Постанова № 30016250, 14.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа № 818/525/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Макотренка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/525/13-a

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - відповідач, УПФУ в м. Сумах) в якому просить суд:

- скасувати Рішення відповідача № 135 від 23 січня 2013 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 6 281, 39 грн.;

- списати нараховані фінансові санкції в сумі 6 281, 39 грн.

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. За результатами позапланової перевірки, згідно акту № 697/05-15 від 12 грудня 2012 р., відповідач дійшов висновку про несвоєчасне обчислення позивачем сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у 2004 році. На підставі висновків акту перевірки УПФУ в м. Сумах 23 січня 2013 року прийняло Рішення № 135 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 6 281, 39 грн.

На переконання ФОП ОСОБА_1, враховуючи положення ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач не мав права застосовувати фінансові санкції за несвоєчасно сплачені страхові внески, в зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а нараховані санкції - списанню.

З вищезазначених підстав в судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

УПФУ в м. Сумах з позовними вимогами не погодилось, в запереченні на адміністративний позов (а.с. 17) зазначило, що фінансові санкції за несвоєчасно обчислені страхові внески нараховані правомірно, а посилання позивача на положення ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є необґрунтованими, оскільки вказана норма надає право на списання фінансових санкцій для фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування і не розповсюджується на підприємців, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи зазначене, в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши позивача та повноважного представника УПФУ в м. Сумах, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлення від 12 грудня 2012 року № 3672/5-15 головним спеціалістом Кривець О.В. проведена позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 за період з 20 жовтня 2003 року по 30 листопада 2012 року. За результатами перевірки 12 грудня 2012 року складений акт № 697/05-15 (а.с. 18-30) згідно якого було встановлено, що позивачем у січні-березні 2004 року не були нараховані страхові внески за ставкою 32 % на фонд заробітної плати працівників, що призвело до несплати страхових внесків в загальному розмірі 1 198, 10 грн.

За донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків до ФОП ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був застосований штраф в загальному розмірі 6 281, 39 грн., про що 23 січня 2013 року прийняте відповідне Рішення № 135 (а.с. 5).

Отже, підставою для застосування фінансових санкцій та прийняття оскаржуваного рішення, УПФУ в м. Сумах визначає несвоєчасне обчислення і сплату страхових внесків ФОП ОСОБА_1

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами відповідача щодо правомірності рішення про застосування фінансових санкцій, з огляду на нижченаведене.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 згаданого Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

На виконання ст. 20 Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Виходячи зі змісту вказаних норм, фізичні особи-підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) і використовують працю найманих осіб зобов'язані нараховувати та сплачувати страхові внески як з отриманого власного доходу, так і з заробітної плати (доходу) найманих працівників. Тобто, розмір внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування указаних осіб, складається із сум обчислених з отриманого доходу та заробітної плати (доходу) найманих працівників.

Згідно ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.

На переконання суду, вказана норма забороняє органам Пенсійного фонду України нараховувати фінансові санкції (штраф, пеню) фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) за несплату всіх внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які така фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язана сплачувати відповідно до Закону.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку. В той же час, Рішенням № 135 від 23 січня 2013 року УПФУ в м. Сумах нарахувало ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції (штраф) в розмірі 6 281, 39 грн. за несвоєчасне обчислення і сплату страхових внесків у розмірі 1 198, 10 грн. в січні-березні 2004 року. Отже, на виконання приписів ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач не мав права нараховувати позивачу зазначені фінансові санкції.

За таких обставин, суд приходить до висновку про невідповідність Рішення УПФУ в м. Сумах про застосування фінансових санкцій № 135 від 23 січня 2013 року вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в частині скасування згаданого рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про списання нарахованих фінансових санкцій в розмірі 6 281, 39 грн., суд виходить з того, що скасуванням рішення суб'єкта владних повноважень яким нараховані фінансові санкції, в повному обсязі захищаються права позивача про захист яких він просить суд, оскільки з набранням рішенням суду законної сили, у страхувальника припиняється обов'язок сплати фінансових санкцій нарахованих скасованим рішенням.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає частковому задоволення.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 23 січня 2013 р. № 135 про застосування фінансових санкцій в розмірі 6 281, 39 (шість тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 39 коп.

В задоволенні позовних вимог про списання нарахованих фінансових санкцій в сумі 6 281, 39 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

повний текст постанови складений 18.03.2013 р.