг в сумі 990 000, 00 грн., пеню в сумі 71280 грн., штрафу у сумі 69300 грн. та судовий збір.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору № 257 20.10.11р. позивач за зустрічним позовом поставило відповідачу судновий двигун ЯМЗ-238ДІ у кількості 2 шт. Цей товар було ввезено на склад Порту. 20.10.11р. для приймання товару представником порту Бондаренко Н.С. було надано довіреність № 461 від 17.10.11 з правом приймання вказаного товару, але підписувати накладні відповідач відмовився. До вирішення цього питання з керівництвом нам було запропоновано залишити товар на зберігання. Для цього був підписаний акт прийому -передачі на зберігання двигунів від 24.10.11р. В адресу відповідача 01.11.11р. була направлена вимога прийняти поставлений товар та підписати видаткову накладну протягом наступних 7 днів. У зв'язку з тим що відповідач цю вимогу не виконав ТОВ "Укрніхром" звернувся з позовом до господарського суду Одеської області про зобов'язання порту прийняти товар. 19.11.12р. Одеським апеляційним господарським судом було залишено без змін рішення господарського суду Одеської області, яким було задоволено вимоги ТОВ "Укрніхром" про зобов'язання порту прийняти товар. Відповідно до умов договору, факт виконання обов'язку ТОВ "Укрніхром" перед ДП "Ізмаїльський торговий порт" визначається моментом поставки товару на склад Покупця, а здійснення грошового обов'язку ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" перед ТОВ "Укрніхром" визначається протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару. Таким чином, термін виконання грошового обов'язку ДП "Ізмаїльський торговий порт" перед ТОВ "Укрніхром" вийшло 23.11.11р. У зв'язку з тим, що ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" до цього часу зволікав та ухилявся від виконання свого обов'язку за ним виникла заборгованість у розмірі 990 000,0 грн., а також відповідно до договору і до ст. 231 Господарського кодексу України нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу. Також подав клопотання про відновлення терміну позовної давності в нарахуванні штрафних санкцій, вказуючи на те, що зустрічний позов подано вчасно 23.11.2012 р., однак суд своєю ухвалою повернув позовну заяву, яку він отримав по пошті 05.12.2012 р.

ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" у відзиві на зустрічний позов (вих. № 100-03-01/557 від 18.12.2012 р.) просить відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, зазначаючи, що ТОВ "Укрніхром" не надано жодних документів, оформлених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, які б підтверджували саме поставку товару. Поставка не була здійснена, відбулося приймання портом товару на відповідальне зберігання, та відповідно у позивача не виникало обов'язку сплати на користь відповідача вартості товару. Також зауважує, що безпідставно та необґрунтовано здійснено розрахунок штрафних санкцій, так як відповідно до умов договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати покупець оплачує продавцю лише пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

ТОВ "Укрніхром" у відзиві (№ 559 від 07.12.2012 р.) просить суд застосувати термін позовної давності та відмовити ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" у позові у повному обсязі, у зв'язку з тим, що позовна давність на стягнення штрафних санкцій складає 1 рік з моменту порушеного права, то ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" пропустило термін позовної давності без поважної причини. Його посилання на факт існування спору щодо прийняття товару не заважало йому стягнути штрафні санкції, передбачені умовами договору.

У зв'язку з перебуванням судді Дубініна І.Ю. на лікарняному, на підставі ст. 21 ГПК України п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням заступника керівника апарату № 16 від 09.01.2013 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 8/5005/9715/2012, вказану справу передано на розгляд судді Рудовській І.А.

Ухвалою суду від 14.01.2013 р. прийнято справу № 8/5005/9715/2012 до свого провадження і розгляд справи призначено на 05.02.2013 р.

У судовому засіданні 05.02.2013 р. оголошувалась перерва до 26.02.2013 р., з 26.02.2013 р. оголошувалась перерва до 05.03.2013 р.

26.02.2013 р. до суду було подано клопотання від представника ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" про розгляд справи призначений на 05.03.2013 р. за відсутності представника

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні року винесено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судових засіданнях, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову:

07.06.2011 року між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (надалі -"Покупець") та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" (надалі-"Продавець"), було укладено договір № 257, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця двигуни судові поршневі внутрішнього згорання ЯМЗ-238Д1, надалі - "Товар", у кількості і якості 1.1 Договору № 257).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до п.1.1. договору визначено, що "Продавець" зобов'язується передати у власність "Покупця" двигуни судові поршневі внутрішнього згорання ЯМЗ-238Д1, що іменується надалі "Товар", у кількості і якості, передбаченим цим договором, а "Покупець" зобов'язується прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування "Товару", його кількість, ціна і асортимент вказані в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 1.3. договору встановлено, що "Продавець" гарантує "Покупцеві", що "Товар", що продається за договором, є його власністю і вільний від застави і від будь-яких третіх осіб.

