Ухвала суду № 30016004, 28.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. справа № 0870/9081/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

за участю:

представника позивача: Козиряцького Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі №0870/9081/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська інвестиційна група» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

19.09.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська інвестиційна група» звернулося до суду з позовом, в якому просило повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0000292214/3739 від 31.05.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість і розмірі 12.290,00грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що підприємством були виконані усі вимоги Податкового кодексу щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення, як різниці між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту. Також позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з його контрагентом, оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000292214/3739 від 31.05.2012р., прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки фахівців ДПІ ґрунтуються на законодавстві, а спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що у період з 16.05.2012р. по 17.05.2012р. повноважними особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Таврійська інвестиційна група» з питань достовірності вчинених правочинів з ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період травень 2011 року, за результатами якої складено Акт №77/22-1421/33571093 від 17.05.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки) (а.с.28-36)

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення вимог п.14.1.36, п.14.1.181 ст.14, п.44.1 п.44.3, пп.44.6 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України №1492 від 02.02.2012р. «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», підприємством ТОВ «Таврійська інвестиційна група» завищено податковий кредит за травень 2011р. на загальну суму 12.290грн., який сформовано від контрагента ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ», що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18 податкової Декларації з ПДВ за травень 2011р.) на загальну суму 12.290грн.;

- завищення залишку від'ємного значення попереднього періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.22 податкової Декларації з ПДВ за травень 2011р.) на загальну суму 12.290грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, ТОВ «Таврійська інвестиційна група» 22.05.2012р. звернулося до відповідача із запереченнями за вих.№124-12, в яких, посилаючись на безпідставність висновків Акту, які зроблені шляхом невірного застосування норм права, а також наявність ряду помилок, наполягало на відсутності порушень податкового законодавства (а.с.37-40).

Розглянувши заперечення позивача на Акт перевірки, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя надало відповідь від 29.03.2012р. за №3626/10/22-1412/1008, в якій зазначило, що висновки викладені в Акті перевірки відповідають вимогам законодавства (а.с.41-43).

На підставі висновків Акта перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення:

№0000292214/3739 від 31.05.2012р., яким ТОВ «Таврійська інвестиційна група» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на 12.290грн.

08.06.2012 позивач звернувся до Державної податкової служби в Запорізькій області з первинною скаргою на податкове повідомлення-рішення вих. № 137-12.

Рішенням ДПС у Запорізькій області від 27.07.2012 за № 3519/10/10-420 податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а первинна скарга позивача без задоволення.

03.08.2012 ТОВ "Таврійська інвестиційна група" звернулось до Державної податкової адміністрації України з повторною скаргою вих. № 186-12 на податкове повідомлення-рішення № 0000292214/3739.

Рішенням ДПС України від 28.08.2012 за № 961/0/61-12/10-2115 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а повторна скарга позивача - без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, позивачем до перевірки надані всі необхідні первинні документи, які свідчать про правомірність формування підприємством податкового кредиту, що вплинуло на виникнення від'ємного значення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предмет доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість і встановлення від'ємного значення, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та розмір від'ємного значення суми ПДВ, як різниці між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 16.05.2011р. між ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» та ТОВ «Таврійська інвестиційна група» укладено договір поставки №86-11, предметом якого було передача у власність позивачу товару: кондиціонери, відповідно до специфікації (а.с. 51). Відповідно додатку №1 до договору (специфікації) постачались кондиціонери у кількості 25 шт. марки MIDEA MSG-07HR на загальну суму 73.740,00 грн., у т.ч. ПДВ 12.290,00грн.

19.05.2011 ТОВ «Таврійська інвестиційна група» перерахувало на банківський рахунок ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» 100% вартості товару у розмірі 73.740,00грн. в т.ч. ПДВ 12.290,00грн., що підтверджується випискою Запорізького відділення №2 AT «АБ «Бізнес Стандарт» (а.с. 53).

31.05.2011 ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ», згідно договору, поставило, а ТОВ «Таврійська інвестиційна группа» прийняло 25 кондиціонерів MIDEA MSG-07HR, про що складена та підписана сторонами накладна №137 від 31.05.2011р.