Положеннями пункту 2.1. договору визначено, що загальна сума договору, згідно додатку № 1 становить: 990000, 00 грн.

Відповідно до положень пункту 2.3. договору визначено, що розрахунки за "Товар" здійснюються після поставки "Товару" на склад "Покупця" шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок "Продавця" згідно виставленого рахунку протягом 20 банківських днів.

Згідно з положеннями пункту 4.1. договору визначено, що "Товар" поставляється "Продавцем" на умовах ББР правил "Інкотермс-2000" за адресою "Покупця": м. Ізмаїл, вулиця Портова, 7 - склад "Покупця" протягом 90 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Пунктом 5.1. договору визначено, що приймання "Товару" "Покупцем" за кількістю і якістю здійснюється відповідно до інструкції №П-6 і № П-7 затверджених Державним арбітражем СРСР 15.06.1965 р. і 24.04.1966р.

Згідно з пунктом 5.2. договору визначено, що приймання-передача "Товару" здійснюється при наявності товаросупроводжуючих документів: витратної накладної, документів, підтверджуючих якість "Товару", сертифікату Регістра, які передаються "Покупцеві" разом з товаром.

Пунктом 6.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором.

Відповідно до п.6.3 договору "Продавець" за несвоєчасне постачання "Товару" оплачує "Покупцеві" пеню в розмірі 0,1 % від вартості простроченого зобов'язання за кожний день прострочення, а при простроченні більш 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної суми.

Згідно з пунктом 11.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати підписання і завірення його печаткою і діє до його виконання.

Відповідно до акту прийому-передачі на відповідальне зберігання від 24.10.2011р. вбачається, що ТОВ "Укрніхром" передало ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" на відповідальне зберігання відповідно до договору №257 від 07.112011р., накладної:№1532 від 20.10.2011р. на склад №2 СМТО: судовий дизель ЯМЗ - 238Д1 у кількості 2-х штук.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2011р. ТОВ "Укрніхром" на адресу ДП "Ізмаїльський торговельний порт" направило вимогу, якою просило прийняти порт товар, який знаходиться у порта на зберіганні та терміново повернути підписану накладну уповноваженою особою.

Відповідно до листа ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" від 17.11.2011р., вих. №03-01/206/746 вбачається, що порт повідомляє ТОВ "Укрніхром" про причину не прийняття товару та не підписання видаткової накладної, оскільки товар на територію порту був поставлений з порушенням умов договору від 07.06.2011р. за № 257.

Як вбачається з матеріалів судової справи, в ході розгляду справи № 13/17-4839-2011 за позовом ТОВ "Укрніхром" до ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов'язання ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" прийняти товар за накладною № 1532 від 20.10.2011 р., поставлений згідно з договором № 257 від 07.06.2011 р. і по розгляду цієї справи судом прийнято рішення від 17.09.2012 р., яким позов задоволено повністю: зобов'язано ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" прийняти товар за видатковою накладною № 1532 від 20.10.2011 р., стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2013 р. (т.1 а.с. 142-148, т.2 а.с. 9-11). Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається з матеріалів справи, 7 червня 2011 року сторонами укладено договір № 257, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця двигуни судові поршневі внутрішнього згорання ЯМЗ-238ДІ у кількості та якості, що передбачені договором, а покупець - в обумовленому порядку прийняти та сплатити їх вартість.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач за накладною № 1532 від 20 жовтня 2011 року поставив відповідачу товар у кількості 2 штук на загальну суму 990000 грн., а відповідач видав на отримання товару відповідну довіреність № 461/2011 від 17 жовтня 2011 року на ім'я Бондаренка Н.С.

Проте, від прийняття товару відповідач відмовився, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи вимоги позивача, господарський суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності матеріалами справи, посилаючись, при цьому, на те, що відповідно до ст.ст. 689, 690 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. У разі, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

З таким рішенням місцевого господарського суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін та касаційна інстанція.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, з врахуванням вищезазначених фактів, встановлено, судами, що на виконання умов договору позивач за накладною № 1532 від 20 жовтня 2011 року поставив відповідачу товар у кількості 2 штук на загальну суму 990000 грн., а відповідач видав на отримання товару відповідну довіреність № 461/2011 від 17 жовтня 2011 року на ім'я Бондаренка Н.С. проте, від прийняття товару відповідач відмовився.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача штрафних санкцій у сумі 89 900, 14 грн., яка складається з 20600, 14 грн. - пені та 69300, 00 грн. - штрафу за період з 06.09.2011 р. по 24.10.2011 р. відповідно до п. 6 3. Договору.

Так, як вбачається із відзиву на позовну заяву (№ 559 від 07.12.2012 р.) відповідача, ним заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності у даній справі в частині нарахування пені та штрафу, оскільки позовна давність на стягнення штрафних санкцій складає 1 рік з моменту порушеного права, то ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" пропустило термін позовної давності без поважної причини. Його посилання на факт існування спору щодо прийняття товару не заважало йому стягнути штрафні санкції, передбачені умовами договору.

У відповідності зі ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Законодавцем за ст.258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так, позивач за первісним позовом звернувся до суду 06.11.2012 р. /згідно відмітки штемпелю на поштовому конверті/, (зареєстрована судом 12.11.2012р.), а за матеріалами даної справи строк позовної давності для стягнення 20600, 14 грн. - пені та 69300, 00 грн. - штрафу за період з 06.09.2011 р. по 24.10.2011 р. сплинув 25.10.2011 р. Таким чином в частині стягненні пені та штрафу у зазначених сумах слід відмови позивачу, оскільки є заява відповідача про застосування строку позовної даності за цей період нарахування.

Позивачу за первісним позовом було відомо про невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 257 від 07.06.2011 р., оскільки умовами договору чітко визначено дату виконання зобов'язання щодо поставки товару.

Позивачем за первісним позовом не наведено поважних причин пропуску позовної давності, з огляду на що та зважаючи на значний пропуск строку, суд не знаходить достатніх підстав для його відновлення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову.

По зустрічному позову:

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати поставленого позивачем товару у встановлений договором строк, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар, який складається з боргу в сумі 990 000, 00 грн., пені в сумі 71280 грн., штрафу у сумі 69300 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525,526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до положень пункту 2.3. договору визначено, що розрахунки за "Товар" здійснюються після поставки "Товару" на склад "Покупця" шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок "Продавця" згідно виставленого рахунку протягом 20 банківських днів.

З огляду на умови договору, строк оплати товару є таким, що настав.

ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" в порушення умов договору обов'язок по оплаті вартості за отриманий товар на передбачених в договорі умовах не виконав. Заборгованість становить 990 000, 00 грн., доказів погашення якої суду не надано.

Згідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Пунктом 6.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором.

Відповідно до п.6.2 договору "Покупець" у разі порушення термінів оплати оплачує "Продавцю" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом також пеню в сумі 71280 грн., 7% - штрафу у сумі 69300 грн. за період з 23.11.2011 р. по 23.11.2012 р. у відповідності до договору і ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України унормовано, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом в нарахуванні пені за подвійною обліковою ставкою НБУ у сумі 71280 грн., 7% - штрафу у сумі 69300 грн. за період з 23.11.2011 р. по 23.11.2012 р. суд вважає його обгрунтованим і таким , що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, при поданні зустрічного позову до суду, позивачем за зустрічним позовом відповідно до платіжного доручення № 2650 від 22.11.2012 року сплачена сума судового збору у розмірі 22 893, 06 грн.

Стосовно оплати позивачем за зустрічним позовом суми судового збору у розмірі 22 893, 06 грн. , суд вважає за необхідне вказати на наступне.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону).

Отже відповідно до вказаних вище вимог, позивач за зустрічним позовом повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 2 відсотки від ціни позову, тобто у сумі 22 611, 60 грн.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, яким відповідно до підпункту 1 пункту1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати позивачем за зустрічним позовом судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 281, 46 грн., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір по справі по зустрічній позовній заяві слід покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, код ЄДРПОУ 01125815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" (49070, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 40Б, код ЄДРПОУ 32613928) 990 000, 00 грн. (дев'ятсот дев'яносто тисяч грн. 00 коп.) - основного боргу, 71 280, 00 грн. (сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят грн. 00 коп.) - пені, 69 300, 00 грн. (шістдесят дев'ять тисяч триста грн. 00 коп.) - 7% штрафу, 22 611, 60 грн. (двадцять дві тисячі шістсот одинадцять грн. 60 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" (49070, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 40Б, код ЄДРПОУ 32613928) з державного бюджету зайво сплачений згідно платіжного доручення № 2650 від 22.11.2012р., яке міститься в матеріалах справи № 8/5005/9715/2012 судовий збір у сумі 281, 46 грн. (двісті вісімдесят одна грн. 46 коп.).

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 14 " березня 2013р.