01.06.2011 ТОВ «Таврійська інвестиційна група», згідно актів введення в експлуатацію основних засобів №ВЭ-0000279 на 25 сторінках, ввело в експлуатацію придбані кондиціонери MIDEA MSG-07HR, присвоївши кожному із них індивідуальний інвентаризаційний номер, а саме: 440003735, 416003732, 411003731, 403003734, 402003733, 340003729, 334003730, 322003727, 316003726, 312003728, 311003725, 303003724, 302003066, 242003065, 240003723, 238003722, 232003721, 224003720, 222003719, 107003736, 214003062, 215003717, 216003718, 217003063, 219003064.

На виконання договору була виписана податкова накладна №137 від 19.05.2011 на суму 73.740,00грн. у т.ч. ПДВ 12.290,00грн. (а.с.88).

На підставі вказаної податкової накладної позивач відніс суму податку у розмірі 12.290грн. до складу податкового кредиту у травні 2011 року.

Разом з тим, як вбачається з Акту перевірки, його висновки ґрунтуються, зокрема, на висновках Акту від 31.01.2012 за №34/23-3/30886359, складеного ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за квітень 2011 року - травень 2011 року, згідно якого ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» порушено ч.5 ст. 203; ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216; ст. 662; ст. 655; ст. 656 ЦК України в частині недодержання вимог даних статей в момент вчинення правочинів з ТОВ «Бізнес-Стандарт» (основним постачальником у квітні 2011 року - травні 2011 року), які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що суб'єкти господарювання ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» та ТОВ «Бізнес-Стандарт» за юридичними адресами не знаходяться, не виявлено будь-яких офісних, складських, торгівельних, виробничих чи інших приміщень необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, з посиланням на непідтвердженість здійснення ТОВ «Бізнес-Стандарт» операцій з реалізації та/або придбання ТМЦ контрагентам-покупцям та/або продавцям, то ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» не здійснював операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «Бізнес-Стандарт» та відповідно й операцій з реалізації ТМЦ іншим суб'єктам господарювання, зокрема ТОВ «Таврійська інвестиційна група».

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

У зв'язку із наведеним, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя зроблені висновки щодо неможливості підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ «Таврійська інвестиційна група» з ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» у травні 2011 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Взаємовідносини між суб'єктами господарювання ТОВ «Таврійська інвестиційна група» та ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» у травні 2011 року відбувалися на підставі укладеного договору поставки. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладено у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, в Акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту, згідно з Актом перевірки, зроблені податковим органом з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача, а не виходячи з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, та за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит та визначено податкові зобов'язання. При цьому такі висновки базуються лише на встановленні фактів взаємовідносин основних постачальників позивача з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, які, на думку ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, мають ознаки фіктивності, та які, згідно зі ст.234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що укладені договори між ТОВ «Таврійська інвестиційна група» та його контрагентами-постачальниками визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Більш того, наявні в матеріалах справи документи щодо придбання товару свідчать про факт реального здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ». Відповідачем не надано доказів на спростування отримання позивачем товарів від ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ».

Матеріалами справи підтверджується й те, що придбані кондиціонери, після отримання від ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ» були введені в експлуатацію в готелі «Театральний» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, буд. 23, яка використовується позивачем для надання готельних послуг. Монтаж кондиціонерів здійснювався власною службою експлуатації ТОВ «Таврійська інвестиційна група».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Акт перевірки №77/22-1421/33571093 від 17.05.2012 не містить посилання на документи або факти, які б свідчили про факт не здійснення господарської операції.

Таким чином, позивачем надано належним чином оформлені документи, які свідчать про зміст та обсяг господарських операцій. Вказані обставини відображено в Акті перевірки. Отже, сам Акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, свідчить про реальність господарських операцій між ТОВ «Таврійська інвестиційна група» та ТОВ «ТД ФІНПРОФІЛЬ», за наслідками яких позивачем до складу податкового кредиту віднесено спірну суму ПДВ. Наявність належним чином оформлених первинних документів, по цим господарським операціям, податковим органом не заперечувалась.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що відповідно до положень Податкового кодексу України, сума ПДВ, що включена до ціни товару (робіт, послуг) є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, а отже, право платника на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту і, як наслідок, право на бюджетне відшкодування не може бути поставлено в залежність від сплати сум ПДВ до бюджету підприємствами-постачальниками товару (робіт, послуг).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на неправомірність висновків ДПІ, які викладено в Акті перевірки і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення за травень 2011 року.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі №0870/9081/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 01.03.2013р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова